- визначити головні напрями сучасних досліджень щодо проблем розсіювання-концентрації інформації в умовах існуючого електронного середовища функціонування бібліотек;

- визначити відмітні ознаки первинного відбору документів у фондах сучасних бібліотек;

- обґрунтувати системність технології бібліотечної селекції документів в умовах інформатизації;

Об'єкт дослідження – розсіювання-концентрація інформації всередині НТБ.

Предмет дослідження – становлення комплексної технології розсіювання-концентрації інформації в умовах сучасного інформаційного середовища.

Актуальність, теоретична і практична значущість проблеми зумовили вибір теми дипломної роботи: «Розсіювання-концентрація інформації у системі вищої освіти (на прикладі НТБ ІФНТУНГ)».

У першому розділі «Система інформатизації в сучасних умовах функціонування бібліотечної справи», який складається з одного підрозділу, простежено процес виникнення інформації, систему її зберігання, аналітико-синтетичну обробку даної інформації, на основі аналізу наукової літератури характеризується сучасний стан проблеми; виокремлюються й обґрунтовуються методологічні засади дипломної роботи.

Другий розділ «Основні процеси роботи з інформацією у закладах вищої освіти на прикладі науково-технічної бібліотеки нафти і газу», котрий складається з чотирьох підрозділів, присвячено загальним відомостям про НТБ ІФНТУНГ, історію її виникнення та систему функціонування бібліотеки, визначено специфіку процесу розсіювання-концентрації інформації всередині НТБ. Конкретизовано змістовний склад технологічного циклу формування бібліотечного фонду та визначається місце бібліотечної розсіювання та концентрації інформації в НТБ.

Розкрито видовий склад та наведено змістовну характеристику різних процесів розсіювання-концентрації інформації в бібліотеці.

Визначено, що в умовах інформатизації НТБ існують такі види відбору інформації, тобто її селекції, що зумовлює концентрацію даної інформації, яка надходить до бібліотеки та формує її структуру : попередній відбір, первинний відбір, обліковий відбір, ідентифікаційний відбір, відбір для поцифровування, пошуковий відбір та вторинний, що відбиває повний цикл проходження (шлях) документа в бібліотеці від постачальника продукції до користувача. Більшість із запропонованих видів бібліотечної селекції документів поділяється на підвиди – результат конкретизації цілей основних видів бібліотечної селекції. Доведено, що метою первинного відбору в сучасних умовах є придбання не лише інформації, як було раніше, а й доступу до неї. Це потребує розмежування відбору для придбання документів та відбору для придбання права доступу до документів. Метою ідентифікаційного відбору є, по-перше, розміщення документів у фонді, по-друге, забезпечення їх пошуку. Тому запропоновано поділ ідентифікаційного відбору на класифікаційний та координатний, котрі й сприяють реалізації відповідних функцій. Ідентифікаційний відбір забезпечує виконання функції надання доступу до ресурсів бібліотеки і сприяє оперативному та ефективному пошукові інформації.

Обґрунтовано, що метою пошукового бібліотечного відбору нині є пошук документів, бібліографічних даних та інформації. Відповідно підвидами пошукового відбору є документний, бібліографічний та інформаційний відбір. Одним із засобів забезпечення зберігання документів у сучасних умовах є поцифровування документів, а тому відбір для поцифровування – важлива складова сучасної бібліотечної селекції документів.

Розділ 1 СИСТЕМА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ

1.1 Історія виникнення інформації. Процес інформатизації бібліотек у системі вищої освіти

Інформація походить від «informatio», яке має декілька значень: роз'яснення, виклад, витлумачення; представлення, поняття; ознайомлення, просвіта.

Саме слово «informatio» складається з префікса «in-» («в-, на-, при-») і дієслова «formо» («надаю форму, створюю»), пов'язаного з іменником «forma» («форма»).

Термін «інформація» походить від латинського слова “informatio” і означає роз’яснення, виклад фактів, подій. Загальне поняття інформації подано у філософії, де під нею розуміють відображення реального світу. Як філософську категорію її розглядають як один з атрибутів матерії, що відбиває її структуру. Погляд на інформацію з точки зору її споживачів окреслює таке поняття: інформація – це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні. Іншими словами, інформація – це нові знання, які отримує споживач (суб’єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.

В слово «information» (в написанні «informacioun») вперше з'явилось у 1387р. Сучасного написання це слово набуло у XVIст. У східнослов'янські мови слово «інформація» прийшло із у XVIIст.

З середини ХХ століття «інформація» стала загальнонауковим поняттям, але до цих пір у науковій сфері воно залишається вкрай дискусійним. Загальноприйнятого визначення інформації не існує, і воно використовується головним чином на інтуїтивному рівні.

В залежності від галузі використання термін «інформація» одержав безліч визначень, зокрема:

відомості або повідомлення про щось (побутове);

роз'яснення, виклад;

оригінальність, новизна;

комунікація та зв'язок, в процесі якого усувається невизначеність;

міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міру змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі;

позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів;

заперечення ентропії, міра хаосу в системі;

передача різноманітності;

міра складності структур;

ймовірність вибору;

відображена різноманітність [с.32, 10];

властивості матеріальних об'єктів породжувати та зберігати певний стан, який в різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між об'єктами;

універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки [с.180, 8];

документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі [с.32, 5].

Існують також й інші, переважно несумісні між собою визначення поняття «інформація». Але практично всі чисельні погляди на сутність інформації групуються навколо двох концепцій – та .

Атрибутивна концепція інформації – одна із двох філософських концепцій () .

Згідно атрибутивної концепції, інформація – це об’єктивна внутрішня властивість всіх матеріальних об’єктів, вона міститься у всіх без винятку елементах та системах матеріального світу. Іншими словами, інформація є невід’ємним атрибутом (властивістю) (звідси назва концепції). Зараз немало вчених та філософів вважають,