Рис. 2 Матриця конкурентоспроможності основних видів с/г продукції
Рис. 3 Стратегія дій
Для кожної групи програмою заплановане наступна стратегія дій: Для групи «А»: Утримання існуючих позицій та підвищення конкурентоспроможності за рахунок інтенсифікації виробництва та поглиблення рівня переробки. Застосування сучасних технологій виробництва дозволить протягом 5 років збільшити виробництво зерна на 70% і виробництво соняшнику у 1,5 рази. Таке зростання можливе навіть за умови скорочення площ для вирощування цих культур, оскільки природнокліматичні умови України дозволяють у 2-2,5 рази збільшити урожайність зернових і технічних культур. Умовою такої інтенсифікації є безумовне виконання технологій виробництва та переоснащення основних фондів галузі. Для виконання першої умови необхідно в 1,6 – 2 рази збільшити обсяги обігових коштів, що щорічно залучаються у виробництво, а другої – залучення інвестицій у обсязі близько 5 млрд. гривень щороку протягом 3-4 років. Для групи «Б»: Для використання потенціалу галузей, що ввійшли до даної групи, вважаємо за необхідне створити сприятливі умови для швидкого зростання конкурентоспроможності продукції за рахунок залучення інвестицій та відповідної державної підтримки. Найбільш перспективною у цій групі є галузь птахівництва. За умови зберігання «правил гри» на ринку м’яса птиці і яйця власники інвестують у галузь протягом найближчих чотирьох років не менше 7 млрд. гривень, що дозволить наситити внутрішній ринок на рівні медичної норми яйцем уже у 2006 році, м’ясом птиці – у 2008 році і перейти до стратегічного експорту цих видів продукції. Для того, щоб підвищити конкурентоспроможність на світовому ринку, необхідно поглибити переробку продукції птахівництва, особливу увагу звернувши при цьому на сертифікацію продукції. Значним потенціалом характеризуються ринок кукурудзи і картоплі, яких виробляється на сьогоднішній день більше власної потреби, але відсутність інфраструктури для зберігання і переробки цієї продукції не дозволяє конкурувати на ринку. Паралельно з інтенсифікацією виробництва цих культур вважаємо за доцільне розробити програми диверсифікації переробки кукурудзи і картоплі з метою використання їх як джерела промислової сировини для виробництва біопалива, розчинників, полімерів, тощо. Перспективним є збільшення виробництва зерна сої, ріпаку, інших дрібно сім’яних культур, насіння яких і продукція їх переробки користується підвищеним попитом на світовому ринку. Стимуляція виробництва цих культур у перші два-три роки повинна здійснюватись за рахунок державних дотацій на їх вирощування (150-200 грн. /га). Для групи «В»: Визначення соціально-значущих галузей, відносно яких, у випадку неможливості або неефективності залучення необхідних інвестиційних ресурсів за рахунок стабільності створених державою умов, повинно бути прийнято рішення по реструктуризації галузі.
3.2.2. Програма дій За результатами аналізу розроблена наступна галузева стратегія: 1. Прiоритетний розвиток виробництва насіння соняшнику, зерна і продуктів їх переробки. Заплановано збільшити обсяги виробництва соняшнику з 3 млн. тонн в 2004 році до 4,5 млн. тонн у 2010 році; зернових - з 38 млн. тонн в 2005 році до 65 млн. тонн у 2010 році. При цьому основними шляхами збільшення доданої вартості в зазначених галузях є інтенсифікація с/г виробництва та поглиблення рівня переробки, наприклад: виробництво борошна з поліпшеними якостями (термін зберігання, вітаміні та мінеральні добавки); виробництво жирових композицій, спеціальних маргаринів для кондитерської и хлібопекарної промисловості та інше. 2. Створення сприятливих умов для швидкого зростання конкурентоспроможності виробництва м'яса птиці, овочів, яйця, молокопродуктів, свинини, картоплі, насіння ріпаку і сої та продуктів їх переробки, меду за рахунок стимулювання надходження недержавних фінансів та інвестицій у переробну та харчову промисловість. Заплановано збільшити обсяги виробництва м'яса птиці з 0,58 млн. тонн в 2004 році до 1,2 млн. тонн в 2010 році, свинини з 0,46 млн. тонн до 1,1 млн. тонн, молокопродуктів – з 13,9 млн. тонн до 18 млн. тонн, яйця з 11,8 млрд. шт. до 15 млрд. шт., відповідно. 3. Стратегічний фокус на молочному скотарстві зі сталим виробництвом яловичини на рівні 2005 року за принципом похідного продукту. При цьому споживчий попит на яловичину буде забезпечений також за рахунок імпорту. Аналіз балансів виробництва і споживання, структури виробництва, цінової ситуації на внутрішньому та зовнішньому ринках, каналів реалізації та розподілу прибутків в них, етапів створення доданої вартості, інформаційного забезпечення учасників ринку свідчить про необхідність впорядкування та розбудови ринкової інфраструктури. Її основними елементами є: Гуртові ринки (оптова торгівля). На організованих гуртових ринках за видами продукції визначальна роль відводиться: - аграрним біржам - зернові, олійні культури та продукти їх переробки, цукор (модельний проект, див. у додатку); - гуртовим ринкам сільськогосподарської продукції - картопля, овочі, баштанні, фрукти, ягоди, квіти (модельний проект - див. у додатку); - гуртовим ринкам живої худоби – велика рогата худоба, свині; - переробним підприємствам -молоко, цукровий буряк, інше.
Риc.4