мірі зниження пластового тиску можливе обмежене вторгнення законтурної води і зв'язаний з цим перехід на змішаний режим розробки покладу.
Динаміка пластового тиску в покладі В-17 в процесі пробної експлуатації свердловини 1-Ромашівська підтвердила це припущення. За час експлуатації після відбору з покладу 25794 т рідини, пластові тиски знизились від 32,3 до 16,8 МПа. На одиницю зниження тиску видобуто 1664 т рідини. Це свідчить про відсутність активної зони по покладу В-17. Для отримання проектного відбору нафти з покладу необхідне штучне підтримання пластового тиску. Хімічний склад та властивості пластових вод наведені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 - Відомості про хімічний склад і фізичні властивості пластових вод Ромашівського родовища
Номер свердловини | Дата відбору проб | Інтерва випробува-ння, м | Глибина відбору проб, м | Вік | Форма виразу | Катіони | Аніони | Густина , кг/м3 | Мінералізація, г/л | Коефіцієнти | Тип води по Суліну | Примітка
верх | низ | Na+ + K+ | Ca++ | Mg++ | CL' | CO3'' | Br' | J' | SO4'' | HCO3' | Na/Cl | Ca/Mg | Cl/SO4 | SO4/Cl.100 | Cl/Br | Cl-Na Mg | Na-Cl SO4
1 | 13.03.85 | 3375 | 3436 | - | C1v1 | мг/л | 80409,6 | 19839,6 | 2432,0 | 16666,2 | - | - | 10,2 | 287,2 | 256,2 | 1181,0 | 270393,0 | 0,7 | 5,0 | 0,0 | 0,1 | 88,9 | 6,0 | - | хлоркальцієвий
ммоль/л | 3496,1 | 990,0 | 200,0 | 4700,0 | - | - | - | 6,0 | 4,2 | - | - | - | - | - | - | -
мол.частка, % | 37,1 | 10,5 | 2,1 | 49,9 | - | - | - | 0,1 | 0,0 | - | - | - | - | - | - | -
1 | 23.03.85 | 3483 | 3452 | - | С1t | мг/л | 89911,1 | 15230,4 | 1202,4 | 160279,2 | - | - | - | 332,5 | 231,8 | 1180,0 | 261243,0 | 0,8 | 5,4 | 0,0 | 0,2 | - | 6,5 | - | хлоркальцієвий
ммоль/л | 3604,8 | 960,0 | 140,0 | 4520,0 | - | - | - | 6,9 | 3,8 | - | - | - | - | - | - | -
мол.частка, % | 39,8 | 8,4 | 1,5 | 49,9 | - | - | - | 0,1 | 0,4 | - | - | - | - | - | - | -
3 | 13.02.86 | 3278 | 3268 | - | C1v2 | мг/л | 78657,7 | 17434,8 | 2918,4 | 160988,4 | - | 87,9 | 6,4 | 510,2 | 549,0 | 118,0 | 261704,0 | - | - | - | - | - | - | - | хлоркальцієвий
ммоль/л | 3419,9 | 870,0 | 240,0 | 4540,0 | - | - | - | 10,6 | 9,0 | - | - | - | - | - | - | -
мол.частка, % | 37,5 | 9,5 | 2,6 | 49,8 | - | - | - | 0,1 | 0,1 | - | - | - | - | - | - | -
2.5 Фізико-літологічна характеристика продуктивних горизонтів за керном та ГДС
При проведенні пошукових робіт на Ромашівській площі проектом передбачався відбір керну в об’ємі 7 % від загальної глибини, що складає 180 м. Основний відбір керну планувалось проводити поінтервально із суцільним відбором в інтервалах ймовірного залягання продуктивних горизонтів. Винос керну повинен складати не менше 60 % від проходки. Проектом на розвідувальне буріння передбачався відбір керну в об'ємі 3-4 % від загальноі глибини Основний відбір необхідно здійснювати у відкладах верхньовізейського підярусу. В свердловинах 3-Ромашівська і 4-Ромашівська передбачався суцільний відбір керну в інтервалах 3200-3330 м, а в свердловині 4-Ромашівська - поінтервально і в інтервалі 3400-3750 м. Винос керну повинен складати не менше 60 % від проходки. Фактично в свердловині 1-Ромашівська пройдено з відбором керну 177 м, винос керну склав 67,9 %, в свердловині 2-Ромашівська пройдено з відбором керну 215 м з виносом 97,2 м, або 45,2 %, в свердловині 3 пройдено з відбором керну 133,1 м, винос керну склав 72,2 м, або 54,2 %.
Всього на родовищі проходка з відбором керну складала 525,1 м. Виніс керну 289,6 м, або 55 % до пробуреного з керном метражу. В продуктивній частині пройдено з відбором керну 76 м з виносом керну 37,25 м. В цілому по родовищу висвітленість керном продуктивної частини становить 49 %. Загальні відомості про відбір, виніс керну по свердловинах та продуктивних горизонтах наведені в таблиці 2.3.
Вивчення лабораторними методами колекторських властивостей гірських порід продуктивних горизонтів виконано на 13 зразках. Вивченість колекторських властивостей продуктивних горизонтів по кількості визначень відкритої пористості порід наведена у таблиці 2.4.
Відкрита пористість у горизонтах В-17, В-18 за керном змінюється від 0,08 % до 22,3 %. Розподіл відкритої пористості відображено на рисунку 2.1. Найбільший відсоток розподілу припадає на пористість 12,5 % - 15 %, та 20,0 % - 22,5 %. Газопроникність змінюється