акціонерів на діяльність акціонерних товариств. Типовими порушеннями прав акціонерів, як і в попередні роки, залишаються наступні:
1) порушення права на рівне ставлення до всіх акціонерів; порушення права на участь в управлінні товариством;
2) порушення права на отримання інформації про діяльність акціонерного товариства; порушення права акціонера на отримання частини прибутку у вигляді дивідендів;
3) порушення прав акціонерів під час додаткового випуску акцій.
Значна кількість звернень – це листи громадян, які довірили приватизаційні майнові сертифікати, компенсаційні сертифікати та кошти фінансовим посередникам. У зв'язку з тим, що товариства згорнули свої представництва в регіонах України, громадяни не мають інформації щодо їх місцезнаходження та діяльності. Типовими питаннями є наступні:
1) відсутність будь-якої інформації протягом багатьох років про діяльність товариств та неможливість встановити їх місцезнаходження;
2) відсутність дивідендів за підсумками діяльності товариств;
3) недовіра до інформації, що надається товариствами про відсутність прибутків від їх фінансово-господарської діяльності та неможливість перевірити її достовірність.
Пропозиції громадян та інформаційні запити складають незначний відсоток від загальної кількості звернень. 98% становлять скарги, заяви та клопотання громадян.
Аналіз соціально-професійного стану заявників свідчить про те, що понад 80% звернень надходить від найменш захищених верств населення України – пенсіонерів, ветеранів війни та праці, інвалідів, громадян, що потребують матеріальної підтримки та соціального захисту.
Враховуючи особливості законодавства про цінні папери та слабку правову обізнаність населення, Комісією надаються вичерпні, ґрунтовні відповіді та роз'яснення законодавства. При цьому інформація надається у максимально доступній для заявників формі. Заявники завжди мають можливість ознайомитись з матеріалами перевірок своїх звернень, брати участь у перевірці поданих ними заяв.
Повторні звернення громадян складають менше 1% від загальної кількості звернень. Причиною надходження повторних звернень є, як правило, нерозуміння законодавства про цінні папери та неможливість здійснити захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку.
У Комісії постійно здійснюється особистий прийом громадян. Відповіді та роз'яснення на найбільш типові запитання оприлюднюються у засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Комісії у розділі "Каталог послуг", у підрозділі "Громадянам України" функціонує "Інтернет-приймальня". В Комісії створена та постійно діє "гаряча" телефонна лінія для звернень громадян. Телефон "гарячої" телефонної лінії та графіки прийому громадян друкуються у офіційному друкованому виданні "Відомості Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку".
За результатами проведених перевірок територіальними органами ДКЦПФР м. Івано-Франківська, виявлені порушення вимог чинного законодавства про цінні папери в діяльності 41 емітента, 1 реєстратора, 1 торговця і іншого учасника фондового ринку (в цілому структура порушників у порівнянні з минулими періодами збереглась).
5. Правозастосування на ринку цінних паперів і в територіальних органах Комісії
5.1 Правозастосування на ринку цінних паперів
ДКЦПФР затвердила Порядок контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку вимог законодавства про ЦП, який встановлює єдиний механізм здійснення Комісією контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку вимог законодавства про ЦП шляхом проведення планових та позапланових перевірок (додаток Л).
Місцем проведення перевірки є приміщення ліцензіата за його місцезнаходженням та/або приміщення Органу контролю.
Підставою для проведення планової перевірки ліцензіата є включення його до плану-графіка проведення перевірок учасників фондового ринку на відповідний квартал. Така перевірка проводиться за весь або певний період діяльності ліцензіата.
Планові перевірки проводяться органом контролю не частіше одного разу на календарний рік.
Про проведення планової перевірки ліцензіат повинен бути попередньо письмово повідомлений органом контролю не менш ніж за 10 календарних днів до початку її проведення.
Позапланова перевірка передбачає незаплановану органом контролю перевірку діяльності ліцензіата протягом періоду, який підлягає перевірці, за окремими питаннями і може проводитися за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) письмова скарга на порушення ліцензіатом вимог законодавства про цінні папери;
2) на вимогу правоохоронних органів та інших державних органів у межах повноважень, визначених законодавством;
3) подання ліцензіатом до органу контролю заяви про анулювання ліцензії за окремими видами професійної діяльності на фондовому ринку;
4) за ініціативою органу контролю у разі безпосереднього виявлення порушення ліцензіатом вимог законодавства про цінні папери під час його поточної діяльності тощо.
Планові та позапланові перевірки проводяться в робочий час ліцензіата, що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку. У неробочі дні або в позаробочий час ліцензіата перевірка може проводитись лише за письмовим погодженням керівника ліцензіата або посадової особи, яка виконує його обов'язки.
За результатами перевірки робоча група складає у двох примірниках Акт (планової/позапланової) перевірки дотримання вимог законодавства про цінні папери. Перший примірник Акта зберігається в органі контролю, а другий – під особистий підпис вручається керівнику ліцензіата (особі, яка виконує його обов'язки) за місцем проведення перевірки.
Якщо говорити про діяльність емітентів і саморегулівних організацій на ринку цінних паперів, то для здійснення перевірки керуються нормативним документом “Про затвердження Правил проведення перевірок діяльності емітентів та саморегулівних організацій на ринку цінних паперів” Рішення ДКЦПФР від 8.7.2003 р. №302 (додаток М).
Діяльність емітентів та саморегулівних організацій на ринку цінних паперів як окремий вид підприємницької діяльності регулюється законами України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі – Закон про держрегулювання ринку ЦП), «Про цінні папери і фондовий ринок» (далі – Закон про ЦП), «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», «Про господарські товариства».
Статтею 2 Закону про ЦП визначено, що емітентом цінних паперів (далі – емітент) можуть бути: держава в особі уповноваженого органу; юридична особа; фізична особа у випадках, передбачених законодавством.
Саморегулівна організація – добровільне об’єднання професійних учасників ринку цінних паперів, яке не має на меті одержання прибутку, створене з метою