Система автоматизації роботи з інформацією всередині НТБ

Розробкою бібліотечних сайтів не завжди займа-ються самі працівники НТБ. Іноді бібліотека запрошує для створення дизайну та наповнення своїх веб-проектів зовнішніх спеціалістів (спеціалізовані агенції веб-дизайну або окремих веб-дизайнерів). Загальна кількість сайтів українських бібліотек, що розроблені третіми особами, дорівнює 26 (це 16,35 % від кількості веб-сайтів бібліотек України), сайти 61 бібліотеки (38,37 %) розроблені силами власних співробітників. На 72 сайтах (45,28 % від загальної кількості) інформація щодо розробників не подана. В основному, комерційні агенції ніколи не забувають засвідчувати свої авторські права на дизайни проектів, які вони розробляють, тому певною мірою і сайти можна також віднести до тих, які розроблені працівниками НТБ, але також можна припустити, що певна частина з них розроблена третіми особами, для яких авторські права на створений ними дизайн не є важливим (додаток Б).

Створення веб-сайтів по мережі бібліотеки не є однорідним. Чотири основні мережі бібліотек, які постачають бібліотечний веб-зміст НТБ – це мережа бібліотеки ВНЗ, мережа бібліотеки НАН України, мережа бібліотек по місту Івано-Франківську, мережа бібліотек України в цілому. По цих мережах варто провести окрему статистику (додаток В).

1. Власні веб-сайти НТБ (4,08%).

2. Численні (дві і більше) сторінки бібліотек на сайтах науково-дослідних установ України (3,06%).

3. Окремі сторінки бібліотек на сайтах НТБ (13,27%).

4. Бібліотеки, що не мають веб-проектів (79,59%).

Із 330 бібліотек, веб-матеріали про які наявні в Інтернеті, бібліотека НТБ становить 6,06%.

Зі 159 бібліотек, веб-сайти яких наявні в Інтернеті, бібліотека НТБ становлять 2,52%.

Використання веб-технологій у бібліотечній мережі не є тотальним, в основному, веб-матеріали НТБ подаються на сайтах даної установи. 4,08 % бібліотечної мережі займають власні веб-сайти, 16,33 % займає певний простір на сайті ІФНТУНГ, у струк-турі якого вона функціонує, інші 79,59 % біблі-отека не подає інформацію про свою діяльність. Щодо розробників веб-сайтів НТБ цієї мережі, то на трьох із чотирьох сайтів вказано, що розроблялися вони власними силами бібліотечних працівників, на четвертому сайті ін-формація про розробників не подана.

Мережа системи НТБ має свою специфіку використання веб-технологій (додаток Д).

1. Власні веб-сайти НТБ (65,11%).

2. Численні (дві і більше) сторінки бібліотек на сайтах інших установ (2,68%).

3. Окремі бібліотечні сторінки на сайтах інших установ (32,21).

1. Домен або субдомен отримано від оператора ринку Інтернету (53,69%).

2. Проект розміщено в субдомені установи, якій підпорядкована НТБ (34,9%).

3. Проект розміщено в субдомені сторонньої організації (11,41%).

Із 330 бібліотек, веб-матеріали про які наявні в Інтернеті НТБ становлять 45,29%.

Зі 159 бібліотек, веб-сайти яких наявні в Інтернеті, бібліотека НТБ становлять 61,01%.

У веб-середовищі наявні веб-матеріали про 0,80% матеріалів мережі НТБ. Більша частина з них (65,11%) – це власні веб-сайти НТБ, ще 34,89% із цих проектів являють собою веб-сторінки на сайтах ін-ших організацій. Фактично, основний відсоток біб-ліотечного веб-сегмента України створюють інші бібліотеки цієї мережі (відсотки від загальної кіль-кості веб-матеріалів та веб-сайтів українських бібліотек для цієї мережі становлять, відповідно, 6,06%та 43,56%).

2.4 Вдосконалення розсіювання інформації всередині НТБ ІФНТУНГ та їх концентрація всередині організації

Важливою ознакою останніх років стало реформування системи підготовки висококваліфікованих національних фахівців. Тому розвиток вищої освіти в Україні має здійснюватися через підвищення якості, збереження традицій української вищої школи, інтеграцію у світову систему освіти, формування у студентів прагнення до оволодіння сукупністю знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

У технології бібліотечно-інформаційного забезпечення НТБ суттєвим чинником є впровадження нових носіїв інформації, що можуть значно полегшити та вдосконалити роботу в бібліотеці.

Для того, щоб стати повноправним учасником розподіленого інформаційного простору, доцільно формувати фонди бібліотек вищих навчальних закладів новими машинопрочитуваними (цифровими, електронними) носіями інформації.

Для зменшення кількості розсіюванної літератури, яка потрапляє до бібліотеки слід звернутися до спеціальної системи створення цифрової (електронної) бібліотеки (Digital Library-DL) як корпоративного розподіленого фонду профільних документів [с.25, 21, 54, 33, 42, 46]. Це можуть бути електронні підручники та навчальні посібники, методичні вказівки до виконання самостійної роботи студентів, пакети навчальних прикладних програм та інші електронні видання, необхідні для навчального процесу. Розподілена корпоративна інформаційна система у перспективі дозволить надійно зберігати та ефективно використовувати різноманітні колекції навчальних електронних документів, які можна отримати у зручній для користувача формі через глобальні мережі передачі даних. Основними завданнями електронних бібліотек, поряд з традиційними, є:

- автоматизація всіх основних бібліотечних процесів: від замовлення до використання документів користувачами, обмін інформаційними ресурсами;

- доступ до локальних та віддалених баз даних: організація доступу до внутрішніх електронних ресурсів вищого навчального закладу та до зовнішніх світових баз даних з наукових та освітніх напрямів вузу;

- отримання реферативної та повнотекстової інформації у режимі онлайн;

- формування та зберігання електронних фондів;

Крім того, слід відмітити, що це дозволяє розширити можливості документного задоволення інформаційних потреб, пов'язаних із самостійною роботою студентів, через розширення складу навчального фонду за рахунок включення електронних документів; залучення до навчального процесу ресурсів Інтернет, створених іншими бібліотеками галузі, регіону, країни, світу [с.118, 67].

Практика бібліотечної справи свідчить, що в системі документного забезпечення електронні повнотекстові документи як вид електронної інформації мають певні переваги над друкованими,