ін. Інформаційну цінність документів при їх відборі, на думку фахівців, визначають:
- інформативність - наявність корисних для користувачів даних; новизна, оригінальність: інформація може бути новою як з точки зору поінформованості користувача так і з точки зору певної сфери знань; у цьому разі інформацію називають первинною, оригіналь-ною; новизна є найважливішим фактором попиту на документ, що підвищує якість, інформативність фонду;
- ступінь узагальнення інформації; узагальнюючі та оглядові видання підсумовують розвиток науки, виробництва;
- характер подання матеріалу: оригіналу надається перевага перед рефератом, перекладом, анотацією, оскільки він має точнішу інфо-рмацію;
- повнота і обсяг релевантної інформації, тобто максимум інформації і мінімум тексту, кількості документів, що забезпечує компактність і високу інформаційну ємність фонду.
Всі критерії інформаційної цінності можна поділити на критерії по-стійної та тимчасової дії. До перших належать інформативність документа, повнота, ступінь узагальнення інформації, її оригінальність, новизна, нау-кова, практична значимість, художня цінність. До других - актуальність документа, його відповідь на потреби поточного дня.
Досвід зарубіжних бібліотек свідчить, що документ, який потрапляє у фонд бібліотеки, має відповідати таким загальним критеріям відбору:
високий стандарт якості за змістом, викладенням та формою;
зміст має заслутовувати довіри та бути значущим порівняно з іншими джерелами з того ж питання;
матеріал повинен викликати поточний чи постійний інтерес, або і той і інший;
-дістати позитивну оцінку критики;
-фізична форма книги має бути високої якості, щоб витримати бібліо-течне використовування.
Крім того, відбираючи документи, бібліотеки зважають на: авторитетність і компетентність в подачі матеріалу, його змісту, естетичну та літературну цінність, поточну та історичну значимість, потенційне чи нинішнє вистовування читачами, недостатність інших джерел з цієї ж проблеми, ціну, відповідність форми і змісту та ін.
Остаточне рішення про придбання традиційного видання слід приймати лише після безпосереднього перегляду, адже надзвичайно важливе значення мають:
- якість поліграфічних матеріалів та паперу (колір, просвічуваність,
гладкість); низька якість палітурки, паперу спричиняє швидке забруднення, псування друкованих видань; великі формати, невиправдано великий обсяг видань ускладнюють їх використання;
- якість друку (контрастність набірного знака і фону, насиченість, міц-
ність, колір фарби, розмір шрифта та його рисунок; довжина рядка, міжря-
дковий інтервал та ін.) .
Нині якість поліграфічної продукції поліпшується завдяки викорис-танню комп'ютерних технологій: комп'ютерний набір, графіка сприяють збуту друкованої продукції. Проте, незважаючи на позитивні зміни в полі-графічній сфері, все більше й більше документів видаються в електронній формі. Компактність, можливість оперативного пошуку, звуковий та від-еосупровід спонукають вибирати саме електронні носії інформації. На цьому етапі слід вирішити питання: доступ чи компакт-диски?
Придбання компакт-дисків доцільніше за декількома причинами:
- це гарантує зберігання інформації, можливість її детального вивчення
незалежно від стабільності сервера та пропускної здатності каналів зв'язку;
- БД на компакт-дисках, зазвичай, мають галузевий або тематичний
характер, часто є продовжуваними виданнями, що дозволяє уникнути до-
даткових витрат на придбання періодичних видань.
- надають можливість здійснювати ретроспективний пошук
-вартість компакт-дисків приблизно дорівнює ціні мережевого досту жимі реального часу .
Часто, коли документ потрапляє до бібліотеки, інформація виявляється незатребуваною, оскільки внаслідок змін у житті суспільства, галузях науки та виробництва швидко змінюються й інформаційні запити користувачів. Лише маючи досить повне уявлення про стан ринку інформації продукції, можна говорити про оптимальне замовлення документів та поєднання електронної і традиційної форм, а отже - про ефективне обслуговування читачів.
У сучасних умовах процес комплектування, зокрема селекцію, можна полегшити та прискорити за допомогою Інтернету, адже основне завдання автоматизованої підсистеми комплектування - мінімізувати час з моментку виходу видання до його появи на полиці бібліотеки. Достоїнствами електронної форми є можливість вести пошук за різними параметрами, а також задавати декілька умов пошуку, що дозволяє отримати максимум інформації про книгу, яка зацікавила та шляхи її реалізації. Крім того до послуг завжди надається остання інформація. Фахівцями запропонована методика послідовності процесу відбору документів за допомогою Інтер-нету.
Спочатку необхідно визначити адреси видавництв (нині існує велика кількість серверів видавництв, онлайнових магазинів, галузевих та універсальних баз даних, які мають достатній обсяг інформації про видання) та брати ті з них, продукція яких найповніше відповідає профілю бібліотеки. В цьому допоможе коротка характеристика видавництва та його продукції. Далі слід приступати до відбору видань: визначити, які книги є в наявності, і які готуються до друку; обравши потрібну рубрику, - знайти списки нових; книг з цінами та вихідними даними; виявляючи книги, що відповідають фонду за формальними ознаками - вибрати документи за смисловою відповідністю профілю фонду, що комплектується. Так, з даного списку можна вявити автора, назву, дані, що стосуються назви, ціну видання, обсяг. За опомогою Інтернету можна й докладніше ознайомитися з виданнями, скільки до останніх подається анотація.
Семантичну частину селекції бажано здійснювати за допомогою читачів, що особливо важливо для наукових бібліотек та бібліотек вузів. Інтернет допоможе і в цьому. Так, за допомогою спеціальної анкети на Web-сторінці бібліотеки кожен бажаючий зможе зазначити, яку книгу він хотів би бачити у фонді.
Після відбору книг слід визначити, які видання та в якій кількості необхідно замовити.
Отже, селекція за допомогою Інтернету по суті не відрізняється від традиційної, але значно економить час бібліотекаря, дає можливість раціонально розподілити асигнування на придбання книг.
1.4 Характеристика редакційно-видавничих організацій України
Аналіз сучасного наукового документального потоку, зроблений на основі офіційних статистичних даних Книжкової палати України, показав, що за останнє десятиріччя загальний стан книговидання різко змінився. Особливо істотно процес становлення ринкових відносин вплинув на рівень трудомісткого та складного за змістом наукового книговидання, який істотно знизився. Відомості, що вміщено на сторінках статистичного збірника