СТАН І СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ТА АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ - і квотами, щоб захисти вітчизняного товаровиробника від нерівних умов конкуренці...

Інше - СТАН І СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ТА АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

і квотами, щоб захисти вітчизняного товаровиробника від нерівних умов конкуренції.
2. Державне регулювання на ринку продукції, що переробляється:
- підвищення конкурентоспроможності за рахунок зниження собівартості виробництва;
- збалансування інтересів вітчизняних виробника і переробника та експортера за рахунок експортно-митних тарифів;
- диверсифікацію виробництва і переробки.
3.Державне регулювання у сфері ціноутворення:
- прогноз і управління доходами населення;
- збалансування аграрного ринку відповідно попиту і пропозиції;
- фінансові та товарні інтервенції у разі пере та не до виробництва;
- стимулювання оптимальної інфраструктури ринку;
- бюджетні дотації та субвенції, часткову компенсацію кредитних ставок та страхових тарифів, податкові пільги ( у разі необхідності).
Програма дій
Перелік і послідовність заходів, що пропонуються, спрямовані на протидію негативним явищам і тенденціям, а не на ліквідацію їх наслідків, що спостерігалися у попередні роки.
Стратегічні напрямки розвитку агропродовольчого сектору, що спрямовані на забезпечення продовольчої безпеки держави і підвищення експортоспроможності , не конкурують один з одним, а, навпаки, доповнюють один одного . В першу чергу, для задовольняння фізіологічної потреби у харчових продуктах необхідно збільшити валове виробництво (з 60 млрд. грн. до 150 млрд. грн.), але при цьому потрібно і значно підвищити конкурентоспроможність основних видів продукції, які є чи можуть стати тими ж самими як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках ( вже є: ранні зернові , насіння олійних і олія, деякі продукти молоко переробки, кондитерські вироби та інші, можуть стати: соя і зернобобові, м'ясо і м’ясопродукти, яйця, тощо ).
Програмою передбачається:
1.Створити спеціально уповноважений державний орган регулювання аграрного ринку.
2.Покласти на такий урядовий орган виконання наступних функцій:
- прогноз споживання основних продуктів харчування на поточний і майбутній роки та на 5-річну перспективу;
- розрахунку реальних балансів внутрішнього споживання з урахуванням експорту/ імпорту на наступний рік у першій половині попереднього року;
- визначення бажаних обсягів виробництва на наступний маркетинговий рік;
- узгодження можливих обсягів експорту і імпорту з об’єднаннями експортерів і імпортерів, відповідно;
- розробки пропозицій державної підтримки щодо стимуляції виробництва дефіцитних видів продукції;
- розробки програм диверсифікації виробництва і переробки продукції, якої виробляється більше власної потреби;
- прогнозування цін на основні види продукції на наступний маркетинговий рік і розробка відповідних заходів державного регулювання.
3. Доручити Міністерству аграрної політики:
- після прийняття Програми провести навчання працівників районних та обласних управлінь, служб і відомств міністерства щодо основних засад державної політики регулювання аграрного ринку;
- розробити до 1 вересня 2005 р. програми диверсифікації виробництва і переробки с-г продукції.
– внести зміни до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” з метою встановлення терміну податкової звітності для сезонно-залежних переробних підприємств на початок маркетингового року.

3.3. ВИРОБНИЦТВО

3.3.1.Галузева політика АПК
Основними проблемами галузевого розвитку АПК є: загальний дотаційний підхід до всіх галузей АПК, що базується на забезпеченні продовольчої безпеки та збільшенні виробництва в усіх галузях; побудова галузевої політики без врахування галузей та продуктів міжнародної конкурентоспроможності України; відсутність цілеспрямованої державної політики по залученню інвестицій у галузі міжнародної конкурентоспроможності держави; непослідовна політика у бюджетному регулюванні та залученні міжнародних кредитів; регіональна політика розвитку АПК та села, що не базується на підтримці галузей міжнародної та місцевої спеціалізації та побудові комплексних інтегрованих моделей розвитку регіону.
Наслідками перелічених проблем є:
- зниження ВВП та доданої вартості у сільському господарстві ;
- недостатній розмір інвестицій в агропродовольчий комплекс, зокрема у сільське господарство, пов’язаний з низькою прибутковістю та високою вартістю капіталу;
- недонадходження до державного та місцевих бюджетів;
- низький рівень зайнятості та доходів у сільській місцевості.
Програма першочергових дій включає:
- визначення галузей та продуктів міжнародної конкурентоспроможності України, що дозволить визначити галузеві пріоритети та розробити стратегію реструктуризації АПК;
- зміну концепції продовольчої безпеки України та відмову від тези забезпечення внутрішнього споживання внутрішнім виробництвом, що дозволить збільшити додану вартість, платоспроможність населення та зменшити собівартість споживчого кошика;
- розробку стратегій розвитку галузей міжнародної конкурентоспроможності, наприклад, зернові, птахівництво, спеціальна рослинницька сировина, кондитерські вироби, органічні екологічно чисті продукти;
- розробку програм створення конкурентоспроможності у потенційно конкурентоспроможних галузях – наприклад, цукрове виробництво, свинарство;
- розробку інвестиційних модельних проектів у конкурентоспроможних та потенційно конкурентоспроможних галузях, що дозволить визначити ефективні та інвестиційно-привабливі форми господарювання на мікро рівні та необхідну державну галузеву політику підтримки таких моделей на макрорівні;
- розробку кластерних моделей регіонального розвитку, що будуть враховувати економічні та соціальні особливості регіонів щодо спеціалізації на окремих галузях та стадіях у ланцюгу створення доданої вартості – наприклад, прийняття альтернативних рішень у тваринництві щодо сприяння розвитку великотоварного або дрібнотоварного виробництва; розвитку великотоварних ферм або заготівельних пунктів; стимулювання дрібної або організованої торгівлі худоби через гуртові ринки худоби.
Структурна перебудова та збільшення доданої вартості, інвестиційної привабливості АПК, концентрація на прибуткових та бездотаційних галузях виробництва дозволить досягти зазначених ефектів без суттєвого збільшення видатків державного бюджету. Ефекти від реалізації програмних дій на макрорівні у п’ятирічному періоді будуть включати:
- збільшення доданої вартості в АПК в 2,5 рази;
- збільшення ВВП в АПК до 230 мільярдів гривень, в т.ч. – у сільському господарстві – до 150 млрд.грн., у переробній та харчовій промисловості до 80 млрд.грн.;
- збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів від АПК в 3 рази;
- забезпечення зайнятості сільського населення до 85%;
- збільшення платоспроможності населення в

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8