Виходячи з отриманих співвідношень можна зробити висновок, що за період одночасної експлуатації свердловиною 1 з горизонту В_видобуто 2,16 тис. т нафти, а з горизонту В_– 0,44 тис. т.

За весь період експлуатації свердловини 1 видобуто 26,2 тис. т нафти, 10,1 млн м3 газу та 1,2 тис. т води.

4 Обгрунтування параметрів підрахунку і підрахунок запасів

4.1 Обгрунтування виділених груп і категорій запасів

Ромашівське нафтове родовище складної геологічної будови, для якого характерно наявність тектонічних порушень та невитриманість товщин і колекторських властивостей продуктивних пластів.

За ступенем техніко-економічного вивчення до першої групи належать запаси, на базі яких проведена детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО-1) ефективності їх промислового освоєння. ГЕО-1 проводилась на підставі групи розвіданих запасів вуглеводнів у вигляді техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) коефіцієнтів вилучення.

За промисловим значенням запаси нафти відносяться до балансових, які на момент підрахунку можна згідно з техніко-економічними розрахунками, економічно ефективно видобути. До позабалансових віднесено запаси, видобуток і використання яких на момент оцінки є економічно недоцільним, але в майбутньому вони можуть стати об’єктом промислового значення.

За ступенем геологічної вивченості запаси нафти віднесено до розвіданих і попередньо розвіданих. Розвідані запаси визначено за даними закінченої геологічної розвідки та дослідно-промислової розробки. Діапазон геологічного вивчення розвіданих запасів охоплює ділянку родовища, що розбурена свердловиною 1-Ромашівська.

До попередньо розвіданих запасів віднесено запаси на тих ділянках родовища, де не визначено їх промислового значення, а перспективність горизонтів встановлено за даними випробування свердловин та позитивними результатами геофізичних досліджень у невипробуваних свердловинах (це ділянки, що примикають до розвіданих запасів).

Запаси нафти розподілені на класи, які ідентифікуються за допомогою міжнародного трипорядкового цифрового коду. Клас під кодом 111 включає балансові розвідані, детально оцінені достовірні запаси, під кодом 122 – балансові попередньо розвідані запаси, під кодом 332 – попередньо розвідані запаси промислове значення яких не визначено, під кодом 221 – позабалансові розвідані запаси, під кодом 222 – позабалансові попередньо розвідані запаси.

На Ромашівському родовищі за ступенем детальності геологічного вивчення в межах площі продуктивності виділені поля розвідані за категорією запасів С1 та попередньо-розвідані з запасами категорії С2. До розвіданих віднесені поля з запасами в зоні впливу свердловини 1-Ромашівська, яка знаходилась в експлуатації і видобуток нафти з неї складає 25 тис.т. Площа розвіданих запасів обмежена неповним колом з радіусом 500 м. До попередньо розвіданих запасів горизонту В-17 відносяться запаси, що містяться в зонах, прилягаючих до розвіданих запасів, обмежені НГВП і які мало розбурені свердловинами (в даній зоні пробурена тільки свердловина 3-Ромашівська).

За промисловим значенням запаси категорії С1 віднесені до балансових, за ступенем економічного обгрунтування ГЕО-1, клас 111. За промисловим значенням запаси категорії С2 віднесені до балансових, за ступенем економічного обгрунтування ГЕО-2, клас 122. Залишкові запаси (різниця між загальними та видобувними) віднесені до умовно балансових та забалансових класу 221 та 222.

4.2 Обгрунтування об’єкту та методу підрахунку запасів

На Ромашівському родовищі свердловиною № 1 виявлено нафтовий поклад горизонту В-17 . Поклад пластовий тектонічно екрановані.

В 1986 році розпочата дослідно-промислова розробка родовища. Протягом 1986-1996р.р. у дослідно-промисловій експлуатації знаходилась свердловина 1-Р, якою розроблявся горизонт В-17.

Аналіз результатів пошуково-розвідувальних робіт та дослідно-промислової розробки дозволили оконтурити поклади. Ступінь геологічної їх вивченності по площі різна. Свердловина 1-Ромашівська пробурена в приконтурній зоні. Основна площа продуктивності залишилась не вивченою.

На основі цих факторів повну оцінку (на всій площі) можливо зробити лише об'ємним методом.

Запаси нафти оцінюються за формулою:

Qн=F*h*m*в*з*и*с,

(12.1)

де Qн – видобувні запаси нафти, тис.т.;

F – площа нафтоносності, тис.м2.;

h – середня нафтонасичена товщина, м.;

m – середній коефіцієнт відкритої пористості;

в – коефіцієнт нафтонасиченості, частка од.;

з – коефіцієнт нафтовіддачі, частка од.;

и – перерахунковий коефіцієнт, частка од.;

с – густина нафти на поверхні після її дегазації, кг/м3.

4.3 Обгрунтування підрахункових параметрів

Визначення площі продуктивності

Підрахунковий план побудований в масштабі 1:25000 по покрівлі продуктивного горизонту (графічний додаток 2 ). План будувався на основі структурної карти по сейсмічному горизонту Vв3, та побудованій на її основі структурній карті по покрівлі горизонту В-17. При побудові структурних карт по горизонтах використовувались геологічні розрізи. Згідно прийнятих контурів, як в цілому по покладах так і по виділеним площам з класами запасів, проведено визначення площі за допомогою ЕОМ.

Визначення нафтонасичених товщин

Нафтонасичені та ефективні товщини визначались за даними ГДС. Для виявлення закономірностей розвитку колектора були побудовані карти ефективних товщин (додаток 7 ). При визначені можливого розвитку коллектора на відстані від продуктивної свердловини 1-Ромашівська, використовувались дані по розвитку колекторів у водоносних свердловинах 2-Ромашівська і 3-Ромашівська та на прилягаючих площах. Ефективні товщини в межах нафтової частини покладу прирівнювались до нафтонасичених, а між внутрішнім та зовнішнім контурами виконана інтерполяція. Для запасів класу 111 нафтонасичені товщини для двох горизонтів прийняті по даних, визначених за ГДС в свердловині 1-Ромашівська.

По підрахунковим полям визначалась зважена по площі величина нафтонасиченої товщини (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1 - Результати заміру площ і визначення середньозважених нафтонасичених товщин

Продуктивний горизонт | Блок | Код класу | Зона | Значення ізопахіт, м | Площа між ізопа-хітами, 103 ·м2 | Поправка | Зкоректо-

вана

величина

площі,
103 ·м2 | Середнє значення ізопахіт, м | Об’єм нафто-насичених порід,
103 ·м3 | Середньо-зважена нафто-насичена товщина, м

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11

В-17 | 1 | 122