розглянути багатоаспектність туризму і його взаємодію з іншими видами

діяльності. Відсутність єдиних визначень ускладнює вивчення туризму як

учбової дисципліни.

Вивчення туризму з наукової точки зору (у ряді інших дисциплін) з

недавніх пір привернуло увагу вчених багатьох областей знань. У зв'язку з

цим виникла необхідність в розробці точних визначень і термінів. Ця

проблема не так проста, як здається на перший погляд. Нею щорічно

займаються різні організації, включаючи Організацію Об’єднаних Націй,

Всесвітню туристичну організацію, Організацію економічного співробітництва

і розвитку.

Міжнародні організації постійно звертаються до теми тлумачення

термінології, в основному з метою узгодження принципів міжнародної

статистики. Так, в 1937 р. визначення «міжнародний турист» було дано на

Конференції експертів за статистикою Ліги Націй. В 1950 р. International

Union Official Travel Organization (IUOTO) – Міжнародне об’єднання

офіційних туристських організацій (МСОТО), перетворений в 1975 р. у

Всесвітню туристичну організацію (ВТО), уточнив визначення «турист», ввівши

нові поняття: «екскурсант» і «транзитний мандрівник». При цьому було дано

чітке розмежування цих категорій від категорії «турист».

Певні групові і економічні інтереси країн істотно впливають на

тлумачення понять, що приймаються за основу в національних нормативних

актах, регулюючих певні відносини у сфері туризму.

Туризм у сучасному уявленні – велика економічна система з

різноманітними зв’язками між окремими елементами як у межах народного

господарства окремої країни, так і в межах зв’язків національної економіки

зі світовим господарством у цілому (4, с. 244(.

Туризм – це динамічне, розвинене, орієнтоване на споживача явище.

Всесвітня рада з туризму і подорожей вказала на наступні характеристики

сучасного туризму:

* це найбільша індустрія світу, що має приблизно 3,5$ трильйона

оборотного капіталу і включаюча такі компоненти як подорожі

(круїзи, автобуси, літаки, автомобілі, залізниці); мешкання

(готелі і мотелі, конференції, виставки, зустрічі); харчування

(ресторани, кафе, бари); відпочинок і дозвілля (ігри, парки,

розваги, атракціони);

* провідний платник податків;

* працедавець 127 млн. людей, тобто приблизно 15% зі всіх

працюючих;

* сама прогресивніша галузь не тільки європейської, але і світової

економіки.

Туристська індустрія - це сукупність засобів розміщення; транспортних

засобів; об'єктів харчування, розважального, пізнавального, ділового,

оздоровчого, спортивного і іншого призначення; організацій, що здійснюють

туроператорську і турагентську діяльність, а також організацій, що надають

екскурсійні послуги і послуги гідів-перекладачів.

В більш широкому плані туристську індустрію можна визначити як

міжгалузевий комплекс, що включає:

- пасажирський транспорт (повітряний, водний, автомобільний,

залізничний) з його розгалуженою мережею технічних служб;

- різні спеціалізовані туристські підприємства і підприємства

галузей, що не мають яскраво вираженого туристського характеру

(зокрема, транспортного машинобудування і автомобілебудування,

паливної промисловості, капітального і дорожнього будівництва,

місцевої промисловості по виготовленню сувенірів, харчової

промисловості, багатьох галузей сільського господарства і т.д.);

- широку сферу послуг, якими користується турист.

Розрізняють наступні види туризму (6, с. 58(:

. маршрутно-пізнавальний;

. спортивно-оздоровчий;

. діловий і конгрес-туризм;

. курортний, лікувальний;

. фестивальний;

. мисливський;

. екологічний;

. шоп-туризм;

. релігійний;

. учбовий;

. етнічний і ін.

Ці види туризму можна згрупувати в декілька загальних розділів: