шкоди здоров'ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають

до нехтування засобами безпеки;

використовувати засоби і технології, які діють на

підсвідомість споживачів реклами;

наводити твердження, дискримінаційні щодо осіб, які не

користуються рекламованим товаром;

використовувати або імітувати зображення Державного Герба

України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну

України, зображення державних символів інших держав та міжнародних

організацій, а також офіційні назви органів державної влади

України, органів місцевого самоврядування, крім випадків,

передбачених законами України у сфері інтелектуальної власності;

{ Абзац сьомий частини першої статті 8 в редакції Закону N 145-VI

( 145-17 ) від 18.03.2008 }

рекламувати товари, які підлягають обов'язковій сертифікації

або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального

дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката,

дозволу, ліцензії; { Абзац восьмий частини першої статті 8 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 145-VI ( 145-17 ) від

18.03.2008 }

вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її

ім'я без письмової згоди цієї особи; { Абзац дев'ятий частини

першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 145-VI

( 145-17 ) від 18.03.2008 }

імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові

ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не

передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;

рекламувати послуги, пов'язані з концертною, гастрольною,

гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без

інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями

музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших

рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків

загальної площі, обсягу всієї реклами;

розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і

телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства,

порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності.

Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії,

розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів.

2. Розповсюджувачі реклами не можуть поширювати рекламу, якщо

відповідно до законодавства види діяльності або товари, що

рекламуються, підлягають обов'язковій сертифікації або їх

виробництво чи реалізація вимагає наявності відповідних дозволу,

ліцензії, а рекламодавець не надав розповсюджувачу реклами копії

таких сертифіката, дозволу, ліцензії, засвідчених у встановленому

порядку.

{ Частина друга статті 8 в редакції Закону N 145-VI ( 145-17 ) від

18.03.2008 }

3. Реклама про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів

призів, заходів рекламного характеру тощо повинна містити

інформацію про строки та місце проведення цих заходів та вказувати

інформаційне джерело, з якого можна дізнатися про умови та місце

проведення цих заходів.

Інформація про будь-які зміни умов, місця та строків

проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів

рекламного характеру тощо має подаватися у тому самому порядку, в

якому вона була розповсюджена.

{ Частина третя статті 8 в редакції Закону N 145-VI ( 145-17 ) від

18.03.2008 }

{ Частину четверту статті 8 виключено на підставі Закону

N 145-VI ( 145-17 ) від 18.03.2008 }

5. Реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна

містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін

на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки

до попередньої ціни реалізації товару.

{ Частина п'ята статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 145-VI ( 145-17 ) від 18.03.2008 }

6. Гучність звуку реклами, що транслюється по телебаченню і

радіо, не повинна перевищувати гучність звуку поточної програми,

передачі.

7. Розміщення інформації про виробника товару та/або товар у

місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому

числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а

також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не

вважається рекламою.

{ Частина сьома статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 145-VI ( 145-17 ) від 18.03.2008 }

Стаття 9. Ідентифікація реклами

1. Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації,

незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її

можна було ідентифікувати як рекламу.

2. Реклама у теле- і радіопередачах, програмах повинна бути

чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і

наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів,

титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням

слова "реклама".

3. Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому

привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує

або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів)

щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під

рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".

4. Логотип телерадіоорганізації, яка здійснює трансляцію

програм, передач, не вважається рекламою.

5. Прихована реклама забороняється.

6. Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване

найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій

особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого

найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній

поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на

зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або

на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі

приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

{ Статтю 9 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 145-VI

( 145-17 ) від 18.03.2008 }

Стаття 10. Недобросовісна реклама

1. Недобросовісна реклама забороняється.

2. Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна

особа.

3. Рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають

органи державної влади, визначені у статті 26 цього Закону.

Стаття 11. Порівняльна реклама

1. Відносини, які виникають у зв'язку з порівняльною

рекламою, регулюються законодавством України про захист від

недобросовісної конкуренції.

2. Відповідальність за неправомірне порівняння в рекламі несе

рекламодавець.

3. Рішення щодо визнання порівняння в рекламі неправомірним

приймають органи державної влади, визначені у статті 26 цього

Закону.

Стаття 12. Соціальна реклама

1. Рекламодавцем соціальної реклами може бути будь-яка особа.

2. Соціальна реклама не повинна містити посилань на

конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця (за

винятком випадків, коли рекламодавцем є громадська організація),

на об'єкти права