Виставки та ярмарки | Наглядність демонстраційних зразків і можливість їх показу в дії | Висока вартість організації та участі, порівняно низька періодичність

Рекламні сувеніри | Висока ефективність в укріпленні ділових контактів, багаторазовість рекламного впливу на широке коло осіб під час використання | Обмеженість способу вираження рекламної ідеї, відносно висока вартості одного контакту

Пряма поштова реклама | Висока вибірковість охоплення цільової аудиторії конкурентів, особистісний характер послання | Багато споживачів негативно сприймають таку рекламу і називають її «сміттєвою рекламою», тому часто її викидають, не читаючи, або сприймають її підозріло

Реклама в мережі Інтернет | Висока концентрація на цільовій аудиторії, особистісний характер комунікації, можливість обліку контактів з рекламним зверненням,

Використання мультимедійних технологій, необмеженість у часі, низька вартість контакту | Заважає працювати, невеликий відсоток Інтернет-користувачів у певних населених пунктах, можливість виникнення проблем з доставкою

Для правильного вибору каналу розповсюдження слід враховувати ще й прихильність цільової аудиторії до певних засобів інформації, специфіку товару, специфіку звернення та вартість засобу розповсюдження. Найдорожчим є телебачення, а реклама в газетах та Інтернеті обходиться дешево.

1.3 Особливості рекламної діяльності у сфері вищої освіти

Як зазначають В. Куріло та О. Савченко, у період ринкової економіки освітня галузь України, як і всіх пострадянських країн, опинилася в докорінно нових умовах існування. Відповідно, з’явилося багато проблем, вирішення яких потребує залучення рекламних та PR-технологій. Серед основних В. Куріло та О. Савченко визначають: існування в умовах конкуренції, відсутність досвіду роботи в ринкових умовах, поява нових спеціальностей, проблема працевлаштування випускників та фінансування [28, 40]. Ось як вони характеризують ці проблеми:

- існування в умовах конкуренції. За роки незалежності в Україні різко виросла кількість ВНЗ. До того ж багато інститутів різко поміняли свої статуси на університети та академії, а технікумів – на коледжі. Хоча, за висловом Гвоздєва, «в сутності… нічого не змінилося: не підвищився науковий рівень ВНЗ, не з’явилися нові наукові школи й нові наукові напрями, не піднялися на новий щабель матеріальна й науково-технічна бази» [14, 8].

У такій ситуації необхідним стає рекламне та PR-забезпечення діяльності ВНЗ. Дуже важливим тут є етап позиціонування та створення іміджу, аби достойно представляти себе серед конкурентів. На думку В. Афанасьєва, часто на практиці «вибір закладу освіти набагато більше залежить від пов’язаного з ним іміджу, ніж від фактичних освітніх послуг» [2, 72].

- відсутність досвіду роботи в ринкових умовах. Освітня послуга відрізняється від виробничої, де реалізація товару чи послуги є невід’ємною складовою виконання роботи, і при цьому вона не ставиться під сумнів. Часто керівникам та педагогам ВНЗ важко дається усвідомлення того, що їх послуги теж підвладні законам ринку. Тому методи дослідження ринку освітніх послуг та цільової аудиторії повинні стати звичними для кожного ВНЗ і лягати в онову проведення рекламних та PR-заходів.

- поява нових спеціальностей. У вітчизняній системі вищої освіти вже відбулося і ще передбачається багато змін (за напрямками, спеціальностями, спеціалізаціями). В сучасному швидкозмінному суспільстві одні спеціальності стають менш потрібними, інші – взагалі неактуальними, тоді як з’являються нові, які потребують роз’яснення та підтримки (політологія, комп’ютерні технології, екологія, соціальна робота, зв’язки з громадськістю). Тому цілі і задачі пропозиції освітніх послуг треба аналізувати та представляти з точки зору користі як для «споживачів» і спонсорів, так і для суспільства загалом. Такі роз’яснення нових послуг на ринку освіти можна проводити шляхом медіа-рилейшнз – за допомогою ЗМІ.

- проблема працевлаштування випускників. У державній вищій освіті припинила діяти система централізованого направлення випускників на робочі місця. Велика кількість випускників працевлаштовуються самостійно і часто не за спеціальністю. В таких умовах однією з цілей PR-кампанії ВНЗ має стати налагодження контактів з бізнес-середовищем, тобто з потенційними роботодавцями випускників.

- фінансування. Пошук грошей – це загальна проблема усіх державних ВНЗ. Вони не можуть розвиватися без приватних внесків. Рівень державного фінансування ВНЗ такий, що в умовах «пострадянського» ринку та без нових методів заохочення коштів вони існувати не можуть. Жорсткий дефіцит державних коштів диктує навчальним закладам необхідність самостійного пошуку нових джерел доходів. Пошук і одержання фондів – це один з найважливіших напрямків PR, як зазначає О. Белаш [5, 98].

В сучасних умовах соціально-економічного розвитку України особливого значення набувають технології ефективного управління організаціями та технології зв’язків з громадськістю. Промислові підприємства, комерційні організації, виробники товарів народного господарства мають спільну задачу – продавати. А от навчальні заклади опинились у незвичній для себе ситуації – на ринку освітніх послуг. Тепер вони повинні боротися за абітурієнтів, за найкращих викладачів, за спонсорські гроші і державну підтримку усіма можливими засобами.

У ринкових умовах освіту почали розглядати насамперед не як храм науки, а як підприємство, що надає освітні послуги. М. Самохін пояснює необхідність перенесення в освітній менеджмент теорії і практики управління бізнесом «наявністю в різних типах організацій загальних управлінських функцій, таких як формулювання місії, постановка цілей, здійснення набору співробітників і учнів, організація процесу моніторингу і оцінки» [51, 23].

Як кажуть дослідники В. Куріло та О. Савченко, сьогодні немає наукової комплексної роботи з проблематики PR ВНЗ. «Тому розробка технологій PR для вищої освіти – це фактично «біла пляма» у комплексах економічних, управлінських, педагогічних наук і дисциплін» [28, 40]. З огляду на проведене нами дослідження, можна стверджувати, що такою