- зустрічі на виробництвах, робота з місцевими органами влади, фондом зайнятості;

- традиційна реклама;

- PR-матеріали у ЗМІ.

Для підвищення іміджу кафедри можуть служити ті ж засоби масової інформації, що використовуються для передачі звичайної реклами, але на відміну від неї — це нагадування про кафедру в редакційних статтях чи спеціальних передачах.

Зокрема, хорошим інформаційним приводом для редакційної статті може стати, наприклад, зміна кваліфікації випускників кафедри – з документознавців-менджерів на документознавців-інформаційних аналітиків. Важливо донести цю інформацію до цільової аудиторії і пояснити усі переваги, які дають такі зміни. Для подання такої інформації варто використати інтерв’ю з компетентною особою – найкраще із завідувачем кафедри. Орієнтовний перелік запитань подаємо у Додатку Л.

Окрім того, важливим інформаційним приводом для публікацій у ЗМІ повинно стати святкування у вересні 10-річчя факультету. Важливо, щоб матеріали у засоби масової інформації потрапляли не як реклама, а як пабліситі чи PR.

Для інформування всіх цільових аудиторій треба обрати наступну стратегію: інформація про будь-який захід, автором якого є ФУІД загалом і ДІД, зокрема, або до якого він має будь-яке відношення, повинна якнайширше розповсюджуватися усіма доступними каналами масової комунікації. Таким чином прямо чи опосередковано вестиметься робота над зростанням авторитету кафедри.

Для такої роботи потрібно залучити всі наявні ресурси: засоби масової інформації (телебачення, радіо, Інтернет), власні канали розповсюдження інформації, неформальні або так звані нульові канали масової комунікації, тобто чутки, особисте спілкування тощо. Налагоджуючи співпрацю із засобами масової інформації потрібно виходити з визнання аксіоми, що для ЗМІ будь-яка новина - це товар. Насамперед це стосується друкованих ЗМІ. Споживач інформації – читач купує пресу заради новин. Тому потрібно чітко розуміти наскільки важливою може бути та чи інша новина для певного видання і певної групи читачів (глядачів, слухачів).

Згідно із сегментацією цільової аудиторії кафедри, варто виділити і дві основні групи споживачів інформації. По-перше, це молода людина, хлопець або дівчина, яка може, зацікавившись інформацією про кафедру чи факультет, згодом стати його студентом. По-друге, це батько або матір, чия дитина постала перед вибором навчального закладу для отримання вищої освіти, і чия думка може визначити вибір абітурієнтом закладу для вступу.

Виходячи з психологічних характеристик цих типів споживачів інформації, а також враховуючи їх очікування від обраного навчального закладу, інформація про кафедру повинна готуватися і подаватися відповідно до їх уподобань.

Так, молодих людей, за результатами опитування, приваблює насамперед заклад, в якому цікаво вчитися, викладають цікаві люди, можна реалізувати свої здібності. Водночас їх батьків цікавлять такі чинники як якість освітніх послуг, солідність та авторитетність науково-викладацьких кадрів, можливість одержання дітьми додаткової кваліфікації, можливість працевлаштування тощо.
Тому лейтмотивом інформації, розрахованої на потенційних абітурієнтів має стати слоган: «У нас навчання - це задоволення!». Більш розсудливим абітурієнтам інформація має подаватися під слоганом: «Знайди себе у нас!», «Ми допоможемо тобі створити твоє майбутнє!». Великий психологічний вплив на споживача мають тексти, що містять каламбур і викликають усмішку. Тому для молодої аудиторії можна використовувати і такий слоган: «ДІД – це не чоловік баби. ДІД – це модна інформаційна освіта!»

На дорослу аудиторію має бути розрахована інформація про проведення на кафедрі та на факультеті науково-практичних конференцій, семінарів, творчих конкурсів, приїзд викладачів з-за кордону, нагородження співробітників ФУІД державними нагородами тощо.

Інформацією для обох вищеназваних категорій повинні стати повідомлення про перемоги студентів ФУІД на різноманітних регіональних, національних та міжнародних конкурсах, конференціях, міжнародні студентські обміни тощо. Також основним слоганом для обох цільових груп повинен стати – «Інформаційна освіта для інформаційного суспільства», що якнайраще відображає освітній напрям кафедри, а також: «Дійсно жити – означає жити, володіючи правильною інформацією».

Вся ця інформація повинна поширюватися через ЗМІ, Інтернет. Власними каналами розповсюдження інформації про ДІД повинні стати інтернет-сайт кафедри, університету та персональні сайти викладачів кафедри, університетська газета «Студент Прикарпаття», надсилання офіційних листів, рекламно-видавнича діяльність (випуск буклетів, плакатів, афіш, календарів), розповсюдження друкованої продукції школами, концертна та виставкова діяльність викладачів і студентів тощо.

Особливу увагу варто звернути на таку комунікаційну форму роботи, як підготовка прес-релізів для засобів масової інформації. Для цього необхідно готувати інформаційні релізи про всі цікаві події, що відбуваються у рамках діяльності ВНЗ, і відправляти їх через відповідні інтервали часу в обрані засоби масової інформації.

Крім новин для інформаційних колонок, прес-релізи можуть бути присвячені, наприклад, новим співробітникам чи ветеранам; тим, хто одержав почесні звання чи захистив дисертацію; діяльності магістратури і науково-дослідного сектору; суспільним подіям, конкурсам, КВК тощо. Даний напрямок робіт може забезпечити безкоштовне пабліситі й істотно підвищити імідж факультету і кафедри в очах цільової аудиторії.

Важливими носіями та поширювачами інформації про ДІД повинні стати його студенти, їх батьки та родичі, викладачі та інші особи, причетні до діяльності кафедри. Саме ці внутрішня та внутрішньо-зовнішня аудиторії виступають найефективнішими комунікаторами, розповсюджувачами інформації «з перших рук» та реалізаторами цілей кафедри.

Окрім прямої взаємодії зі ЗМІ через повідомлення їм останніх новин про кафедру, розсилання прес-релізів, організацію прес-конференцій, розміщення реклами та оголошень від імені факультету управління та інформаційної діяльності, важливо використовувати спроби непрямого використання засобів масової інформації в інтересах кафедри. Це, наприклад, можуть бути «листи від читачів». Суть такого методу полягає у тому, що одразу після висвітлення у пресі святкування 10-річчя ФУІД, до всіх редакцій обласних, міських та районних газет надсилаються листи від різних людей. Зміст цих листів зводиться до прохання