зберігання фондів з наближенням видань підвищеного попиту до зони оперативного обслуговування. Зокрема, на базі статистичних даних інтенсивності використання документів повинні даватися рекомендації про доукомплектування видань підвищеного попиту, які представлені у фонді в одному примірнику, і рекомендації про передачу документів підвищеного попиту до підсобних фондів бібліотеки у разі наявності двох або більше примірників видання. Наприклад, при реєстрації першої відмови на конкретне видання фіксується прізвище автора і назва книги, при подальшій неможливості задовольнити запит читача на це ж видання, проставляються порядковий номер, який свідчить про кількість відмов і про інтенсивність обігу документу. На основі цього робляться конкретні висновки щодо необхідності доукомплектування фонду, можливості збільшення кількості примірників видання тощо;
- забезпечення можливості виявлення читачів-боржників з метою попередження видачі їм нових документів;
- додаткова інформація в файлі обслуговування читачів може використовуватися для нагадування про повернення документів у відведений правилами термін, для подовження терміну користування документом тощо.
Окремо треба зупинитися на тому, що документи підвищеного читацького попиту доцільно передавати до підсобних фондів читальних залів і здійснювати контроль за їх видачею. Зі значним зменшенням попиту на ці видання їх треба повертати до фонду основного зберігання. Безумовно, що електронний каталог дозволяє, крім реалізації традиційних пошукової і комунікативної функцій, забезпечити й вирішення ряду статистичних завдань. Завдяки цьому з'явилася можливість оперативного отримання об'єктивних даних про видання підвищеного попиту, і на основі цього прийняття оптимальних рішень стосовно коригування складу підсобних фондів. Очевидно, що для скорочення часу виконання читацьких вимог, потрібно володіти інформацією про місцезнаходження видання під час його замовлення. Для цього доцільним є не створення фактично електронного каталогу на підсобні фонди, а у загальному електронному каталозі бібліотеки робити позначку в разі, коли видання знаходиться у підсобному фонді. Такі позначки могли б одразу зорієнтувати читача до правильного шляху пошуку потрібного видання, тобто до звернення у конкретний фонд відділу обслуговування, що значно б скоротило час одержання користувачем замовленого інформаційного джерела, не кажучи вже про суттєве зниження трудовитрат в основному фонді зберігання документів.
Інша можливість прискорення операцій обслуговування читачів та покращення рівня оперативності задоволення читацьких запитів полягає в прийманні замовлень на документи від віддалених абонентів. Тобто, отримуємо систему обслуговування, що може задовольнити будь-якого користувача, який здатен зв'язатися з пунктом прийому запитів зі свого комп'ютера. Кардинальне ж підвищення оперативності бібліотечного обслуговування забезпечить телекомунікаційна технологія замовлення документів з книгосховищ, що передбачає передавання читацьких вимог безпосередньо з робочих місць науковців і фахівців у науково-дослідних установах та вузах на пункт прийому цих вимог у бібліотеці. Така технологія дасть змогу, по-перше, виключити витрати часу читача на чекання доставки замовлених першоджерел з книгосховища, тому що до приїзду читача в бібліотеку вони вже знаходитимуться на брониполицях. По-друге це дасть змогу зібрати статистичні дані про обіг документів для подальшого коригування топології зберігання фондів, тобто, передавання профільних для бібліотеки видань, що користуються найбільшим попитом, з книгосховища до фондів відділів обслуговування.
Безперечно, що будь-які недоліки у системі бібліотечного обслуговування користувачів , наприклад, довгий час очікування замовленої літератури, зразу ж помічається, і саме тут виникають усілякі непорозуміння. Тому необхідність впровадження адаптивно-інформаційної технології обслуговування читачів очевидна. Вона дасть змогу при наявності відпрацьованого алгоритму обслуговування читачів відобразити та коригувати топологію зберігання документів з наступним наближенням видань підвищеного попиту до читальних залів. Водночас електронний каталог повинен відбивати нинішній стан зберігання інформаційних ресурсів бібліотеки з обов'язковим подальшим корегуванням його топології. Зокрема, відділам-фондоутримувачам потрібно відобразити в електронному каталозі наявність знаходження книги у підсобному фонді.
Отже, основні операції автоматизованої системи бібліотечного обслуговування користувачів, представлені за допомогою блок-схеми І, а все вищевикладене дозволяє зробити такі висновки та пропозиції а також окреслити наступні перспективи:
Стан комп'ютеризації провідних бібліотек країни дозволяє ставити на порядок денний питання адаптації системи бібліотечного обслуговування читачів до їх інформаційних потреб.
Теоретичною базою для адаптації системи бібліотечного обслуговування може слугувати закономірність концентрації та розсіювання інформації С.Бредфорда, згідно з якою незначна кількість найбільш інформативних видань задовольняє більшу частину запитів користувачів.
Для встановлення в системі обслуговування читачів зворотного зв'язку доцільно організувати моніторинг відповідей книгосховища про тимчасово незадоволені запити (документи видані іншим користувачам), що дозволяє встановити активну, тобто, найбільш інформативну частину фонду.
Результати моніторингу слід використати для коригування топології зберігання фондів, тобто наближення видань підвищеного попиту до зони оперативного обслуговування, а також відбиття місцезнаходження цих видань у електронному каталозі.
Прийом замовлень від абонентів у телекомунікаційному режимі ще однією можливістю суттєвого скорочення терміну обслуговування користувачів замовленими документами.
Реалізація адаптивно-інформаційної технології дозволить у перспективі кардинально підвищити оперативність бібліотечного обслуговування за рахунок задоволення близько 70% запитів читачів документами, що знаходитимуться в зоні оперативного обслуговування.
ВИСНОВКИ
У процесі написання дипломної роботи мету написання досягнуто, всі завдання вирішено, що дозволило дійти основних висновків.
Посилення значущості бібліотечного відбору як напряму бібліотечної діяльності, з одного боку, та невідповідність теоретичних положень потребам практики – з іншого, потребує визначення нових теоретичних засад його здійснення на принципово новому рівні (бібліотечної селекції документів, її концентрації всередині НТБ) з урахуванням загальних тенденцій розвитку суспільства. Необхідність вивчення процесів розсіювання-концентрації інформації в НТБ пояснюється також тим, що вона не була предметом спеціального наукового вивчення. Відсутність комплексності, фрагментарність розробки означеної проблеми зумовили об'єктивну необхідність її поглибленого вивчення, визначили мету, завдання, об'єкт, предмет написання дипломної роботи.
Теорія розсіювання-концентрації інформації всередині НТБ має п'ять етапів розвитку, котрі відбивають еволюцію наукових уявлень про це явище.