Пріоритетними напрямками розвитку біржового аграрного ринку є:
- розробка у 2005-2006 роках нових нормативних та вдосконалення чинних законодавчих актів, які регулюють діяльність товарної біржі по укладенню форвардних, ф’ючерсних угод та опціонів, розрахункових палат бірж, системи гарантій, в умовах обслуговування угод спотового аграрного ринку, створення умов для функціонування біржової інфраструктури;
- відпрацювання протягом 2005 року комплексу заходів по запровадженню торгівлі товарними деривативами, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція і продовольство, враховуючи організаційне, інформаційне, програмне, розрахункове, правове забезпечення;
- розробка та запровадження з 2006 року стандартизованих Правил торгівлі спотовими і форвардними біржовими контрактами та інших обов’язкових документів, що обслуговують процедуру укладання біржових угод та гармонізація їх до міжнародних стандартів;
- підтримка механізму стабілізації цін шляхом проведення інтервенцій на ринках аграрної продукції через акредитовані державою біржі;
- надання дотацій виробникам рослинницької та тваринницької продукції у разі реалізації ними виробленої продукції на прозорому біржовому ринку.
Кооперування
Враховуючи структуру виробництва, в якій значну частину займає дрібнотоварне виробництво, заходи Програми спрямовані на утворення обслуговуючих кооперативів для заготівлі, зберігання сільськогосподарської продукції та спільних дій на ринку.
Програмними заходами на 2005-2006 роки передбачається формування правового та економічного середовища, зокрема розробка:
Закону України “Про господарські професійні та міжпрофесійні об’єднання”, яким передбачити:
- легалізацію різних форм господарських об’єднань в агропродовольчому комплексі, створюваних юридичними особами;
- узаконення їх неприбуткового статусу;
- делегування їм повноважень з реалізації цільових державних програм, включаючи фінансове забезпечення;
- регламентацію правил співпраці з державними органами управління та органами місцевого самоврядування;
- запровадження системи державного моніторингу з метою попередження комерціалізації відносин між господарськими неприбутковими об’єднаннями та їх членами.
Урядової програми сприяння розвитку неприбуткових сільськогосподарських асоціацій та обслуговуючих кооперативів, передбачивши в ній:
- організацію тотального всеобучу суб’єктів підприємництва з проблем організації об’єднань для спільних і узгоджених дій на ринку як основи збалансування інтересів, підвищення конкурентоспроможності;
- заходи щодо спонукання сільськогосподарських виробників до об’єднання;
- розробку нормативно-правових актів щодо легалізації кредитних і кредитно-маркетингових кооперативів та забезпечення неприбуткового статусу обслуговуючих кооперативів;
- передачу майна державних підприємств сільськогосподарським кооперативам на засадах довгострокового товарного безвідсоткового кредиту або безоплатно;
- сприяння створенню кооперативів із залученням на засадах асоційованого членства майна несільськогосподарських підприємств АПК.
Створення мережі регіональних аукціонних центрів (РАЦ) і аукціонів живої худоби (АЖХ) шляхом:
- затвердження «Модельних проектів РАЦ і АЖХ»;
- затвердження Положення про РАЦ і АЖХ;
- затвердження схеми розміщення РАЦ і АЖХ;
- проведення конкурсів;
- розбудова мережі РАЦ і АЖХ.
Оптимізація ринкових механізмів забезпечення роздрібної торгівлі:
- усунення причин скорочення місць торгівлі сільськогосподарською продукцією на роздрібних ринках безпосередніми виробниками;
- впорядкування взаємовідносин виробників АПК з роздрібними мережевими операторами;
- впорядкування торгівлі сільськогосподарською продукцією в не санкціонованих місцях.
Заходи Програми по впорядкуванню роздрібної торгівлі сільськогосподарською продукцією спрямовані на спрощення доступу сільськогосподарського товаровиробника до роздрібного покупця передбачають у 2005-2006 роках:
- затвердження Положення про роздрібні ринки сільськогосподарської продукції;
- затвердження Положення про мережеві супермаркети;
- розробку та прийняття Закону України «Про уповноважений орган з регулювання сільськогосподарських ринків».
Створення інфраструктури експорту та зовнішнього маркетингу
Прогнозованим, стабільним, адаптованим до зовнішнього середовища український аграрний ринок стане лише за наявності уповноваженого державного органу з регулювання ринку. Заходи Програми спрямовані на створення такого органу, якій повинен забезпечити :
- розробку та втілення заходів щодо поліпшення доступу на ринки для українських експортерів;
- збір, обробка та розповсюдження ринкової інформації по країнах та групах товарів через спеціалізовані видання та мережу Інтернет;
- надання консультацій з питань виходу на зовнішні ринки через мережу підтримки експорту на Україні;
- пошук потенційних покупців та підтримка роботи українських експортерів за кордоном;
- бюджетну підтримку участі потенційних експортерів у виставках, ярмарках та інших заходах в Україні і закордоном.

3.2.3. Державне регулювання аграрного ринку
Мета - забезпечення продовольчої безпеки і підвищення конкурентоспроможності агропродовольчого сектору економіки. Завдання
1. Перетворити аграрне виробництво у прибуткову та інвестиційно привабливу галузь.
2. Забезпечити вироблення максимальної доданої вартості.
3. Підвищити експортоспроможність галузі.
Основні проблеми аграрного ринку та програма змін
На внутрішньому ринку:
- Не прогнозованість фактичних обсягів споживання основних продуктів на поточний, майбутній роки і найближчу перспективу.
- Невідповідність продовольчого кошику фізіологічним нормам харчування.
- Незбалансованість попиту і пропозицій на внутрішньому аграрному ринку.
- Недостатній вплив держави на обсяги виробництва і якісний склад продукції, що виробляється .
На зовнішньому ринку:
- Експорт значної частини продукції сировиною.
- Імпорт певної частини продукції, що могла б вироблятися в Україні.
- Низька конкурентоспроможність значної частини товарів.
На державному рівні:
- Відсутність довгострокової програми розвитку агропромислового комплексу.
- Непослідовність державної підтримки.
- Непрозорість механізмів частини бюджетних цільових програм.
- Не прогнозованість ціноутворення основних видів с/г продукції.
Сучасний аграрний ринок України характеризується незбалансованістю попиту і пропозиції, є стихійним з елементами адміністрування при вирішенні окремих проблемних питань.
Вирішення проблемних питань аграрного ринку буде здійснено на основі методології балансів виробництва, експорту - імпорту і споживання основних продуктів харчування. Основна теза такої методології: спочатку максимально збалансувати аграрний ринок, а потім, у разі потреби, включати відповідні заходи державного регулювання.
Концептуальні підходи до регулювання аграрного ринку
1.Державне регулювання на ринку дефіцитних продуктів:
- державну підтримку виробництва;
- імпорт для задоволення вимог ринку;
- регулювання умов імпорту митними тарифами