верхнього карбону, середнього карбону, нижнього карбону і девонських відкладів.
Водоносний комплекс нижньої пермі – верхнього карбону розкритий свердловинами 1 і 2 на Ромашівській площі в інтервалі глибин від 2035 до 2365 м. Водоносні горизонти пов’язані з прошарками пісковиків товщиною 2_ м. На сусідньому Великобубнівському родовищі ці води високонапірні, статичні рівні спостерігаються на глибинах 17-187 м. Питомі дебіти змінюються від 25 до 200 т/д при зниженні рівня на 100 м.
Води комплексу представляють розсоли хлоркальцієвого типу (по В.А.Суліну) з мінералізацією 110-155 г/л і щільністю 1070-1090 кг/м3. У воді містяться йод – 2-8 мг/л і бром – 91-406 мг/л. Коефіцієнт сульфатності (SO4.100/CL) підвищений і досягає 1,6. Коефіцієнт метаморфізації (Na/Cl) змінюється від 0,81 до 0,83.
Пластові тиски, приблизно, дорівнюють умовному гідростатичному тиску. Пластова температура складає 62-72 0С.
Водоносний комплекс середнього карбону приурочений до московського і башкирського ярусів, до пісковиків і вапняків товщиною до 30 м, які роз'єднані глинистими відкладами. Найбільш проникною є пачка вапняків в низах башкирського ярусу, при проходці якої відмічалось поглинання бурового розчину. Питомі дебіти в цій частині розрізу сягають 400 т/д при зниженні рівня на 100 м. В інших частинах розрізу середнього карбону питомі дебіти не превищують 150 т/д при аналогічному пониженні.
Пластові води представляють розсоли хлоркальцієвого типу з мінералізацією від 165 до 190 г/л і щільністю 1090-1110 кг/м3. З мікрокомпонентів присутній йод (4-9 мг/л) і бром (184-406 мг/л). Сульфатність вод невисока. Коефіцієнт SO4.100/CL складає 0,04-0,5. Коефіцієнт метаморфізації Na/Cl змінюється від 0,78 до 0,81.
Градієнт пластового тиску складає 0,102-0,103 МПа/10м, пластова температура коливається від 72 до 88 0С.
Водоносний комплекс нижнього карбону роз'єднаний слабопроникненою вапняково-глинистою пачкою, товщиною 100-110 м на дві зони: верхню (горизонт В-15 – В-21) і нижню (горизонти В-26 – Т-1). Водоносні горизонти приурочені до пісковиків.
Води комплексу напірні. Статичні рівні на сусідньому Великобубнівському родовищі, утримуються на глибинах 206-487 м. Дебіти водоносних горизонтів змінюються від 30 до 160 т/д при зниженні рівня від 50 до 300 м. Води хлоркальцієвого типу. Мінералізація з глибиною зростає від 190 до 250 г/л, густина змінюється від 1100 до 1170 кг/м3. В водах присутні: бром – 135-222 мг/л; йод – 8,0-10,0 мг/л; трьохвалентне залізо – до 35 мг/л. Сульфатність вод незначна. Коефіцієнт SO4.100/Cl складає 0,14-0,22. Коефіцієнт метаморфізації Na/Cl змінюється від 0,78 до 0,81. Градієнт пластового тиску в середньому по комплексу складає 0,104 МПа/10 м, пластова температура 88-102 0С.
Водоносний комплекс девонських відкладів маловивчений. Припливи пластових вод отримані з підсолевих відкладів фаменського ярусу на Матлахівському родовищі. Водовміщуючі породи невитримані як по товщині, так і по літології. Дебіти випробуваних горизонтів складають біля 350 т/д. Мінералізація пластових вод змінюється від 260 до 310 г/л, густина розсолів до 1200 кг/м3. Градієнт пластового тиску по підошві надсолевих відкладів 0,105 МПа/10 м, пластова температура 103-106 0С.
На Ромашівській площі проведені гідрогеологічні дослідження. Були випробувані водоносні інтервали, за даними ГДС виділені водоносні пласти в нижньокам’яновугільних і девонських відкладах, зроблені аналізи води.
В свердловині 1-Ромашівська отримані припливи води з відкладів Clvl – Clt при випробуванні інтервалу 3375-3436 м за 11 хв отримано 5,4 м3 води, з інтервалу 3448,5-3488 м – за 18 хвилин – 3,7 м3 води, що відповідає дебітам – 707 і 296 т/д. Пластові тиски складають 36,0-36,5 МПа. За даними аналізів води з цих інтервалів хлоркальцієвого типу з густиною – 1,181 г/см3 і з загальною мінералізацією – 261 г/л, вміст бору – 165,2 мг/л, йоду – 10,2 мг/л, трьохвалентного заліза – 6 мг/л. Всього в відкладах візейського і турнейського ярусів за даними ГДС виділено 15 водонасичених пластів.
В свердловині 2-Ромашівська в процесі буріння випробувано 6 інтервалів з отриманням припливу води дебітом від 54 до 583 т/д з відкладів від башкирського ярусу до верхнього девону. Пластові тиски з глибиною змінюються від 30,1 до 39,5 МПа. За даними ГДС в цих відкладах виділено 19 водонасичених пластів. Пластова вода нижнього візею хлоркальцієвого типу густиною – 1,187 г/см3, загальною мінералізацією 264 г/л. У водах присутні: бор – 52,8 мг/л, йод – 5,4 мг/л, бром – 93,2 мг/л, трьохвалентне залізо – 45 мг/л.
В результаті випробування відкладів горизонтів В-17 і В-18 в свердловині 2-Ромашівська отримані припливи води відповідно з дебітами 302,4 і 208,8 т/д з розчиненим газом. По геохімічному аналізу газ містить 94,8-99 % метану, 4,7-0,9 % етану, 0,5-0,1 % пропану.
Відклади верхнього візею в свердловині 3-Ромашівська випробувані в двох інтервалах – 3268-3278 м і 3357 - 3400 м з отриманням пластової води з дебітами відповідно 800 і 960 т/д. Всього в відкладах верхнього візею за даними ГДС виділено дев’ять водонасичених пластів.
Перспективний горизонт В-17 випробуваний в свердловині 3-Ромашівська в інтервалі 3268-3278 м. Пластовий тиск складає 32,7 МПа. По хімічному аналізу вода горизонту В-17 хлоркальцієвого типу. Густина – 1,180 г/см3, загальна мінералізація – 262 г/л, вміст брому – 87,9 мг/л, йоду – 6,4 мг/л, бору – 29,9 мг/л, трьохвалентного заліза – 45 мг/л. Характеристика по Суліну
Na/Cl - 0,75; SO4/C1 - 0,002; NaCl/SO4 - від.; CINa/Mg - 4,66; Ca/Mg - 3,62; Сl/B2-4165,1.
З геологічної будови поклади горизонтів В-17 і В-18 з усіх боків обмежені тектонічними порушеннями. Законтурна зона покладів також має обмежені розміри. Враховуючи показники розробки покладів на сусідніх Великобубнівському і Нинівському родовищах, на Ромашівській площі проектом пробної експлуатації передбачався в процесі розробки розвиток пружнього режиму і режиму розчиненого газу. По