У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


| 110,0 | 19,2  | газ, конденсат 

3499,2-3510,4 | 100,0 | 20,9  | газ, конденсат 

3538,8-3545,2 | 40,0 | 16,0  | газ, конденсат 

3545,2-3547,6 | 30,0 | 12,6  | газ, конденсат

32 | 3496,0-3497,2 | 30 | 20,5  | газ, конденсат

40 | 3476,0-3488,4 | 250,0 | 19,3  | газ, конденсат і вода 

3516,8-3519,6 | 40,0 | 17,8  | газ, конденсат 

3543,6-3554,4 | 60,0 | 17,8  | газ

41 | 3443,2-3450,8 | 150,0 | 15,4  | газ, конденсат 

3505,6-3508,4 | 20,0 | 20,0  | газ, конденсат

42 | 3452,8-3459,2 | 200,0 | 9,5  | газ, конденсат

43 | 3551,6-3556,0 | 23,0 | 12,5  | газ, конденсат і вода 

3561,6-3566,0 | 25,0 | 11,8  | газ, конденсат

Матлахівське родовище

1 | 3542,4-3547,2 | 80 | 18,5  | газ 

3548,8-3553,2 | 10 | 17,5  | газ 

3563,2-3564,4 | 10 | 7 | щ 

13 | 3295,2-3297,2 | 8,5 | 12,5  | нафта, газ

19 | 3327,6-3331,6 | 7 | 11  | нафта 

3367,2-3381,2 | 25 | 21  | газ 

3381,2-3386,4 | 7 | 21  | газ

- Ромашівське родовище

- Нинівське родовище

- Талалаївська група родовищ

- нафтогазонасичені пласти

- водонасичені пласти

- щільні, припливу не отримано

Рисунок 3.7 - Співставлення ПЕО випробуваних пластів з коефіцієнтом пористості

3.3 Відомості про розробку родовища

Бурові роботи на Ромашівському родовищі розпочато в 1984 р. З метою пошуків покладів вуглеводнів у відкладах нижнього карбону та верхнього девону в умовах екранування тектонічним порушенням розпочато буріння свердловини 1.

Протягом всього періоду розробки родовища пробурено три свердловини, з яких дві пошукові (1, 2) і одна розвідувальна (3). При випробуванні свердловин 2 та 3 отримано приплив води, тому їх ліквідовано з геологічних причин. При випробуванні свердловини 1 в інтервалах глибин від 3198 до 3203 м, від 3204 до 3209 м та від 3215 до 3227 м отримано промисловий приплив нафти.

Свердловину 1-Ромашівська введено в експлуатацію 1 вересня 1986 р. на горизонт В_. До вересня 1987 р. свердловину експлуатували фонтанним способом. В жовтні 1987 р. через зниження пластового тиску свердловину переведено на механізований спосіб видобування нафти (ЕВН). З березня 1991 р. по квітень 1994 р. через незначний дебіт нафти свердловина перебувала у фонді спостережних як п’єзометрична. Після того, як в свердловині достріляли горизонт В_18 (інтервал від 3242 до 3250 м), її повернули в експлуатаційний фонд (20 квітня 1994 рСвердловина пропрацювала до січня 1997 р. Через зниження рівня видобутку нафти до меж рентабельності свердловину знову переведено із видобувної в п’єзометричну. Станом на 01.01.2010 р. свердловина 1 перебуває у спостережному фонді. Характеристику фонду свердловин Ромашівського родовища наведено в таблиці 3.12.

Таблиця 3.12.– Характеристика фонду свердловин Ромашівського родовища станом на 01.01.2010 р.

Найменування | Характеристика фонду свердловин | Кількість свердловин, шт

Фонд видобувних свердловин | Пробурено

Повернено з інших горизонтів

Всього:

В тому числі:

Діючі

З них фонтанні

ЕВН

ШГН

Газліфт

В бездії

В освоєнні після буріння

В консервації

Переведені під закачку

Переведені в іншу категорію

Переведені на інші горизонти

Ліквідовані | 3 (1, 2, 3)–

3–––––––––

1 (1 – п’єзометрична)–

2 (2, 3)

Фонд нагнітальних свердловин | Пробурено

Всього––

Фонд водозабірних свердловин | Пробурено

Всього––

3.4 Методика і результати випробування свердловин

Промислову розробку родовища розпочато в 1986 р. введенням в експлуатацію свердловини 1 з початковим дебітом нафти 64,6 т/д. Обводнення становило 2газовий фактор – 268 м3/т. До квітня 1987 р. дебіт нафти знаходився на досить високому рівні, змінюючись в межах від 41,4 до 87,3 т/д. Обводнення продукції не перевищувало 4,5Газовий фактор зріс до 472,6 м3/т. З травня 1987 р. починається падіння дебіту за рахунок зменшення пластової енергії. В жовтні 1987 р. при дебіті нафти до 2,2 т/д свердловину переведено на механізований спосіб експлуатації (ЕВН___). При цьому величина дебіту зросла незначно і до листопада 1988 р. змінювалась в межах від 2,3 до 4,5 т/д. З грудня 1988 р. по лютий 1989 р. дебіт нафти зріс до 20,0-31,0 т/д, але з березня 1989 р. спостерігається стрімке падіння дебіту внаслідок невдалого проведення ремонтних робіт. З цього часу до березня 1991 р. дебіт нафти становив 1,0 т/д. Газовий фактор протягом 1987_ рр. коливався від 400 до 490 м3/т. Обводнення продовжувало залишатися на попередньому рівні.

26 березня р. свердловину 1 переведено в спостережний фонд. За період експлуатації горизонту В_накопичений видобуток нафти досяг 23,6 тис. т, рідини – 24,2 тис. т, нафтового газу – 9,5 млн м3.

Після перфорації горизонту В_свердловину повторно ввели в роботу (20 квітня 1994 р.). Свердловина одночасно експлуатувала два горизонти – В_та В_.(додаток 6.) Початковий дебіт нафти після повторного введення в експлуатацію становив 3,8 т/д. До кінця 1994 р. свердловина працювала з середнім дебітом нафти 7,8 т/д за обводнення 16,4Газовий фактор поступово стабілізувався на рівні 200 м3/т. Починаючи з 1995 р. відбувається зниження рівня видобутку нафти. В грудні 1996 р. свердловина працювала з дебітом нафти 0,3 т/д. В зв’язку з нерентабельністю подальшої експлуатації свердловини вирішено перевести її в спостережний фонд. За період спільної експлуатації горизонтів В_та В_свердловиною видобуто 2,6 тис. т нафти, 3,2 тис. т рідини та 0,6 млн м3 нафтового газу. Слід зауважити, що при обліку обсягів видобутої продукції дебіти по вказаних горизонтах розподіляли порівну, що є некоректним, оскільки продуктивні відклади горизонтів В_та В_мають різні фільтраційно-ємніснісні властивості. Тому для більш точного визначення об’єму видобутої продукції із кожного горизонту в даній роботі використано критерій добутку пористості, ефективної нафтонасиченої товщини та коефіцієнту нафтонасичення. Для розрахунків взято не усереднені параметри по горизонтах в цілому, а їх значення у зоні свердловини 1, оскільки порівняно з розмірами покладів свердловина дренувала значно меншу площу.

За даними геофізичних досліджень у розрізі свердловини 1 по горизонту В_виділено три нафтонасичених прошарки. Їх ефективні товщини становлять відповідно 0,6; 1,2 та 4,4 м, пористість становить 0,159; 0,177 та 0,185, коефіцієнт нафтонасичення – 0,63; 0,76 та 0,92. За результатами обрахунків


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33