Отже, доцільним було б окреслити деякі напрямки кардинального підвищення якості та оперативності надання бібліотечних послуг, а також суттєвого знизити навантаження на працівників книгозбірні на основі адаптації системи бібліотечного обслуговування читачів до їх інформаційних потреб, зокрема, за допомогою приймання замовлень на документи від віддалених абонентів, і є основним завданням роботи НТБ.

Підходи до адаптації бібліотечно-інформаційних сервісів, що розвиваються у НТБ, базуються на закономірності концентрації та розсіювання інформації. Найдоцільнішим при створенні теоретичної бази для адаптивної технології обслуговування користувачів вбачається підхід, оснований на застосуванні математичної моделі розподілу обігу документів у бібліотечному фонді, що базується на використанні однієї з форм аналітичного виразу закону С.Бредфорда [100], дія якого розповсюджується і на формування бібліотечного фонду. Згідно з цим законом невелика кількість документів підвищеного попиту задовольняє більшу частину читацьких запитів.

Якщо через beta позначити відношення інтенсивності використання видань конкретного бібліотечного фонду, що користуються найбільшим та найменшим попитом у НТБ ( з точністю до сталого доданку 1), то для сучасної трактовки закону Бредфорда, що виражається залежністю: відносно бібліотечного фонду f(x)буде розподіленням обігу документів у фонді, F(x) - питома вага читацьких запитів, які задовольняються х - частиною фонду. Результати відповідних розрахунків для деяких значень beta наведені у таблицях І і ІІ.

F(x) =

Маємо

f(x) =

Якщо порівняти співвідношення питомої ваги документів визначеного фонду з питомою вагою читацьких вимог на ці документи, приходимо до висновку, що документи, які запитуються частіше ніж один раз у рік, задовольняють приблизно 70 % читацьких запитів. Біля 50 % усіх читацьких замовлень задовольняються документами, обіг яких становить не менше одного разу на квартал. Видання, які користувачі замовляють не менше ніж один раз у місяць, забезпечують задоволення до 30 % читацьких потреб. Тобто, для удосконалення системи бібліотечного обслуговування такі документи слід передати у зони оперативного обслуговування читачів (табл.. 2.1, 2.2).

Таблиця 2.1 – Питома вага документів з періодом обігу Т для різних значень beta(%)

T beta | 1000 | 5000 | 15000 | 25000 | 100000

тиждень | 0,7 | 0,14 | 0,05 | 0,28 | 0,07

місяць | 3 | 0,6 | 0,2 | 0,12 | 0,03

квартал | 9 | 1,8 | 0,6 | 0,36 | 0,09

рік | 36 | 7,2 | 2,4 | 1,44 | 0,36

5 років | 100 | 36 | 12 | 7,2 | 1,8

10 років | 100 | 72 | 24 | 14,4 | 3,6

Таблиця 2.2 – Питома вага читацьких вимог на документи з періодом обігу Т для різних значень beta (%)

T beta | 1000 | 5000 | 15000 | 25000 | 100000

тиждень | 26 | 21 | 18,6 | 0,28 | 0,07

місяць | 49 | 39,5 | 35,4 | 33,5 | 30

квартал | 65 | 52 | 46,2 | 43,6 | 39

рік | 85 | 69 | 61,5 | 58 | 51

5 років | 100 | 57 | 78 | 73,5 | 65

10 років | 100 | 94 | 86 | 81,5 | 71

Слід зазначити, що автоматизована система бібліотечного обслуговування повинна відображати картину інтенсивності використання книжкового фонду і мати такі можливості:

- швидкий доступ до файлу системи обслуговування читачів, у якому постійно оновлюється інформація про місцезнаходження кожного документу, що є в обігу;

- здійснення швидкої ідентифікації документів, які повертають читачі, а також окремо документів, що потрібні іншім абонентам ( тобто таких, на які існує «черга»);

- документи, що були повернуті читачами, повинні як найшвидше потрапляти у фонд зберігання, а у бібліотечні файли треба оперативно вносити необхідні поправки, що відображають зміни у статусі документів;

- відомості про виданий документ і дата реєстрації видачі повинні порівнюватися швидко та точно. Потрібно, щоб інформація про документ включала відомості про автора, назву, кількість сторінок видання, рік видання тощо, а також інвентарний номер і шифр зберігання, відповіді книгосховища про зайнятість, місцезнаходження, відсутність документів на місці тощо. Це дасть змогу визначити не лише кількісний склад незадоволених читацьких вимог на бібліотечні документи, а й з'ясувати конкретні назви найактуальніших видань для їх доукомплектування. Записи, які відображають операції обслуговування, можуть сортируватися, наприклад, за кодами або за унікальним номером в базі даних. Тим самим створюється файл системи обслуговування читачів, за допомогою якого можна провести пошук і визначити статус кожного документу. В той же час треба створити дублікат запису, який супроводжує кожний документ, що знаходиться в обігу. При поверненні документу читачем цей дублікат запису порівнюється з файлом системи обслуговування і співпадаючі документи будуть зареєстровані як повернуті. Тобто, інформація про операції обслуговування повинна складатися з коду операції, дати видачі документу, дати повернення документу у відповідності до терміну користування виданням тощо;

- збирання різного роду статистичних даних. Особливо вбачаються необхідними відомості про інтенсивність обігу документів у бібліотечному фонді і на базі цього статистичний аналіз, який в сукупності з рекомендаціями, що дає автоматизована система обслуговування читачів стосовно доукомплектування документу чи стосовно його переведення до підсобних фондів, дають можливість розробити алгоритми для коригування топології