певної частини спільного фонду. При цьому важливим моментом є створення і поповнення довідкового апарату.
Для виконання цього завдання в нагоді може стати технологія розподіленого накопичення інформації, запропонована В.І. Воронковим. Стосовно бібліотек це означає, що в кожній бібліотеці -учасниці проекту - виконується введення інформації, котра має помітку «нова порція» але без запуску загальної процедури обміну зберігається у бібліотеці що її ввела.
Один раз у декаду всі нові порції надсилаються до головного центру електронною поштою, де виконується процедура об'єднання і формувавння довідкового апарату. Потім ця інформація розсилається назад по бібліотеках для завантаження у БД. У кожній бібліотеці додається лише та інформація, що надійшла з інших. Це забезпечує доступ усіх бібліотек до спі-льних ресурсів і невеликі навантаження на персонал. Доступність елеп-ронного каталогу в Інтернеті дозволяє користувачам здійснювати пошуковий відбір поза межами бібліотеки.
Відбір для придбання доступу до документів
Доступ до документів вигідно здійснювати не самостійно, а спільно з іншими бібліотеками. З цією метою створюються консорціуми, „організація” яких основана на узгодженні репертуару електронних ресурсів, що сплачуються кожним учасником об'єднання, а результатом діяльності є доступ усіх учасників до всіх видань...». Переваги такої взаємодії очевидні «Об'єднавши зусилля, члени консорціуму мають більше шансів переконати поставників інформації зменшити ціни, змінити умови використання матеріалів на власну користь...».
Відбір у межах консорціумів здійснюється з урахуванням:
-вивчення інформаційних потреб користувачів (анкетування, інтерв'ювання, опитування, аналіз документних джерел, запитів, бібл. форму-лярів; бібліографічних посилань);
-надійності джерела доступу;
-якості інформації (новизна, цінність, достовірність та ін);
-прийнятних умов доступу (знижки, додаткова інформація, друкований екземпляр та ін.).
Найчастіше консорціуми створюються для забезпечення спільно ступу до іноземних журналів, що зумовлено зростанням як кількості, вартості періодичних видань. Результатом взаємодії є збільшення першоджерел до яких мають доступ користувачі. Так, наприклад, ГПНТБ Росії, придбавши лише 30 назв журналів видавництва Elsevier, надає користува-чам 350 назв повнотекстових журналів в електронній формі.
Окремим напрямом відбору документів у сучасних бібліотеках можна назвати відбір опііпе документів (як складова відбору для придбання документів) для їх подальшого збереження у фонді, який можна здійсню-вати або самостійно, або спільно з іншими бібліотеками.
Критеріями відбору online документів є їх якість та наукова цінність, для визначення яких Баришева О.В. пропонує використовувати кількість посилань та звернень до них - свідчення надійності, популярності пошу-кової системи.
Відібрані документи краще систематизувати за тематичною ознакою, створюючи відповідні БД та забезпечуючи доступ до них користувачам бібліотеки.
Результатом змін в інформаційному середовищі стало перетворення бібліотек на гібридні заклади, в межах яких ефективно використовуються різні види документів у традиційній, електронній, аудіовізуальній формах. Стосовно відбору актуальними питаннями є:
- співвідношення традиційних та інноваційних форм документів у
бібліотеці;
- критерії відбору електронних документів (як of-line, так і on-line);
- можливості відбору документів за допомогою Інтернету.
Вирішення цих питань сприяє здійсненню первинного відбору доку-ментів, націленого на придбання документів у фонд з метою їх подальшо-го використання на якісно новому рівні.
Потік документів, які не мають друкованих аналогів і подані лише в електронній формі, нині невпинно зростає. Щоб забезпечити їх постійне зберігання та ефективне використання, бібліотеки повинні створювати підфонди електронних документів у межах єдиного фонду. Без вирішення цього актуального завдання вони можуть стати музеями книги, а не прові-дними інформаційними центрами.
Однак значна частина документів на електронних носіях не забезпечує того зберігання зафіксованої інформації (наприклад, гнучкі дискети), оскільки призначені для транспортування даних. Тому, комплектуючи, фонд електронних документів, бібліотека має зважати на такі вимоги:
матеріальний носій інформації повинен забезпечувати її тривале зберігання (CD-ROM, DVD- диски та ін.);
електронна інформація має бути зафіксована на носії у вигляді, що передбачає її багаторазове ефективне використання;
електронний документ, як і традиційний, повинен мати вихідні дані для його реєстрації в книзі сумарного обліку документів і відображення в ДБА бібліотеки;
- відповідати єдиним типологічним вимогам подання на комп'ютері, наукової та ін. інформації (статей, монографій, звітів НДР тощо) ддя його подальшого включення до фондів електронних бібліотек;
відповідати вимогам до кодування символів, подання тексту (непри-пустимість переносів, псевдографіки та ін. нетекстових символів, мати обов'язкові поля - заголовки);
обов'язкове дотримання міжнародних правил ібліографічного опису;
передбачати певну структуру, оскільки одиниці зберігання мають ве-лику ємність: можна записати кілька сотень книжок і кілька тисяч жур-налів.
Отже, селекція документів у фонди сучасних бібліотек передбачає її здійснення за такими напрямами:
дотримання загальних критеріїв відбору документів;
визначення, які документи доцільно придбавати в традиційній, а які – в електронній формі;
відбір документів у традиційній формі за допомогою Інтернету;
відбір документів на електронних носіях інформації.
Висновки
Важливим чиником якісності фондів бібліотек є створення умов , для їх систематичного, першочергового поповнення усіма видами документів. Система постачання поділяється на засоби і джерела комплектування. Способи комплектування сприяють вирішенню питання про те, як, яким засобом можна придбати необхідний документ. До них відносять: закупівлю, безкоштовне придбання видання (подарунок користувачів, книгообмін). Джерела - це установи, заклади, які постачають бібліотекам необхідні документи: книжкові магазини, фірми, бібліотеки, що мають обмінні фонди.
Структура бібліотечного фонду - це система поділу його на частини (підрозділи, підфонди) в залежності від обсягу, хронологічним складом, наявністю різноманітних видів документів, структури самої бібліотеки. Фонди сучасних бібліотек складають не тільки книги і періодичні видання, а й грамплатівки, діафільми, карти, ноти, рукопис і мікрофільми.
Діяльність науково-технічної бібліотеки спрямована на якісне і культурне обслуговування користувачів, комплектування та ефективне використання книжкових фондів, інформаційне обслуговування, автоматизацію бібліотечно-бібліографічних процесів. Бібліотека комплектується згідно тематичних плані видавництв України на основі заявки. На основі перегляду бібліографічних описів здійснюється перегляд і пишуться заявки замовлення потрібної