У процесі удосконалення методів наукової обробки документів для когнітивної системи саме повнота і точність індексування документів багато в чому визначають ефек-тивність самостійної роботи студентів з електронними ката-логами, а отже, рівень і глибину задоволення читацьких запитів, поповнення і збагачення знань. Тому вважаємо доцільним зупинитися на механізмі індексування документів, яке забезпечує рівень зменшення процесу розсіювання інформації всередині НТБ, та збільшує рівень ефективного використання документів студентами ІФНТУНГ.

Оскільки індексування – це процес вираження змісту документа (або) запиту через інформаційно-пошукову мову (ІПМ) за допомогою термінів індексування (класифікаційних індексів, предметних рубрик, ключових слів, дескрипторів), систематизатори-когнітологи, як правило, використовують три традиційні методики індексування видань і їх складових [с.43, 97]:

- систематизація документа – визначення класи-фікаційного індексу документа відповідно до його змісту за таблицями системи бібліотечно-бібліографичної класифікації;

- предметизація документа – визначення предметної рубрики для документа відповідно до його змісту;

- координатне індексування документа – за допомогою списку ключових слів чи дескрипторів, що розкривають зміст документа.

Типова схема організації індексування документів у вузівській бібліотеці була представлена в моделі бібліотечно-інформаційного забезпечення НТБ в частині індексування документів. Виходячи з неї, ключовим етапом рішення задачі індексування є аналіз документа, оцінка його змісту і складання пошукового образу документа (ПОД) у вербальній формі, у вигляді словесного класифікаційного рішення і класифікаційної ознаки. Саме на цьому етапі когнітивної діяльності закладається основа для забезпечення якості індексування документа або його частини, вирішується проблема неминучого компромісу між прагненням забез-печити максимальну повноту опису і одночасно звести до мінімуму рівень «інформаційного шуму». При цьому вирі-шальним є наявність якісного тематичного рубрикатора, а також професіоналізм систематизатора-когнітолога, його знання і досвід з аналізу документів, що відносяться до конкретної предметно-тематичної області. На етапі складання пошукового образу документа вербальний ПОД «перетво-рюється» на формалізовану інформаційно-пошукову мову (ІПМ) через складання класифікаційної формули у вигляді строго оформленої сукупності класифікаційних індексів. Тут істотну роль відіграють наступні чинники:

- якість використаного понятійного апарата тих галузей знання (конкретних наук), що відбиті в бібліотечному фонді, а також у довідково-пошуковому апараті (ДПА) НТБ;

- якість використаної інформаційно-пошукової мови (ІПМ) при індексуванні документів, що надходять, а також при пошуку документів у каталогах;

- функціональні можливості та якість інформаційно-пошукових систем (ІПС) автоматизованих бібліотечних комплексів, що надаються бібліотечному персоналу і користувачам для роботи з електронними каталогами.

Для індексування документів НТБ, як правило, користуються Універсальною десятковою класи-фікацією (УДК) і Бібліотечно-бібліографічною класифікацією (ББК). Відомо, що УДК – міжнародна і універсальна система класифікації – щороку застосовується в усьому світі в систематичних каталогах бібліотек; у розстановці бібліотечних фондів; як основа ІПМ – в автоматизованих пошукових системах бібліотечних автоматизованих-комплексів. Особливої привабливості УДК додає глибока деталізація розділів, заснована на використанні арабських цифр, які є простими і зрозумілими для читачів будь-якої країни. Поряд з УДК бібліотека використовує систему ББК (версію для наукових бібліотек), основним елементом якої є класи-фікаційне ділення-індекс, який має формальне вирішення в літерах російського алфавіту та цифрах.

У процесі систематизації документів бібліографи-систематизатори користуються алфавітно-предметним покажчиком (АПП), який є одним із зручних інструментів при доборі класифікаційних індексів з відповідної системи класифікації. АПП, як основний інструмент предметизації документів в бібліотеці, має такі особливості його зас-тосування:

а) у зведених («гніздових») рубриках АПП поєднуються ті поняття, що в основних таблицях рознесені по різних розділах (у цьому зручність АПП);

б) під кожним «предметом» збираються його галузеві аспекти і відбиваються міжгалузеві зв'язки, однак не приводяться зв'язки супідрядності понять;

в) для зручності пошуку в АПП багато понять від-биваються і в прямій, і в інверсованій формі, тому кількість рубрик в АПП, як правило, значно перевищує кількість рубрик (індексів) в основних таблицях. Однак, при всіх перевагах АПП, функції покажчика – чисто довідкові, тому що цей засіб швидкого пошуку рубрики, а не готового індексу (як правило, в АПП відсутні методичні вказівки, як це зроблено в основних таблицях) [с. 129, 98].

Крім згаданих «офіційних» засобів індексування доку-ментів, у кожному окремому випадку розробляються і використовуються додаткові робочі компоненти довідково-пошукового апарату (ДПА), наприклад: алфавітно-пред-метний покажчик до систематичного каталогу (АПП-СК); робочі таблиці класифікації; картотека методичних рішень зі складних ситуацій класифікації. Однак і АПП, і згадані додаткові засоби ДПА використовують, в основному, бібліо-текарі, а користувачі, здійснюючи пошук інформації, віддають явну перевагу ключовим словам, що слід враховувати при створенні когнітивних ресурсів і продуктів.

З упровадженням автоматизованих бібліотечних ком-плексів з'являються можливості автоматизувати найскладніші процеси наукової обробки документів, у тому числі й деякі функції систематизаторів. Це знаходить втілення як у структурі створюваних електронних баз даних, так і в алгоритмах обробки інформації, реалізованих в інформаційній системі. Зокрема, застосування багатофункціональних ЕК, в яких сполучені функції систематичного, предметного, алфавітного, топографічного і службового каталогів, і одночасне вико-ристання декількох таблиць класифікації документів дозволяє істотно підвищити якість і точність індексування документів, що включаються в ЕК (порівняно з неавтоматизованою технологією), і, як результат, значно прискорити пошук. Так, із упровадженням і використанням системи автоматизації бібліотеки