км) і Горинь (210 км) обслуговують внутрішньообласні пере-везення Волинської і Рівненської областей.
Дністер (судноплавні ділянки більше ніж 120 км) судноплав-ний у межах Вінницької, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької і Чернівецької областей.
У Дніпропетровській області для судноплавства використо-вують малі річки — Самару і Орель, у Полтавській — Сулу і Псьол, у Харківській і Луганській — Сіверський Донець.
Малі річки використовуються переважно для перевезення бу-дівельних матеріалів, деякої продукції АПК і суттєвої ролі у роз-міщенні продуктивних сил не відіграють.
Основу річкового транспорту України становить акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот», яка складається з Головно-го підприємства та 290 структурних одиниць.
Річковий транспорт України системою каналів зв'язаний з річ-ками сусідніх держав: Білорусі і Польщі (басейн Дніпра з'єдну-ється з басейном Вісли, Дніпро-Бузьким каналом), що дає вихід у Балтійське море.
Основні вантажо-розвантажувальні роботи здійснюються в та-ких річкових портах, як Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Дніп-родзержинськ, Кременчук, Черкаси, Нікополь, Чернігів, а також Херсон, Миколаїв, Рені, Ізмаїл, Кілія, Вилково. В названих пор-тах річковий транспорт працює у тісному взаємозв'язку із заліз-ничним і морським транспортом. Завдяки використанню суден типу ріка—море вантажі перевозяться по Дніпру, Чорному морю, Дунаю і далі в річкові порти Румунії, Болгарії, Угорщини, Авст-рії, Німеччини; по Чорному і Середземному морях — в морські порти Туреччини, Греції, Італії, Франції, Ізраїлю та інших країн Середземномор'я.
У структурі перевезень вантажів переважають мінеральні бу-дівельні матеріали (будівельний пісок і тверді кристалічні мате-ріали), цемент, руда, метали і металобрухт, вугілля, продукція АПК. Найбільший обсяг вантажних перевезень мають Київська, Дніпропетровська, Запорізька і Херсонська області.
Для подальшого розвитку річкового транспорту необхідно збіль-шити питому вагу спеціалізованих суден типу ріка—море, що сприятиме розширенню зовнішньоекономічних зв'язків, а також великовантажних суден для внутрішніх перевезень масових ван-тажів; поглибити фарватери ряду рік, зокрема Десни; пом'якшити чинники сезонної нерівномірності перевезень за рахунок продовження експлуатаційного періоду та організації цілорічної навігації на півдні; вивести з експлуатації фізично і морально застарілі судна із заміною їх новими.
Трубопровідний транспорт. Цей вид транспорту є найбільш Іномічним і ефективним для транспортування рідкого палива, пального і технологічного газу, хімічних продуктів. Його розвиток обумовлений розвитком в Україні нафтової, нафтопереробної газової промисловості. За останні десятиліття трубопровідний транспорт розвивався найбільш швидкими темпами. Довжина трубопроводів загального користування в 1996 р. досягла 43 тис. км. Обсяг відправлених вантажів — 246 мли. т, в тому числі газу — 174 млн. т, нафти і нафтопродуктів — 68 мли. т, аміаку — 4 млн. т. Вантажооборот трудопровідного транспорту за період 1990— 1996 pp. залишався майже стабільним і становив у 1996 р. 196 млрд. т/км, що було значно більше ваитажообороту залізнич-ного транспорту (163 млрд. т/км) і становило відповідно 44 і 36% загального вантажообороту всієї транспортної системи.
Початок розвитку трубопровідного транспорту припадає на 20-ті роки, коли в Прикарпатті було побудовано перший в Украї-ні газопровід Дашава — Стрий — Дрогобич (1924 p.).
Нафтопровідний транспорт України включає в себе 12 основ-них нафтопроводів загальною протяжністю біля 3,0 тис. км. Діа-метр труб — 720 мм. Нафтопровідна мережа представлена транс-європейським нафтопроводом «Дружба», протяжність якого в ме-жах України — 680 км. По ньому нафта з Росії через територію України поставляється в країни Центральної Свропи (Словаччи-ни і Угорщини). Решта нафтопроводів має внутрішньодержавне і міждержавне значення і забезпечує нафтопереробні заводи України |нафтою, основна частка якої поки що надходить з Росії. Зокрема, це нафтопроводи Самара — Лисичанськ — Кременчук — Херсон Мічурінськ — Кременчук. Через ці нафтопроводи в Україну надходить сибірська нафта.
Важливе значення мають нафтопроводи, які поставляють вітчизняну нафту на нафтопереробні заводи: це Гнідинці — Розбишівське — Кременчук довжиною 395 км; Кременчук — Херсон (428 км), Долина — Дрогобич (58 км), Битків — Надвірна (15 км), Качанівка — Охтирка.
В перспективі важливе значення для забезпечення України нафтою будуть мати її поставки з країн Близького і Середнього Сходу. Ця нафта буде поставлятись танкерами до Одеського порту, де через нафтотермінал здійснюватиметься її перевалка на Одеський нафтопереробний завод і через систему нафтопроводів — доставка на Херсонський, Кременчуцький і Лисичанський наф-топереробні заводи. Крім того, будівництво нафтопроводу з Оде-си до нафтопроводу «Дружба» могло б сприяти поставкам нафти з названих регіонів і Азербайджану в країни Центральної і Захід-ної Європи з наданням Україною транспортних послуг названим країнам. Необхідна модернізація нафтопроводів, що йдуть від Одеси до Херсона і Кременчука з метою збільшення обсягів транс-портування нафти по них, а також переобладнання насосних стан-цій на них для реверсу нафти.
Газопровідний транспорт є не лише найбільш ефективним, а й фактично єдиним видом транспорту в Україні для транспорту-вання газу. Загальна протяжність газопроводів України сягає 33 тис. км. Основу становлять магістральні газопроводи, збудо-вані в 50-х і 60-х роках для експорту газу з України: Дашава — Київ — Москва, Шебелинка — Брянськ, Шебелинка — Остро-гожськ — Москва, Дашава — Мінськ — Вільнюс — Рига. Три перших газопроводи нині використовуються для поставок в Україну газу з Росії та Туркменистану. Для газифікації країни бу-ли збудовані такі газопроводи: Дашава — Дрогобич, Дашава — Стрий, Дашава — Долина — Львів, Угорськ — Івано-Фран-ківськ, Шебелинка — Харків, Шебелинка — Дніпропетровськ — Кривий Ріг — Одеса — Кишинів, Шебелинка — Київ — Краси-лів — західні райони України. З Прикарпаття йдуть газопроводи в Польщу, Словаччину, Чехію. Через територію України прокла-дено магістральні газопроводи з Оренбурга, Західного Сибіру, якими Росія експортує газ у Західну Європу.
В Україні створено мережу продукте проводів: аміакопровід Тольятті —