забезпечується одночасне індексування і кодування кожного документа і його складової декількома методами: таблицями УДК; таблицями ББК-Н; списком ключових слів (складається в процесі індексування); списком навчальних дисциплін і наукових спеціальностей, що вивчаються у вузі; місцем зберігання документів.
Очевидно, що така багатоаспектна система індексування документів не тільки забезпечує багатофункціональність ЕК, але й дозволяє здійснювати обмін бібліографічними даними з іншими бібліотеками ВНЗ, які використовують різні системи індексування документів, розширює можливість отримання інформації.
У процесі роботи з ЕК в інформаційно-пошуковій системі бібліотекарі, як і користувачі електронного каталогу, мають можливість здійснювати більш швидкий пошук і відбір інформації за класифікаційним індексом через визначення терміну, «галузі», «теми», «предмета», або через АПП до УДК/ББК, безпосередньо в довіднику УДК/ББК за відповідним словесним описом індексу. Однак частіше користувачі інформаційно-пошукової системи (ІПС) автоматизованого бібліотечного комплексу застосовують пошук документів в ЕК за ключовими словами. Тому виникає запитання: навіщо за наявності повного формального опису документа мати ще й інші описи мовою ключових слів. Очевидно, що існує, як мінімум, два варіанти відповіді на це запитання: 1) це необхідно для користувачів у («зручніше» і «зрозуміліше»); 2) за допомогою класифікаційних індексів (уданому випадку – ББК) не завжди вдається відбити якийсь «нюанс», предметну, аспектну, специфічну, ситуаційну проблему. При використанні ж ключових слів, завдяки їх більшій гнучкості, доповнюється опис документа і враховується згадана специфіка.
Як показує досвід роботи з ЕК в НТБ, саме апарат ключових слів найчастіше й охоче застосовується корис-тувачами. Крім очевидних переваг, цей метод індексування і пошуку документів має відомі недоліки, найістотніші з яких полягають у тому, що: у списках ключових слів, які створюють бібліотекарі, як правило, використовуються нестандартизовані терміни, що не завжди адекватно відбивають суть описуваного «предмета» (явища, об'єкта, процесу), в усякому разі у бібліотекаря – систематизатора і користувача можуть існувати різні описи цього «предмета»; у списках ключових слів не відбита багатозначність понять і термінів, що описують предмет (омоніми і синоніми); у списках ключових слів не відбиті значеннєві зв'язки між термінами (поняттями), алфавітна ж послідовність термінів збільшує цей недолік, віддаляючи один від одного родинні або зв'язані поняття.
Через зазначені недоліки документам, проіндексованим близькими, але різними термінами, наприклад, однієї групи документів, може бути приписане ключове слово (чи термін), яке використовується в заголовку, анотації та у змісті документа, а іншій групі документів – друге ключове слово (чи термін). У такій ситуації результат пошуку залежатиме від того, який з цих термінів (чи обидва одночасно) буде заданий у пошуковому запиті користувача.
Саме обмеження апарата ключових слів стимулюють активний розвиток досконаліших методів координатного індексування документів. Мається на увазі створення і впровадження автоматизованих інформаційно-пошукових тезаурусів (АІПТ). За їх допомогою зменшується кількість розсіювання інформації, пошук необхідної інформації стає більш досконалим, швидким та ефективним.
Використання АІПТ дозволяє конструк-тивніше виконувати загальні та специфічні операції на кожному рівні соціально-комунікативної діяльності (СКД), професійно підтримувати і задовольняти швидко змінювані інформаційні потреби користувачів та можливості отримати доступ до інформації.
Методична і технологічна схема розробки тезауруса, яка застосовується в автома-тизованих системах НТБ, включає такі основні етапи:
- вибір представницького масиву інформаційних до-кументів (ІД) у кожній предметно-тематичній області (ПТО);
- відбір термінів і складання словника, тобто переліку термінів, які виділяються як ключові слова при обробці інформації та документів;
- складання класифікаційних схем понять з усіх тема-тичних напрямів і побудова стрункої термінологічної системи понятійного апарату;
- обробка словників і підготовка на їх базі лексико-семантичних зібрань термінів для окремої предметно-тематичної галузі і відповідної науки в цілому;
- розробка інших розділів тезауруса.
Виходячи з цієї методики розробки тезауруса, стає мож-ливим удосконалення комплексного індек-сування документів для багатоаспектного ЕК в автоматизованій бібліотечній системі. Крім того, за допомогою інформаційно-пошукового тезауруса можна здійснити наступне: створити і впровадити в діючу автоматизовану біб-ліотечно-інформаційну систему (АБІС) механізм зв'язків між термінами, що входять до складу довідника ключових слів, а також між згаданими ключовими словами і класифікаційними індексами інших компонентів АБІС (УДК, ББК і Рубрикатора); на основі погодженого застосування всіх указаних вище компонентів інформаційно-лінгвістичного забезпечення (робочі таблиці, довідник УДК, ББК, рубрикатор ключових слів з текстів документів, що обробляються) створити і впровадити інтегровану систему комплексного індексування документів для електронного каталогу (ІСКІД).
Складання якісного ІПТ в інформаційних системах, удосконалення системи класифікації та індексування документів сприяє, на нашу думку, покращенню умов доступу студентів до знань, забезпечує зручне опрацювання ними великого обсягу релевантної інформації через електронний каталог бібліотеки в когнітивних базах знань. Усе означене вище ілюструє результат завершення циклу «знання-документ-інформація-знання». Опанування соціально-комунікативної діяльності (СКД) бібліотеки спілкування через знання стає, таким чином, визначальним.
Наведене свідчить також, що у процесі поглибленої інтелектуальної переробки інформації та активного засто-сування інноваційних технологій значний розвиток отримує когнітивна складова бібліотечно-інформаційного забез-печення НТБ.
В інформаційно-когнітивному середовищі НТБ прагне розширити сферу свого впливу на забез-печення навчального процесу. При цьому в якості інфор-маційної підтримки НТБ, інтегруючись із системами управління навчальним процесом, вона створює когнітивні системи інформації та різноманітні бази і банки знань. Надання студентам своїх власних, а також запозичених (регіональних, національних, світових) документних, інформаційних та когнітивних ресурсів забезпечує та стимулює самостійну роботу студентів, відкриває можливості для поглиблення знань студентів у процесі навчання і самостійної роботи, забезпечує ефективність професійної підготовки фахівців.
Створення когнітивної системи інформації у НТБ розвиває її когнітивну функцію, сприяє отриманню студентами-користувачами комплексної інформації про знання, а також безпосередньо самих знань, зафіксованих як на традиційних, так і на нетрадиційних носіях, підвищує ефективність