- інформаційні продукти і послуги, пов'язані з так званим бібліотечним типом обслуговування. До цієї групи відносяться послуги по наданню відповідно запиту абонента як самого документа (книги, журнали, каталоги тощо), так і копій, рефератів, бібліографічних описів, об'єктографічних чи інших довідок, а також різноманітних баз і банків даних, послуги по наданню дистанційного доступу, по проведенню пошуку в інформаційних масивах, депонуванню рукописів, перекладів тощо. До цієї ж групи відносяться роботи по забезпеченню переводу інформації на мікрографічні й машинозчитувані носії, надання телекомунікаційних каналів для забезпечення функціонування електронної пошти і проведенню телеконференцій [с.23, 56].

За формою надання інформаційна продукція поділяється на нематеріальну – послуга, коли об'єктом виробництва є комунікаційні процеси, і матеріальну – продукт, коли об'єктом виробництва є інформація на матеріальних носіях, або накопичені у фондах первинні джерела інформації. Матеріальні інформаційні продукти, в свою чергу, поділяються на документні, коли споживачу адресуються первинні або вторинні документи, і речові, коли в якості об'єкту послуги виступають зразки нових продуктів і технологій (демонстрація нових виробів, фотографій, стендів тощо) [с.78, 13].

За характером взаємодії зі споживачем розрізняють інформаційну продукцію одноразову (поодинокі контакти зі споживачем) і постійну, яка передбачає зворотний зв'язок (приміром, вибіркове обслуговування з корегуванням вимог, або діалогове обслуговування).

За адресністю інформаційна продукція може бути індивідуальною, груповою і масовою [с.129, 15].

За характером задоволення потреб – інформаційна продукція, направлена на задоволення потреб у адресній, фактографічній, концептуальній інформації, або на задоволення потреби в джерелах інформації.

Крім цього інформаційна продукція може класифікуватися залежно від посадового і кваліфікаційного рівня споживача, від рівня ретроспекції інформації, яка надається, від оперативності обслуговування і т.п [с.92, 4].

Комплекси однорідних за операційно-технологічними і класифікаційними ознаками інформаційних продуктів і послуг об'єднуються в режими обслуговування. На відміну від простої інформації, яка складається з впорядкованого набору простих операцій, режими інформаційного обслуговування – це з'єднання певних елементарних форм інформаційної взаємодії зі споживачем і супутніх такій взаємодії допоміжних операцій. Типові для органів інформації режими подані в додатку 1.

Інформаційна продукція може бути простою, складною і комбінованою. До простої продукції відносяться – результат переробки одиничного інформаційного джерела: анотація, бібліографічний опис, реферат, реєстраційні і інформаційні карти, копія статті, проспект тощо. До складної продукції – результат переробки певної сукупності однорідних джерел: тематичні відбірки, реферативний огляд, сигнальне повідомлення тощо. До комбінованої – відноситься складна продукція, яка являє собою об'єднання різних видів простої: доповідь про досягнення, інновацію чи досвід, аналітичний огляд, експозиція виставки тощо. Основні види інформаційної продукції, типові для підвідомчих інформаційних органів та систематичний покажчик інформаційних послуг подано відповідно в додатках 2 і 3.

Крім вищеназваних характеристик, НІД має тенденцію до спеціалізації. Фактично в більшій чи меншій мірі різними формами спеціалізації охоплені всі інформаційні органи. Розрізняється п'ять форм спеціалізованої НІД:

- тематична – за тематикою комплектування і змістом інформаційної продукції (органи НТІ підприємств і установ, спеціалізовані бібліотеки – музичні, театральні, історичні, медичні тощо), провідними споживачами яких є працівники певної галузі;

- видова – за профілюючими видами матеріалів, що комплектуються і обробляються (відділи і групи патентної інформації, служби стандартизації, неопублікованої інформації, з питань культури і мистецтва тощо);

- функціональна – за видами інформаційного продукту (бібліотечно-бібліографічне, довідково-інформаційне обслуговування, оглядово-аналітична інформація, обслуговування в режимі «вибіркове поширення інформації» (ВРІ), супровід цільових комплексних програм, серверні служби тощо);

- технологічна – за способами переробки інформації (ручна обробка, поліграфічна, малотиражна, електро- і фотографічна, мікрофільмування, розробка і супровід комп'ютерних БД, випуск дискет і компакт-дисків тощо).

- операційна – за змістом технологічних стадій і операцій, які виконуються в процесі виробництва інформаційного продукту (з використанням засобів малої механізації, механізована і автоматизована тощо).

Тематична спеціалізація є наслідком розподілу НІД за галузями і сферами суспільної виробничої діяльності і віддзеркалює змістову різноманітність інформаційних потреб учасників суспільного виробництва, як представників всіх галузей народного господарства і сфер діяльності. Тематично спеціалізованими слід вважати інформаційні органи, фонди і інформаційна продукція яких за своїм змістом відповідають тематиці основної діяльності провідних споживачів інформації (науково-технічної інформації, з питань культури і мистецтва, прес-центр, бізнес-центр, ділове консультування тощо).

Видова спеціалізація передбачає наближену до вичерпної повноту комплектування спеціалізованих фондів інформаційного органу масивами однорідних джерел інформації, що циркулюють у суспільному виробництві: книг, періодичних видань, нормативно-технічної документації, недрукованих. Ці органи акумулюють інформаційну сировину відповідного виду, добиваючись вичерпної повноти комплектації і, відповідно, максимально можливої концентрації інформаційних ресурсів. Виробництво інформаційної продукції при видовій спеціалізації носить масовий характер, здійснюється за єдиним технологічним циклом, що створює об'єктивні передумови для використання високопродуктивної інформаційної техніки, комплексної механізації і автоматизації процесів обробки першоджерел за оптимальною для даного виду технологією. Внаслідок цього різко знижуються витрати на обробку і видання інформації, а її створення переводиться на індустріальну основу.

В основі функціональної спеціалізації лежать вже не види ресурсів, які опрацьовуються, а характер результатів праці, тобто готова до безпосереднього вжитку споживачем продукція (бібліографічні покажчики, карти «сигнальної інформації» (СІ), режими ВРІ, «запит-відповідь»