рідкісних книг і рукописів, ВНО – відділ наукової обробки (документів), ВДБО – відділ довідково-бібліографічного обслуговування, ІКВ – інформаційно-кодифікаційний відділ, ВСІТ – відділ сучасних інформаційних технологій, ВОК1 – відділ обслуговування користувачів в основній бібліотеці, ВОК2 – відділ обслуговування користувачів у філіях бібліотеки (додаток К), [с.65, 89, 49-58].
Наведена схема є своєрідною структурно-функціональною моделлю діяльності НТБ ІФНТУНГ, яка свідчить, що в умовах інформатизації навчально-виховного процесу внутрішньосистемні (технологічні) функції бібліотеки мають автоматизуватися, а її персонал повинен поступово оволодівати навичками роботи в автоматизованому середовищі бібліотеки. В умовах автоматизації нарівні з традиційними компонентами бібліотеки (фонди друкованих документів, карткові елементи ДБА), створюються і функціонують новітні засоби: електронні каталоги, картотеки, бібліографічні, концептографічні і повнотекстові бази даних, інші програмно-інформаційні комплекси, Web-сайти, які не мають аналогів у традиційній неавтоматизованій бібліотеці.
Крім головної і загальних зовнішньосистемних функцій, бібліотека виконує і специфічні функції, зумовлені інформаційними потребами сфери діяльності (галузі), яку вона обслуговує. Розмаїття специфічних функцій бібліотеки, що відповідають її соціальному призначенню, умовно можна назвати педагогічними. Серед них: освітня, виховна, навчальна, педагогічна, просвітницька, на допомогу освіті та самоосвіті та ін. Цим підкреслюється органічна єдність бібліотеки з навчальним процесом. Сутність діяльності бібліотеки полягає у документно-інформаційній підтримці навчального процесу в якості допоміжної структури ІФНТУНГ.
Дана схема комп’ютеризованої системи бібліотеки дозволяє скомплектувати увесь потік інформації в зручний спосіб, як для користувачів інформації НТБ, так і для працівників даної бібліотеки. Таким чином на основі даної комп’ютеризованої системи можна значно зменшити кількість розсіюваної інформації в НТБ. Зробити її більш концентрованою, що в подальшому полегшить роботу з бібліотечною інформацією [с. 128, 215, 59-63].
Оскільки мета діяльності НТБ ІФНТУНГ полягає у специфічній, притаманній саме бібліотеці, допомозі своїй установі у збиранні, зберіганні і наданні профільних доку-ментів, функції бібліотеки видозмінюються в залежності від завдань освіти і специфіки соціального інституту, який обслуговується. Відповідно, НТБ ІФНТУНГ збирає, зберігає і пропагує навчальні документи, реалізує свої функції через побудову системи бібліотечно-інформаційного забезпечення навчального процесу взагалі і самостійної роботи студента зокрема на базі документних, інформаційних і когнітивних ресурсів.
Отже проблема бібліотечно-інформаційного забез-печення, система вдосконалення розсіювання інформації в НТБ ІФНТУНГ є традиційно важливою, оскільки лише за умови її активізації студент може оволодіти системою знань, умінь і навичок, що забезпечують якісні характеристики фахівця-професіонала, здатного ефективно діяти в сучасних умовах розвитку суспільства.
2.5 Недоліки та шляхи їх подолання створені на основі
написання дипломної роботи
Закономірності розсіювання-концентрації інформації у НТБ переважно є результатом появи документів однієї тематики не лише в тематично спеціалізованих потоках і масивах, але й в потоках і масивах не профільованих документів.
Недоліки: до них в першу чергу слід віднести процес розсіювання інформації у документопотоках та масивах, недосконалий рівень автоматизації роботи всередині НТБ, брак коштів, як результат застаріла система обслуговування читачів даної бібліотеки.
На мою думку для того, щоб обмежити даний процес розсіювання інформації слід перш за все:
- провести аналіз частоти цитування (використання) журналів і статей, розробити показники оцінки значущості журналів та публікацій у них;
- виявити відповідності між динамікою росту потоку і ступенем розсіювання публікацій;
- провести динамічне та імітаційне моделювання процесу формування потоку статей з нової тематики з метою опису природи розподілу і прогнозу розвитку наукового напрямку.
До недоліків можна віднести посилення диференціації наук, яке не сприяє повній кон-центрації галузевих документів у документних масивах та потоках НТБ. Ці документи все частіше траплялися у міжгалузевих документних потоках, що надзвичайно ускладнюють пошукову діяль-ність НТБ, які мають посилити концентрацію інформації однієї тематики в профільних документ них потоках та масивах, забезпечити повноту їх надання фахівцям.
На основі написання дипломною роботу мною було визначено, що найбільше розсіювання інформації у бібліотеці характерне для суспільно-політичної, най-менше – для технічної галузі знань. Серед видів видань найбі-льше розсіюються книги, газети, журнали, найменше (або рівне нулю) – описи винаходів, стандарти, оскільки кожен із цих документів містить лише оригінальну інформацію і є уні-кальним, єдиним у своєму роді.
Для того, щоб зменшити кількість розсіювання інформації в НТБ слід перш за все розташувати наукові журнали в порядку зменшення кількості статей з певного пи-тання, а журнали в цьому списку можна розподілити на три зони з однаковою кількістю статей у кожній зоні. При цьому приблизно 1/3 статей з теми розташувати у невеликому ядрі профільних журналів. У другій третині статей розмістити суміжні за тематикою журнали, кількість яких стане в п'ять разів більша за кількість журналів зони ядра. Остання третина статей, яка розсіюються у журналах, непрофільних для обра-ної теми, зросте відносно ядра при-близно в п'ять у квадраті разів.
Як результат написання дипломної роботи визначена мінливість у часі ознаки «продуктивність журналів», розкрита її нова ана-літична можливості. Наприклад, можна запропонувати показник «потік через кордон», який дозволяє розрізнювати «консерва-тивні» тематичні галузі від тих, що здійснюють «експансію» в інші напрями. Завдяки змінам цієї ознаки можна говорити про наростаючі тенденції «оновлення» галузі, або про зни-ження інтересу до проблеми.
Також для удосконалення процесу розсіювання інформації всередині НТБ можна звернутися до нетрадиційних можливостей, до яких належить: визначення кола неперспективних журналів для користувачів бібліотек; створення умов для використання статей із зон максимального розсіювання; оперативне комплектування підфонду профільних журналів; розробка проблемного рубрикатора, що відбиває періодичні видання з певних тем; удо-сконалення класифікаційних схем і рубрикаторів на основі вивчення тематичних зв'язків між галузями та напрямами, а також методики індексування публікацій з зон розсіювання.
Перспективним є використання даних про розсіювання з метою: