Розглянемо в цьому контексті дещо докладніше сутність та складові конкурентоспроможності професійної освіти з документознавства та інформаційної діяльності.

У таблиці 2.1 (Додаток Г) запропоновані нормативні, споживчі, комунікаційні та економічні параметри з чотирьох основних груп стосовно конкурентоспроможності освітньої послуги кафедри ДІД ІФНТУНГ.

Як вже зазначалося у Розділі 1, конкурентоспроможність освітньої послуги забезпечується за допомогою внутрішнього потенціалу ВНЗ, комплексу маркетингу ВНЗ та іміджу ВНЗ.

Складовими внутрішнього потенціалу кафедри ДІД, тобто ресурсного забезпечення освітніх послуг, доцільно вважати персонал, інформаційне, матеріально-технічне й наукове забезпечення, міжвузівські та міжнародні зв'язки, а також організаційну структуру управління ВНЗ.

Якість персоналу кафедри та її організаційну структуру ми уже розглядали у попередньому підрозділі дипломної роботи. Щодо інформаційного забезпечення освіти – воно досягається наявністю власних робочих та навчальних програм, методичних рекомендацій, посібників, конспектів лекцій з кожного предмету, що викладається на кафедрі, електронними ресурсами, наявністю загальноуніверситетської наукової бібліотеки, у якій знаходяться основні і додаткові підручники з кожної дисципліни, доступ до Інтернету у кожному з корпусів університету.

Матеріально-технічне забезпечення кафедри характеризується широким використанням технічних засобів навчання та загальним матеріально-технічним забезпеченням усього університету, оскільки вона є структурною одиницею ІФНТУНГ і саме імідж університету впливає на імідж кафедри. Тому до послуг студентів кафедри – 11 навчальних корпусів, гуртожитки, науково-технічна бібліотека, інноваційно-виставковий комплекс, науково-технологічний парк, комп’ютерні класи з доступом до Інтернет, санаторій-профілакторій, бази відпочинку, майстерні, навчальні полігони, 25-метровий басейн, спорткомплекс, тренажерний зал, гімнастичні майданчики, їдальня, військова кафедра.

Високий рівень ресурсного потенціалу є необхідною та достатньою умовою для розробки ефективного комплексу маркетингу. Цей комплекс вміщує чотири традиційні складові. Провідну роль відіграє товарна політика, метою якої є розробка і пропозиція високоякісних освітніх послуг та формування відповідного змісту освіти. Освітня послуга містить дві складові: якість задуму та якість виконання. Якість задуму визначається відповідністю послуги реальним вимогам ринку. Бажано також забезпечити унікальність послуги, її відмінність від пропозицій інших навчальних закладів; це пов'язується із стратегічним позиціонуванням навчального закладу на ринку і може проявлятися через галузеву специфіку, через надання додаткових знань за суміжними спеціальностями, додаткових послуг зі стажування або працевлаштування тощо. Так, унікальність послуги кафедри ДІД виявляється у тому, що студент спеціальності «Документознавство та інформаційа діяльність» додатково отримує глибокі знання двох іноземних мов – англійської та німецької, причому англійської – на рівні перекладача, а також, за умови відмінної оцінки з перекладу та здачі тестів на відповідний сертифікат, - має можливість отримати додаткову спеціальність перекладача. Задум такої освітньої послуги знайшов своє втілення у засновницьких стандартах спеціальності — освітньо-кваліфікаційній характеристиці та освітньо-професійній програмі, у тому числі їх нормативних та варіативних частинах, а також у типовому навчальному плані.

Якість виконання освітньої послуги забезпечується у процесі її надання; проте, оскільки цю якість неможливо безпосередньо відчути, то її матеріальним підтвердженням виступають: навчально-методичне забезпечення (типові та робочі програми, тексти лекцій, інструктивні матеріали до практичних і семінарських занять, програми практик, методичні вказівки до самостійної роботи студентів, до виконання курсових та дипломних робіт тощо); інноваційні освітні технології; засоби діагностики знань та умінь (фонди завдань для модульних контролів та комплексні контрольні роботи з дисциплін).

Крім того, суттєвий вплив на конкурентоспроможністькафедри справляє імідж навчального закладу, який, у свою чергу, є результатом використання ресурсного потенціалу та реалізації заходів комплексу маркетингу. Щодо іміджу ІФНТУНГ, то його у повній мірі забезпечує ІV рівень акредитації, статус національного ВНЗ, наявність високо-професійного науково-педагогічного кадрового забезпечення (майже 700 викладачів, з яких 75 – доктори наук, професори, понад 350 – кандидати наук, доценти, 14 – Лауреати Державних премій України), 10 тис. студентів, стабільно високий відсоток працевлаштування випускників університету, міжнародний авторитет - навчання іноземних студентів, стажування за кордоном викладачів, програми міжнародних студентських обмінів, визнання диплому за кордоном. Зокрема, нещодавно ІФНТУНГ став повноправним учасником нового міжнародного проекту TEMPUS - одного з найпотужніших європейських проектів у науково-освітній сфері за обсягами фінансування та колом учасників.    

Також для здійснення рекламної кампанії перед нами постала необхідність з’ясувати потенційних споживачів освітніх послуг кафедри, для того, щоб адресувати рекламу саме цьому прошарку населення. Було визначено, що цільовою аудиторією кафедри ДІД насамперед є старшокласники (причому не тільки випускники, а й учні 10-тих, 9-тих класів), які хочуть продовжувати свою освіту. Але оскільки рішення про вибір майбутньої спеціальності у понад 50 % випадків старшокласники приймають разом з батьками або іншими членами родини, цільову аудиторію варто розглядати ширше – сім'ї, в яких є старшокласники, котрі збираються отримувати вищу освіту.

Для вивчення потреб цільової аудиторії і правильного вибору каналів розповсюдження рекламної інформації, було розроблено анкету і опитано 40 старшокласників м. Тисмениця та 35 батьків, діти яких невдовзі вступатимуть до ВНЗ або уже вчаться (див. запитання анкети у Додатку Д).

Результати опитування показали, що основними джерелами інформації для абітурієнтів (52%) є батьки, знайомі, друзі. Отже канали міжособистісних комунікацій займають важливе місце у житті абітурієнтів (див. Додаток Е).

Однак, перебуваючи у ситуації вибору, молодь сама починає шукати додаткову інформацію. У результаті опитування було з’ясовано, що на друге місце виходять такі канали розповсюдження інформації, як спеціальні видання ВНЗ рекламно-інформаційного характеру. Ними користується практично кожен третій старшокласник (31 %). Така рекламна продукція зручна тим, що дозволяє неодноразово вернутися до потрібної інформації і вивчити її ще раз. Крім того, рекламні буклети, каталоги, листівки тощо зазвичай містять усі вихідні дані, за