словосполучень, характерних для процесів обробки інформації, – зосередженої в документі. Крім того, до «знаннєвих» продуктів бібліотечної діяльності можна віднести результати інформаційно-аналітичної діяльності, спрямованої на одержання, використання, по-ширення та збереження вторинної інформації, формування баз даних. У даному контексті перевага віддається створенню метаданих галузевої тематики. При цьому під метаданими розуміються пошукові індекси, пошукові мови, анотації, правила дії в автоматизованих системах тощо, тобто те, що забезпечує і полегшує доступ до інформації та документів. Зокрема, когнітивною складовою системи бібліотечно-інформаційного забезпечення НТБ є пошуковий образ, який є обов'язковим (але не вихідним) елементом системи. Він моделює не лише документи, а й запити користувачів, без нього функціонування системи НТБ в автоматизованому режимі неможливе.
Отже, виходячи з цього, когнітивна складова є засобом і результатом бібліотечно-інформаційної діяльності, одним із елементів у ланцюгу «користувач»-«бібліотекар»-«засіб реалізації»-«інформаційно-пошукова мова».
В умовах докорінної зміни розвитку вищої освіти інтелект є вирішальним ресурсом, його накопичення набуває безперервного характеру. Це вимагає переходу від пояснювальних методів навчання, які забезпечують лише 10% засвоєння знань, до запровадження методів активного навантаження, нових ефек-тивних форм організації самостійної роботи студентів на основі моделювання та імітації процесів, які є об'єктом вивчення, вирішально-тренінгових технологій навчання, що сприяють осмисленню знань, тощо. В таких умовах основними результатами діяльності вузівської бібліотеки є ресурси когнітивного типу: автоматизовані інформаційно-пошукові тезауруси, лекси-кографічна, фактографічна, концептографічна, проблемно-орієнтована БД і банки знань профільної тематики власної генерації або запозичені, локального й віддаленого доступу. Сучасні інформаційно-когнітивні ресурси є невід'ємною частиною когнітивної складової системи бібліотечно-інфор-маційного забезпечення самостійної роботи студентів. Швидкий розвиток когнітивної складової дасть змогу доповнити і збагатити систему НТБ, яка, на нашу думку, повинна органічно поєднувати документальні та інформаційну складові соціально-комунікативних процесів у ІФНТУНГ.
Сутність когнітивного підходу у процесі надання знань полягає у тому, що структура знань і понять людини або інформаційної системи (ІС) опосередковують всі процеси отримання, сприйняття та передачі інформації; будь-які процеси обробки інформації повинні розглядатися у термінах знань, понять та категорій, якими володіє індивід ІС. Фор-мування когнітивного підходу до інформатики підтверджує гіпотезу про такий розвиток комунікацій у НТБ: документ-інформація-знання. У системі соціальних координат людини саме документ (у різних формах і видах) є зафіксованим знанням семантичної інформації, а інформація – це об'єк-тивоване знання у вигляді різноманітних повідомлень. Тому когнітивні структури, які створюються у бібліотеці, тобто «знання у чистому вигляді», – це лінгвістичні структури, що передають механізми та зміст колективного та індивідуального інтелекту. Саме система бібліотечної галузі є складною структурою, що об'єднує різні рівні функціонування зов-нішньої пам'яті людського інтелекту та різноманітні під-системи фіксації та перетворення людського знання. На когнітивному рівні діяльності бібліотеки виявляються інтегративні тенденції, які закладаються на попередньому етапі функціонування соціальних комунікацій.
З часом, у процесі формування єдиного інформаційно-інтелектуального простору НТБ спос-терігається злиття її організаційно-функціональних відділів, виробляється єдина сучасна етика професіоналів – бібліотекарів-когнітологів, пов'язаних з інноваційними формами забезпечення навчального та наукового процесів доку-ментами, інформацією та знаннями.
У процесі когнітивної діяльності бібліотекарі-когнітологи мають добре розумітися в психології, соціології, методології науки в поєднанні з бібліотекознавством, інформатикою та профілем вузу. Зростають також вимоги до особистісних якостей бібліотекаря, його вміння спілкуватися з читачами, оскільки рівень творчого потенціалу та професійної майстерності фахівців вузівської бібліотеки є важливим фактором розвитку творчої активності користувача у процесі самостійної роботи. Профе-сійна компетентність, формування сучасного бібліотекаря-когнітолога як творчої особистості є важливим і необхідним імпульсом до формування навичок самостійної роботи та самостійного мислення студентів, розкриття їх творчого потенціалу, поглиблення знань та вмінь використовувати ці знання у майбутньому.
Слід зважати на те, що у результаті автоматизації бібліо-течних процесів ІФНТУНГ підвищується оперативність і комфортність одержання відомостей як про наявність тих чи інших документів у НТБ, так і про інформацію, знання, які містяться в документах. Таким чином, зростає роль когнітивної функції бібліотеки, завдяки якій забезпечується постійний зв'язок: знання-користувач.
Ефективне виконання когнітивної функції НТБ передбачає створення необхідних умов для отримання та поглиблення користувачами знань відповідно до їх інфор-маційних потреб. Така діяльність відбувається через поєднання знань, набутих користувачами в результаті засвоєння ними інформації, яка акумулюється в документі, з власним творчим потенціалом та інтелектуальним середовищем навчальної та професійної діяльності. У результаті інформаційно-інтелек-туального процесу зв'язок «знання-користувач» набуває такого вигляду: «знання-бібліотека-користувач».
Іншими словами, бібліотека формує спеціальні інфор-маційні когнітивні системи – банки знань, які включають такі види знань: знання про факти, концептуальні знання і мета-знання, де концептуальні і метазнання існують у вигляді правил, а система управління банками знань передбачає інтегроване управління знаннями про факти і правила та механізми їх логічного виведення. Отже, саме ідея створення банків знань у бібліотеках ґрунтується на принциповому підході, який полягає у формалізації знань експерта та їх поданні у когнітивних системах (банках знань) для подальшого опрацювання корис-тувачами з метою отримання необхідних знань.
Процес розвитку когнітивної системи НТБ перед-бачає вдосконалення форм і методів вилучення знання із документів, формування на їх основі наукового світогляду студентів та уміння на практиці застосовувати теорію та знання. Це зумовлює необхідність удосконалення процесу наукової обробки документів, створення електронних каталогів, банків знань, впорядкування доступу до них.
Як один з результатів цього когнітивного процесу можна вважати формування бібліографічної метаінформації, яка являє собою своєрідну модель документів, наявних у бібліотечному фонді, зокрема електронних каталогів і картотек. Вони сприяють забезпеченню зручного самостійного доступу користувачів до бібліотечних ресурсів, допомагають багатоаспектному розкриттю змісту і значення документів.
До основних типів бібліографічної метаінформації можна віднести також документи поточного