З метою оперативного отримання інформації про характер насичення розрізу в процесі буріння свердловин проводилось випробування окремих інтервалів за допомогою випробувачів пластів на кабелі ОПК та бурильних трубах 2М-146. всього випробувано чотири об'єкти в свердловині №1, шість об'єктів у свердловині 2-Ромашівська, п’ять об'єктів у свердловині 3_Ромашівська.

Після спуску і цементування експлуатаційної колони у свердловині 1-Ромашівська випробувано три об'єкти, один з яких в межах горизонту В-18 та В-17. З усіх випробуваних інтервалів отримані промислові припливи нафти.

У 1986 році свердловиною 1-Ромашівська розпочата дослідно-промислова розробка покладу В-17. В розробці знаходились поклади В-17 та В-18. За період експлуатації (1986 – 1997 р.р.) зі свердловини 1-ромашівська було видобуто 26,225 тис.т нафти, 10,162 млн.м3 газу, 1,167 тис.т води. В зв'язку з нерентабельністю експлуатації, свердловина 1-Ромашівська переведена в фонд п'єзометричних.

Отриманий в процесі пошукових робіт і ДПР фактичний матеріал дозволив виконати підрахунок запасів нафти об'ємним методом, розділити нафтонасичену площу на класи і видати рекомендації по подальших роботах на родовищі.

Отже, оцінка ефективності геологорозвідувальних робіт з підготовки родовища до промислового освоєння проведена тільки за показниками, які відображають реальну картину, а саме: запаси вуглеводнів на одну свердловину та на метр проходки. Оцінка ефективності геологорозвідувальних робіт виконана окремо для початкових загальних і видобувних запасів (таблиця 4.3).

Таблиця 4.3 – Показники ефективності геологорозвідувальних робіт

Показники | Одиниця виміру | Початкові запаси

Загальні | Видобувні

Запаси:

нафти | тис. т | 1052,9 | 307,6

розчинений газ | млн. м3 | 467,5 | 133,6

Всього умовного палива | тис. т | 1520,4 | 441,2

Кількість свердловин | шт. | 3 | 3

Загальний метраж | м | 11049 | 11049

Запаси на свердловину | тис. т | 506,8 | 147,1

Запаси на 1 м проходки | т | 0,138 | 0,040

5 Обгрунтування підготовленості родовища (покладу) до промислового освоєння та рекомендації з подальшого його вивчення

Ромашівське нафтове родовище закінчено розвідкою. Виконаний об'єм геолого-геофізичних робіт дозволив вивчити геологічну будову та нафтоносність розкритої частини розрізу, та виконати підрахунок запасів та ресурсів нафти і розчиненого назу.

На родовищі пробурено три свердловини, з яких одна знаходиться в контурі нафтоносності і з неї отримано промисловий приплив нафти.

Геолого-розвідувальними роботами виявлено два нафтових поклади, приурочених до горизонтів В-17 та В-18 верхньовізейського підярусу. Пасткою для нафтових покладів служить тектонічно порушена частина монокліналі. Поклади пластові склепінні тектонічно екрановані.

Продуктивна свердловина 1-Ромашівська з 1986 року по 1997 рік знаходилась в дослідно-промисловій розробці і працювала фонтанним та механічним методами. За період експлуатації з покладів В-17 і В-18 добуто 26,225 тис.т нафти і 10,162 млн м3 газу.

Запаси нафти підраховані по покладу В-17 об'єним методом. Сума початкових загальних та видобувних запасів нафти класу 111 в покладі горизонту В-17 складає відповідно .

Подальше промислове освоєння запасів покладу В-17 рекомендується проводити після буріння двох нових свердловин та відновлення свердловини 3 для нагнітання води. Видобувні свердловини вводити в експлуатацію з інтервалом в два роки, нагнітальну – з початку розробки. Розробка покладу здійснюватиметься на водонапірному режимі зі значним проявленням режиму розчиненого газу.

6 Техніко-Технологічні основи проектних робіт

Згідно геологічної моделі Ромашівське родовище являє собою лінійно витягнуту складку, розбиту поперечним тектонічним порушенням на два блоки – блок свердловини 1 та блок свердловини 2. Продуктивними є відклади тільки у блоці свердловини 1. За результатами геологічної вивченості на родовищі виділено два нафтових поклади, приурочених до горизонтів В_та В_. Зважаючи на те, що поклади співпадають у плані, різниця між абсолютними відмітками залягання пластів невелика, існує можливість здійснювати подальшу розробку горизонтів єдиною сіткою свердловин. Необхідно зазначити, що запаси покладу горизонту В_віднесено до класу 332. Тому в процесі буріння проектних свердловин (глибина 3300 м), з метою уточнення параметрів горизонту В_, необхідно провести відбір керну, повний комплекс промислово-геофізичних досліджень, випробувати і дослідити даний поклад, провести пробну експлуатацію горизонту та отримати повну інформацію про динаміку пластового тиску і режим роботи покладу. Також необхідно отримати дані про властивості нафти, газу і води в поверхневих і пластових умовах.

Для подальшої розробки родовища розраховано наступні варіанти розробки.

1 Буріння експлуатаційної свердловини 4 в склепінній частині покладу та розробка горизонту В_на пружному режимі з наступним переходом на режим розчиненого газу.

2 Буріння експлуатаційної свердловини 4 в склепінній частині покладу горизонту В_ та відновлення свердловини 3 для підтримання пластового тиску шляхом закачування води.

3 Буріння двох експлуатаційних свердловин 4 та 6 і відновлення ліквідованої свердловини 3 для підтримання пластового тиску шляхом закачування води.

4 Буріння трьох експлуатаційних свердловин 4, 5, 6 та підтримання пластового тиску.

5 Для дренування запасів класу 111, виділених по горизонту В_, пробурити свердловину-дублер 1_Д на відстані 200 м від свердловини 1. Після падіння дебіту свердловини до меж рентабельності перевести її на вищезалягаючий горизонт В_. Варіант також передбачає буріння експлуатаційної свердловини 6 на горизонт В_та підтримання пластового тиску закачуванням води у свердловину 3.

Схему розташування проектних свердловин наведено на рисунку 6.1.

Що стосується перспективних запасів (клас 333), виділених у блоці свердловини 2, вони вимагають детальнішого вивчення. Тому для них техніко-економічна оцінка не проводиться.

Рисунок 6.1 Карта розташування проектних свердловин . Масштаб 1:50000

7 ОХОРОНА ПРАЦІ

7.1 Стан охорони праці у НГВУ “Чернігівнафтогаз”

Охорона праці має важливе значення у всіх галузях промисловостi, але особливо при геологорозвiдувальних роботах, що часто виконуються в складних природно-клiматичних i фізико-географічних умовах, в районах, значно віддалених вiд адмiнiстративних та промислових центрiв i населених пунктiв, забезпечених медичними установами, засобами зв'язку i