В Росії найбільш раннім видом графічної реклами були лубкові картинки. На цих картинках можна знайти зображення товарів і іноді їх опис. Подібні рекламні листки можна знайти в знаменитій колекції лубків Д. А. Ровінського, яка налічує декілька тисяч зразків. Ці картинки служили розважальним цілям, тому реклама в них має велику частку гумору.

В епоху Відродження ситуація мало змінилася. Основним засобом зовнішньої реклами залишалися вивіски, а оскільки переважна маса населення як і раніше не вміла читати, на вивісках не було текстів. Зате більше було стимулів для вдосконалення якості графіки. Джорджо Вазарі в біографії Леонардо да Вінчі описує, як останній створював вивіску для одного селянина. Вазарі пише: "Синьйор П'єро да Вінчи, знаходячись в селі, зустрів одного селянина, який попросив його відвести у Флоренцію вирізану ним самим з інжирного дерева круглу дошку і віддати там якому-небудь живописцеві, щоб той намалював на ній вивіску... Приїхавши у Флоренцію з цією вивіскою, П'єро доручив своєму синові намалювати на ній що-небудь особливе, не сказавши, навіщо і для кого... Леонардо почав обговорювати, що б намалювати? Він зупинився на думці зобразити щось жахливе." Леонардо зобразив на цій дошці жахливу фантастичну тварину. Картина дуже сподобалася його батьку. Він не віддав її селянинові, а купив на ринку вивіску, що зображала серце, пронизане стрілою, яка привела селянина в захоплення.

У 1450-і роки Гутенберг винайшов друкарський верстат. Пройшло 22 роки і з'явилося перше друкарське рекламне оголошення. Його текст був поміщений на дверях однієї з церков в Лондоні й інформував про продаж прихожанам молитовника. Впродовж другої половини 15 століття друкарні розповсюджуються по всій Європі. У 1465 р. з'являється перша друкарська майстерня в Італії. У 1468г.- у Швейцарії. У 1470 р. - у Франції. У 1473 р. - в Бельгії і Угорщині, приблизно тоді ж - в Польщі. У 1476 році друкарські верстати з'явилися в Чехії і Англії, а в 1482 році - в Австрії і Данії, рік потому - в Швеції, в 1487 році в Португалії. На міських стінах почали з'являтися друкарські листівки, що рекламували різні види товарів і послуг:

В Україні афіші почали з'являтися в 17-18 століттях. Рекламувалися зазвичай приватні і урядові заходи. З 12 червня 1783 року по 19 березня 1883 року право виробництва афіш належало державі. Афіші друкувалися за замовленням театрів і театральних труп в друкарні, при державній адміністрації.

Вивчаючи рекламу в Стародавньому світі, Середніх віків, Нового часу, не можна не прийти до висновку, що форми сучасної реклами виникли саме в дані епохи і, якщо задуматися, нічим не відрізняються (за винятком, природно, якості). Як і зараз, реклама здійснювалася за допомогою голосу, на стінах написів (з винаходом книгодрукування - шляхом розклеювання листівок), вивісок, в періодичних виданнях, плакатів, рекламних акцій (наприклад, у вигляді святкових ходів, фейєрверків).

1.2. Рекламні плакати кінця ХІХ – першої половини ХХ ст..

Дев'ятнадцяте століття увійшло до історії як століття фундаментальних наукових відкриттів. Численні винаходи сприяли збільшенню продуктивності праці. В результаті утворився надлишок продукції. Склади багатьох заводів сталі переповнені. З'явилася необхідність активної і достатньо ефективної реклами. На ринку в цей час панують два види реклами: друкарська і зовнішня.

Розвиток рекламної справи, становлення рекламного бізнесу пов’язують насамперед із західноєвропейською й американською рекламою XIX – ХХ ст.. Цьому сприяли такі передумови: промислова революція, суспільні звершення, технологічний прорив тощо. XIX ст. – час активізації процесів масової комунікації, виникнення й формування основних засобів реклами. 1825 р. – у друкарні нью-йоркської «Газетт» встановлено німецький прес, що дозволяв робити 2000 копії в годину: зростання тиражів видань і різке зниження передплатної ціни, можливість у кілька разів підняти розцінки на рекламу. На початку XIX ст. удосконалювання методів репродукції дозволило створити ілюстровані журнали. 40 рр. – перші незалежні рекламні агенти (США). Кінець XIX ст. – розквіт фотореклами. Нічне підсвічування в зовнішній рекламі, перехід до динамічних зображень і написів. Спеціалізовані виставки. Рекламні агентства з повним циклом послуг. Відомі рекламні кампанії. ІІ пол. ХІХ ст. – практика реєстрації товарних знаків як промислової власності. 1883 р. – Паризька конвенція з охорони промислової власності, що захищає товарні знаки. Кін. XIX – поч. XX ст. – ряд законів про рекламу у країнах Європи й у США. ХХ ст. – новий етап розвитку рекламної діяльності. Перетворення реклами в сучасний інститут з властивими йому формами, функціями та засобами впливу. Збільшення кількості засобів поширення рекламної інформації.

У 1897 році в Санкт-Петербурзі була проведена перша російська виставка афіш і плакатів. На ній було зібрано більше 700 листів з різних країн. Найбільш видатними російськими художниками, які малювали плакати, у той час вважалися В. А. Андрєєв, І. Порфіров, С. С. Соломко і І. С. Галкин. Вітринна реклама в Росії так само, як і друкарська, активно розвивалася. Вітрина використовувалася для показу як можна більшої кількості товару. Чим більше товарів виставлялося, тим "багатшою" вважалася вітрина. Вечорами вітрини підсвічували електрикою або гасовими лампами. Іноді відразу тим і іншим, оскільки зимою скло могло замерзнути, а гасові лампи відігрівали їх.

За цей час з'явилися деякі традиції у вивісковому ремеслі. Так, у магазинів, що продають окуляри, над входом висіло гігантське пенсне з синім склом в залізній оправі. Годинникові магазини часто розміщували замість вивіски величезний кишеньковий годинник з жерсті або дерева, на