інформації у НТБ пояснюється спорідненістю наук, їх постійним прагненням до інтегрування, до створення єдиної науки про природу та суспільство – метанауки. Завдяки тенденції до інтегрування на межі традиційних наук утворюються нові, які використовують «генетичну» інформацію своїх попередників. Окремі науки починають посилено розвиватися, використо-вуючи інформацію з суміжних, а іноді й далеких наук. Вна-слідок цих процесів відбувається концентрація інформації в одних виданнях та її розсіювання в інших.
Розсіювання документованої інформації не можна оці-нювати лише негативно. Воно створює умови для взаємозба-гачення наук та міжгалузевого інформаційного обміну, для інтегрування і подальшого розвитку знань.
Дослідження та опанування закономірності розсіювання-концентрації дозволяє вирішувати багато практичних за-вдань працівникам НТБ та є необхідним для кожного фахівця документно-комунікаційної сфери.
Фрагментарність і дублювання інформації в НТБ
Протилежними, але взаємопов'язаними специфічними закономірностями функціонування сучасної інформації в НТБ є фрагментарність і дублювання документованої інформації.
Фрагментарність – це наявність у потоці документів, що містять фрагменти відомостей про об'єкт. Під фрагментом розуміється опис окремої частини об'єкта, однієї його харак-теристики, або властивості, що не дає загального уявлення про об'єкт та можливості його оцінювання [с.34, 56, 35, 36].
Нарощування фрагментарності в документних потоках та масивах НТБ пов'язується зі швидкими темпами старіння інформаційної складової документів, з економічною природою наукової ін-формації, що призводить до прагнення працівників НТБ закріпити свій пріоритет на одержане знання про об'єкт, не зважаючи на за-гальні результати експерименту або дослідження.
Дублювання – це наявність у документах теоретичних та практичних відомостей про об'єкт, що повторюються вна-слідок виходу в світ видань річних типів, видів, жанрів [с.112, 134, 11-14].
За матеріалами дослідження дублювання інформаційної НТБ та складової документа обумовлено такими факторами:
- необхідністю оповіщання широкої читацької аудиторії про події суспільного життя (наприклад, пере-друкування повідомлень у газетах і журналах різних ві-домств та регіонів);
- складністю та суперечністю процесу одержання нового знання про соціальні явища (дублювання авторсь-кої концепції у різних видах документів – тезах доповідей, статтях, дисертаціях, підручниках, монографіях);
- бажанням зберегти й зробити доступними для використання праці мислителів минулого (факсимільні, стереотипні видання тощо);
- поступовим нарощуванням знання (перевидання з доповненнями та змінами);
- ущільненням знань про об'єкт (щорічні зведені статистичні видання, узагальнення відомостей з багатьох попередніх публікацій у довідниках, підручниках, моно-графіях тощо).
Одне з важливих завдань працівників НТБ – ліквідувати негативний вплив фрагментарності та дублювання, вміти зібрати фрагменти документованої інформації з теми та одночасно запобігти дублювання публікацій за змістом. Це зобов'язує знати причини та специфіку проявів фрагментарності та дублювання у конкре-тних мікропотоках.
Зважаючи на накопичений досвід щодо вивчення зако-номірностей фрагментарності й дублювання, необхідним кроком є рекомендування користувачам звертатися до документів останніх років видання та узагальнюючим працям учених, інформування фахівців про те, що фрагменти нового знання у роботах одного ученого з'являються в середньому кожні 7-8 років.
Систематизація і предметизація інформації в НТБ
Обов'язковим етапом бібліотечної обробки документів, що надходять і включаються до складу фонду НТБ, є їх наукова обробка, тобто систематизація і предметизація.
Систематизація документа – це визначення класифікаційного індексу документа згідно з його змістом і відповідно до певної системи бібліотечно-бібліографічної класифікації.
Предметизація документа – це визначення предметної рубрики для документа згідно з його змістом [с.156, 178, 69-74].
Систематизація документів – це складна інтелектуальна задача, яка є обов'язковим і важливим етапом розробки й аналізу комплексної моделі бібліотечної обробки документів, що надходять до бібліотеки. Рішення цієї задачі передбачає виконання таких процедур та операцій, як аналіз змісту об'єкта, оцінка його класифікаційних ознак; формування класифікаційного рішення у словесній формі; перетворення словесного рішення у класифікаційну формулу. При цьому аналізуються можливості використання існуючих в бібліотеці електронних таблиць бібліотечно-бібліографічної класи-фікації (ББК), універсальної десяткової класифікації (УДК), алфавітно-предметних покажчиків до них, інших частин довідкового апарату систематизації (при необхідності ці документи доопрацьовуються, виходячи із специфіки вузівської бібліотеки) [с.214, 75].
Використання сучасних інформаційних технологій, впровадження автоматизованих бібліотечних комплексів (АБК), створення Web-сайтів і електронних каталогів, дозволяє індексувати кожне видання, статтю та інші до-кументи не лише за традиційною системою, але й за важ-ливими додатковими аспектами та ознаками, зокрема: ключовими словами на основі термінології, узгодженої з відповідними кафедрами ІФНТУНГ; навчальними дисциплінами за профілем ІФНТУНГ; навчальними спеціальностями (спеціалізаціями); темами, проблемами. Це забезпечує органічні зв'язки бібліотеки з кафедрами та її активну участь у навчальному і науковому процесах.
Створення сучасної системи класифікації та індек-сування документів бібліотечного фонду НТБ забезпечує опера-тивний, глибокий, різноманітний та якісний пошук інфор-мації, необхідної для забезпечення самостійної роботи студентів, при цьому передбачається адресний, тематичний, фактографічний та інші пошукові запити користувачів. Сучасні інформаційні бібліотечні технології дозволяють сис-тематизатору підійти до прообразу систем універсальної класифікації або концепції індексування, що долає обмеженість традиційних схем доступу до знань. Оскільки в умовах інформаційної системи НТБ основною складовою є електронні бази даних, засновані на знаннях, доступ користувачів до них доцільно здійснювати через використання електронного тезаурусу або проблемно-орієнтовану електронну пошукову систему. Такий підхід забезпечує швидке отримання великого обсягу релевантної інформації при здійсненні самостійної роботи студентів. Це ілюструє результат завершення циклу системоутворюючих зв'язків «знання – документ – інформація – знання» і посилює саме «знанієве» спілкування бібліотекаря-когнітолога користувача електронних ресурсів у сучасні системі бібліотечно-інформаційного забезпечення НТБ.
Отже, на підставі поєднаного використання документних, інформаційних і когнітивних ресурсів системи бібліотечно-інформаційного забезпечення дозволяє визначити основні напрями діяльності НТБ, а саме:
- придбання, збереження, збагачення широкого доступу і використання документів, інформації і знань у різних форматах та різними засобами комунікації;
- доступ до акумульованих людських знань, як актуальних, так і ретроспективних;
- відхід від