На сьогоднішній день цій роботі надається особливе значення, оскільки проблема протиправної поведінки молоді є тут досить актуальною. Уряд Великобританії виділяє значні кошти на проведення наукових досліджень та забезпечення наукової практичної роботи. Робота з неповнолітніми, схильними до протиправної поведінки, а також з неблагополучними сім’ями забезпечується, насамперед, соціальною службою.

Соціальні працівники в тісній співдружності з правоохоронними органами забезпечують профілактичну роботу з неповнолітніми, схильними до правопорушень. Робота з такими дітьми - це, насамперед, робота по виявленню неблагаполучних сімей і організація відповідних профілактично-корекційних заходів [2].

У випадку виявлення неблагополучної сім’ї, в якій не створені належні умови для нормального розвитку дитини, більше того, де її ображають, карають, чи взагалі не звертають на неї уваги і це негативно починає позначатися на поведінці дитини, її тимчасово вилучають з сім’ї.

Найбільш поширеними заходами в подібних випадках є “fostering” і “mainstay”. Суть їх в тому, що вони означають догляд за чужою дитиною, особливий вид опікунства. “”Fostering” передбачає перебування в чужій сім’ї протягом тривалого періоду часу, як правило, до повноліття. Проте контакти дитини із справжніми батьками зберігаються і як тільки умови в сім’ї стають більш сприятливими для виховання дитини, вона знову повертається в сім’ю. “Mainstay” передбачає догляд за дітьми від 11 до 17 років на коротший період, найчастіше - це всього кілька місяців, у зв’язку з тимчасовими труднощами в сім’ї дитини. Якщо ці труднощі зникають, дитина повертається в сім’ю, якщо ж сім’я продовжує переживати важкий період, то оформляється “fostering”.

Крім того, існує ще й інший вид догляду за дітьми з неблагополучних сімей - “emergency care”- догляд в надзвичайних (критичних) ситуаціях. Він має місце тоді, коли виникає необхідність негайно ізолювати дитину від негативного впливу сім’ї, наприклад в сім’ї що-небудь трапилося (вбивство, арешт, аварія і т. п.). В таких випадках дитина передається для догляду в іншу сім’ю на кілька днів чи тижнів до остаточного вирішення питання про її подальшу долю. Люди, які в будь-який час готові прийняти в свою сім’ю чужу дитину, називаються “carers”. Такими людьми можуть бути сімейні і одинокі люди, яким виповнилося 25 років і які виявили бажання виховувати чужих дітей. Ці види догляду за дітьми з неблагополучних сімей виникли тому, що дитячі будинки та інтернати не дуже популярні у Великобританії. Вважається, що нормальний розвиток дитини краще забезпечується в сім’ї, нехай навіть чужій. На нашу думку, це цілком правильно.

В тому випадку, де це можливо, дитина залишається у своїй сім’ї. З сім’ями проводиться інтенсивна психотерапевтична, консультативна робота, строго індивідуально, залежно від тих труднощів, які відчуває сім’я. Сім’я перебуває під постійним контролем соціального працівника, відвідує заняття в спеціальних консультативних центрах з питань сім’ї, які є у кожному місті.

Велика увага приділяється дітям, у поведінці яких вже проявилися певні відхилення, були здійснені проступки, незначні правопорушення.

У випадку здійснення злочину неповнолітнім до 16 років справа не розглядається в суді. Для цього існує система “Children’s Panels” і “Children’s Hearings”. “Children’s Panels” - це спеціальна комісія, яка складається з людей (переважно віком від 25 до 50 років), які мають певні знання в галузі психології, педагогіки, навички спілкування з дітьми. Робота в цій комісії вважається надзвичайно відповідальною, тому члени комісії призначаються Державним Секретарем на п’ять років. Ці люди проходять спеціальну підготовку за відповідними програмами.

Як правило, члени цієї комісії забезпечують роботу “Children’s Hearings” -процес слухання дитячих справ, в якому беруть участь три члени комісії. Слухання найчастіше відбувається в сім’ї, за місцем проживання, в присутності батьків і дитини, поведінка яких обговорюється. Перед цим дитину глибоко і всебічно вивчають. В результаті слухання приймаються рішення стосовно майбутнього дитини. Вона може бути залишена в сім’ї, але перебувати під наглядом соціального працівника, або передана під опіку іншої сім’ї, іноді направлена в спеціальну школу для дітей з відхиленнями в поведінці. В таких школах діти можуть перебувати від кількох місяців до кількох років, в залежності від того, чи є позитивні зміни в їх поведінці.

У деяких випадках діти з незначними відхиленнями у поведінці продовжують навчатися у своїй школі, але після обіду вони обов’язково відвідують спеціальні Центри соціальної роботи, де з ними працюють спеціалісти за індивідуальною програмою.

Ці заходи свідчать про реальну турботу уряду Великобританїї про майбутнє дітей з неблагополучних сімей та дітей з відхиленнями у поведінці. Звичайно, ця проблема турбує і нашу країну. Значні соціально-економічні труднощі і протиріччя розвитку суспільства негативно впливають на виховання дітей. Результатом цього явища є високий рівень злочинності серед підлітків. На нашу думку, для того, щоб успішно розв’язати цю проблему в нашій країні, необхідно вивчити досвід інших цивілізованих країн.