На структурній карті Ромашівська структура картується у вигляді пологозалягаючої монокліналі з падінням порід на південь під кутом 6-80. В західній частині має місце переклинальне замикання з кутами падіння нижньовізейських відкладів 2–3°.

Пошукове буріння на Ромашівській площі показало, що сейсморозвідувальні роботи на великих глибинах дають тільки якісну характеристику, а глибини залягання сейсмічних горизонтів достатньо умовні і потребують значного корегування за даними буріння.

По покрівлі продуктивного горизонту В-17 верхньовізейського під’ярусу Ромашівська структура представляє собою монокліналь, обмежену в північно-східній і південно-західній частинах тектонічними порушеннями з падінням порід в південно-західному напрямку під кутом 6–80.

2.3 Нафтогазоносність

Ромашівська площа розташована в перспективному нафтогазоносному районі північної прибортової зони ДДЗ. Поруч розташовані Великобубнівське, Матлахівське, Нинівське, Скороходівське і ін. нафтогазоконденсатні родовища. Продуктивні горизонти відкриті в відкладах нижнього карбону від С-9 до В_ і Т.

На Ромашівській площі нафтонасиченим являються розрізи горизонтів В-17 та В-18. Продуктивність їх підтверджена випробуванням свердловини 1.

Поклади нафти Ромашівського родовища приурочені до теригенних відкладів візейського ярусу нижнього карбону. Колектор горизонту В-17 представлений пісковиками різнозернистими (70 % дрібнозернисті, 30 % крупно-зернисті), кварцовими з каолініто-карбонатним і каолінітовим цементом, добре відсортовані, середньоокатані, сірі з коричневим відтінком. Структура алевро-псамітова, текстура – невпорядкована, плямиста. В мінералогічному складі переважає кварц – 98 % - 100 %, присутні одиничні луски мусковіту, гідрослюди, турмаліну. Зерна напівобкатані і погано обкатані, у гранулометричному складі переважають зерна 0,25-0,1 мм – 95 %-97 %. Цемент складає 5 % від породи і представлений каолінітом поровим до 1 % і кальцитом або карбонатом (доломіт) до 4 %. Аргіліти темно-сірі до чорного, сірі, слюдисті, горизонтальношаруваті, тонко відмучені, зустрічаються окремі прошарки алевроліту сірого, кварцового, глинистого.

При випробуванні горизонту В-17 в свердловині 1-Ромашівська в інтервалі 3198-3227 м отриманий приплив нафти дебітом 153,2 т/д при газовмісті – 290 м3/т, і газу 44,3 тис.м3/д на 7 мм штуцері. При випробуванні горизонту В-18 в інтервалі 3242-3250 м отримано приплив нафти дебітом 78 т/д, при газовмісті – 339 м3/т і газу – 26,1 тис.м3/д на 7 мм штуцері.

В свердловинах 2 і 3 при випробуванні отримано приплив води. В свердловині 2 вода містила розчинений газ метанового складу.

По покрівлі продуктивних горизонтів В-17 та В-18 верхньовізейського підярусу Ромашівська площа представляє собою монокліналь, обмежену в північно-східній і південно-західній частинах тектонічними порушеннями з падінням порід в південно-західному напрямку під кутом 6-80. В середній частині Ромашівської площі виділяється поперечне порушення, яке розбиває структуру на два відокремлених блоки: блок свердловини 1-Ромашівська і блок свердловини 2-Ромашівська.

В блоці свердловини 1 пробурено дві свердловини (1-Ромашівська і 3-Ромашівська), в блоці свердловини 2 – одна. Промислова нафтоносність підтверджена лише в блоці свердловини 1. Отриманий в свердловині 2 розчинений у воді газ та наявність пастки дають можливість віднести цей блок до перспективних.

В межах Ромашівського родовища продуктивний горизонт В-17 розкритий всіма трьома свердловинами (1, 2 і 3-Ромашівська). У блоці свердловини 1 наявність нафтового покладу підтверджена випробуванням свердловини 1, а у блоці 2 – поклад передбачається, оскільки при випробуванні з нього отримано воду з розчиненим газом. Тип покладів пластовий склепінний тектонічно екранований. Розміри покладу у блоці 1 в плані 1,4Ч5,7 км, висота його – 28 м. З північного та південного сходу поклад обмежується тектонічними порушеннями, а з північного заходу і південного заходу -контуром НГВП, що проведений на відмітці мінус 3035,6 м. Нижня границя встановленої продуктивності, що відмежовує розвідані запаси від попередньо розвіданих, проведена по абсолютній відмітці підошви останнього нафтонасиченого пласта у свердловині. Попередньо розвідані запаси в першому блоці обмежуються умовним водонафтовим контактом, який проведений по покрівлі верхнього водонасиченого пласта в свердловині 3-Ромашівська за даними ГДС на відмітці мінус 3071,9 м. Обгрунтування положення контурів нафтоносності наведене в таблиці 2.2.

Розміри передбачуваного покладу у блоці 2 складають 1,0Ч2,0 км, висота покладу – 91 м. Положення УВНК - мінус 3078,6 м, проведене по покрівлі верхнього водонасиченого пласта в свердловині 2-Ромашівська за даними ГДС . Поклад обмежений тектонічним порушенням з північного сходу і північного заходу та контуром УВНК з інших боків. Ефективна товщина горизонту В-17 у блоці 2 складає 34,8 м

Обгрунтування положення контурів нафтоносності за результатами випробування свердловин і даними ГДС наведене в таблиці 2.1.

Таблиця 2.2. – Прийняті водонафтові контакти

Горизонт | Блок | Границя | Глибина,
м | Абсолютна
відмітка, м | Примітка

В-17 | 1 | НГВП | 3221,2 | -3035,6 | підошва нижнього нафтонасиченого пласта в свердловині 1-Ромашівська за даними ГДС

УВНК | 3262,8 | -3071,9 | покрівля верхнього водонасиченого пласта в свердловині 3-Ромашівська за даними ГДС

2 | УВНК | 3268,4 | -3078,6 | покрівля верхнього водонасиченого пласта в свердловині 2-Ромашівська за даними ГДС

2.4 Гідрогеологічна характеристика родовища

В гідрогеологічному відношенні Ромашівська площа розташована в північній прибортовій зоні Дніпровського артезіанського басейну. Водоносні горизонти розкриті в кайнозойських, мезозойських і палеозойських відкладах.

В цілому, по аналогії із сусідніми родовищами, зверху вниз по розрізу можна виділити три гідрогеологічні зони: активного, утрудненого і дуже утрудненого водообміну.

В зоні дуже затрудненого водообміну виділяються водоносні комплекси нижньої пермі –