Запровадження СЕМ спрямоване на забезпечення ефективної реалізації державної політики підвищення ефективності використання ПЕР та створення відповідних коригувальних механізмів, а в подальшому і оцінювання того, наскільки ці механізми виявляються ефективними.

На різних ієрархічних рівнях управління мета енергетичного менеджменту різна:

на державному (національному) рівні – енергетична незалежність та безпека, перехід від енерговитратної до енергоефективної економіки;

на галузевому рівні – енергоефективне та екологічно безпечне функціонування галузі в рамках національної економіки;

на рівні області, міста – мінімізація витрат енергоресурсів для забезпечення раціональних інфраструктур енергокористування, які забезпечуватимуть необхідну якість життя населення за умов дотримання екологічних норм;

на рівні окремого промислового підприємства – мінімізація енергетичної складової в собівартості продукції за енергетичними та екологічними характеристиками на внутрішньому та світовому рівні.
Підвищення енергоефективності можливо досягти за рахунок реалізації системи цілеспрямованих організаційних і технічних заходів.
Управління раціональним використанням ПЕР повинно проводитись на всіх стадіях виробництва, передачі, розподілу й споживання, включаючи комплексне оптимальне вирішення технічних, економічних й екологічних проблем, пов’язаних з цими процесами.

Проблему впровадження СЕМ та функціонування єдиної системи енергетичного аудиту можливо розв’язати шляхом реалізації наступних заходів:

· розроблення та затвердження нормативно-правових актів, нормативно-технічної документації з питань енергетичного менеджменту та енергетичного аудиту (енергетичного обстеження);

· впровадження СЕМ на промислових підприємствах різних форм власності, організація контролю за подальшим функціонуванням СЕМ на всіх рівнях реагування;

· визначення порядку та основних положень впровадження та функціонування СЕМ;

· розроблення єдиної методології впровадження та функціонування СЕМ.

За допомогою впровадження СЕМ досягається скорочення енергоспоживання промисловим підприємством на 5-20на основі застосування тільки енергозберігаючих заходів.

Впровадження СЕМ удосконалить облік та контроль витрат усіх видів палива та енергії, дасть змогу критично оцінити енергоефективність виробництва (технологічних процесів, обладнання), виявити резерви та шляхи ефективного використання ПЕР, розробити ефективний механізм стимулювання підвищення ефективності використання ПЕР, підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції та інвестиційну привабливість підприємств, підвищити рівень енергетичної безпеки України.
Створення СЕМ на промислових підприємствах проводиться згідно концептуальних засад стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки, наведених в Посланні Президента України до Верховної ради України „Європейський вибір”, міжнародних стандартів ISO та ІSO 14000, Рекомендацій Ради Європи 77/713/ЄЕС стосовно раціонального використання енергії на промисловому підприємстві, а також методології побудови автоматизованих систем управління, що викладене в чинних стандартах ГОСТ 24.103-84, ГОСТ 24.104-85.

В сфері енергетичного менеджменту та енергетичного аудиту НАЕР були розроблені і діють наступні стандарти:

- ДСТУ 4472-2005 „Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Загальні вимоги”. Стандарт поширюється на діяльність, пов’язану з організацією робіт по створенню та експлуатації системи енергетичного менеджменту на промислових підприємствах, встановлює вимоги до самої СЕМ, її функцій та складових, підготовки персоналу служби енергетичного менеджменту, проведення внутрішнього енергетичного аудиту, проведення моніторингу і здійснення коригувальних дій у сфері енергоефективності та енергозбереження, аудиту СЕМ та критеріїв його проведення;

- ДСТУ 4713-2007 „Енергозбереження. Енергетичний аудит промислових підприємств. Порядок проведення та вимоги до організації робіт”. Цей стандарт встановлює вимоги до організації робіт та порядку проведення енергетичного аудиту промислових підприємств;

- ДСТУ 4715-2007 „Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту промислових підприємств. Склад та зміст робіт на стадії розроблення систем енергетичного менеджменту”. Стандарт встановлює склад та зміст робіт на стадіях розроблення та впровадження СЕМ на промислових підприємствах, встановлює вимоги до послідовності робіт щодо розроблення та впровадження СЕМ, проектної та експлуатаційної документації.
На затвердження до Держспоживстандарту направлено національний стандарт України – ДСТУ „Енергозбереження. Енергетичний менеджмент у виробничих системах. Перевірка та контроль функціонування СЕМ (Критерії перевірки на відповідність)”.

Оскільки, відповідно до міжнародних вимог, національні стандарти носять рекомендаційний характер, необхідно розробляти технічні регламенти для надання їм обов’язкового характеру.

Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (далі – НАЕР) розроблені нормативно-правові акти та нормативно-технічні документи у сфері енергетичного менеджменту та енергетичного аудиту, а саме:

· Загальні вимоги до енергетичних обстежень;

· Технічний регламент з енергетичного менеджменту;

· Технічний регламент з енергетичних обстежень.

На даний час готується проект постанови Кабінет Міністрів України про затвердження цих Технічних регламентів.

На території України діють 19 вищих навчальних закладів, ліцензованих Міністерством освіти і науки України за спеціальністю „Енергетичний менеджмент”, та які мають право здійснювати підвищення кваліфікації фахівців. На сьогодні цими вищими навчальними закладами проведено підготовку та видано дипломи 1224 спеціалісту з енергетичного менеджменту.
НАЕР і далі проводитиме роботу популяризації заощадження та ефективного використання ПЕР, а також роботу, спрямовану на вдосконалення законодавства з питань енергозбереження, впровадження системи енергетичного менеджменту та забезпечення функціонування єдиної системи енергетичного аудиту на промислових підприємствах.

2.2. Основні перешкоди для розробки та впровадження енергоефективних проектів в містах України

Причини політичного характеру.

1. Низький приорітет проблем підвищення ефективності використання енергії серед муніципального електорату.

2. Домінування в структурі муніципального електорату осіб, схильних до соціального утриманства ( у тому числі в частині забезпечення власного житла теплом та електрикою за рахунок державних та муніципальних коштів, навіть якщо якість цих послуг буде незадовільною).

3. На рівні державної політики поняття “ефективне використанням енергії” підмінено поняттям “збереження (економія) енергії”
В той час, як виборці вимагають підвищити ефективність використання енергії (наприклад, хочуть мати більше комфорту за менші гроші), державні адміністратори ставлять собі за мету досягти зменшення споживання енергії в будь-який спосіб, навіть за рахунок погіршення якості енергомістких послуг в публічній та приватних сферах. В результаті розробляються і використовуються засоби та підходи до заощадження енергії, які завдають