Актуальним є й такий напрям використання реферативної БД "Україніка наукова", як включення вітчизняної наукової інформації до світової системи документальних комунікацій. На сьогодні у різних країнах світу виходить багато РЖ, які повністю або частково дублюють одно одне. На це витрачаються значні кошти. Тому вже давно існує необхідність скорочення такого дублювання шляхом створення міжнародних РЖ або БД і розподіленої підготовки їх складових у різних країнах. Кожна країна, яка приймає участь у підготовці міжнародного РЖ, повинна обробляти за узгодженими правилами публікації своїх учених і фахівців. Цілком зрозуміло, що публікації, які вийшли в певній країні, зазвичай обробляються для своїх РЖ повніше та швидше.

Технологічні можливості, які необхідні для створення такої системи вже існують: це мережа Internet, персональні комп'ютери, компакт-диски великої ємності, інші новітні засоби інформаційної техніки. Потрібна лише спрямованість міжнародного наукового співтовариства на вирішення цього завдання.

Національний центр реферування за цих умов стане інтегруючою основою наукової інфосфери України.

Таким чином вивчення досвіду побудови міжнародних систем реферативної інформації, які створювалися й розвивалися протягом ХХ ст. показало, що їх ресурси формуються, як правило, на корпоративних засадах спільними зусиллями інформаційних служб ряду держав. Вони мають переважно галузевий характер і ствти ввід даних і їх первинну формально-логічну обробку. Слід також максимально використовувати вже наявну в електронній формі інформацію (як первинну, так і вторинну), що створюється в процесі редакційно-видавничої підготовки наукових видань.

Необхідність входження нашої держави до світового інформаційного простору обумовила актуальність розробки української моделі системи реферування наукової літератури. Головною концептуальною засадою побудови цілісної системи реферування стало поєднання принципів розподіленої аналітико-синтетичної переробки вітчизняної наукової літератури з централізованим формуванням загальнодержавної реферативної БД і підтримкою багатоаспектного використання її інформаційних ресурсів. В основу організаційних засад технології безпосереднього опрацювання наукової літератури покладено зацікавленість індивідуальних і колекціонального інформаційного ресурсу, а через нього до світової системи наукової комунікації.

Технологія формування реферативної інформації має бути максимально ресурсоощадною, що обумовлює необхідність одноразового семантичного опрацювання потоку вітчизняних публікацій визначеним колом суб'єктів системи документальних комунікацій (бібліотек, органів НТІ, видавництв і видавничих організацій) переважно на основі авторських рефератів або анотацій і кумуляцію та централізовану підтримку кооперативно створених масивів у загальнодержавній реферативній БД "Україніка наукова".

Подальше вдосконалення національної системи реферування значною мірою залежить від створення галузевих підсистем реферативної інформації та залучення до аналітико-синтетичного опрацювання вітчизняного потоку наукових видань усіх суб'єктів системи документальних комунікацій України, що забезпечить раціональний розподіл праці з обробки, зберігання, пошуку та розповсюдження інформації між усіма учасниками системи, для забезпечення дійсно вичерпної реферативної інформації щодо результатів наукової діяльності українських учених і фахівців.

Розділ ІІ Аналіз первинного відбору документів в Науково-технічній бібліотеці

2.1 Структура та завдання Науково-технічної бібліотеки

Історія створення науково-технічної бібліотеки Національного технічного університету нафти і газу нероздільно пов’язана з історією розвитку університету.

В лютому місяці 1960 року згідно Наказу Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР в м. Станіславі, нині Івано-Франківську, було відрито загально-технічний факультет Львівського політехнічного інституту.

В1963 році була відкрита НТБ по вул. Радянській, сьгодні пл. Незалежності. Основою фонду новоствореної книгозбірні стали 1062 книги, передані бібліотекою Львівського політехнічногоінституту. Бібліотека обслуговувала понад 6 тис. користувачів, її штат становив 22 працівники.

1975 рік можна по праву назватит початком нової ери в житті НТБ, а саме переїзд в новозбудоване приміщення по вул. Карпатській 15, на 750 тис. одиниць книжкового фонду.

Сьогодні науково-технічна бібліотека національного технічного університету нафти і газу є обласним методичним центром бібліотек вищих навчальних закладів освіти III-IV рівнів акредетації м. Івано-Франківська.

Науково-технічна бібліотека обслуговує по єдиному читацькому квитку понад 10000 користувачів, відвідування становить -301000, книговидача -1053000 примірників . Книжковий фонд бібліотеки 1млн.200 тис. друкованих видань.

Структура Науково-технічної бібліотеки складається з наступних відділів: довідково-бібліографічний відділ, відділ комплектування і обробки літератури, відділ книгозберігання, відділ комп’теризації і автоматизації бібліотечних процесів та відділ обслуговування користувачів, який поділяється на 5 абонементи і 8 читальних залів .

Завдання науково-технічної бібліотек:

забезпечення повного, якісного і оперетивного бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування студентів, аспірантів наукових і науково-педагогічних працівників, співробітників вищого навчального закладу згідно з їх інформаційними запитами на основі широкого доступу до бібліотечних та інформаційних ресурсів;

формування бібліотечного фонду відповідно до профілю вищого навчального закладу та інформаційних потреб усіх категорій користувачів;

сприяння вихованню гармонійної, морально-досконалої особистості, свідомої свого громадянського обов’язку та відкритої до інтелектуального і творчого розвитку;

пропагування та розкриття за допомогою всіх бібліотечно-інформаційних засобів змісту загальнолюдських цінностей історичної, духовної та наукової спадщини, ідеї національного державотворення;

розширення номенклатури бібліотечно-інформаційних послуг, удосконалення традиційних і впровадження нових бібліотечних форм і методів роботи на осн6ові новітніх інформаційних технологій та комп’ютеризації інформаційно-бібліотечних процесів;

створення електронних баз даних, організація та