прискорення соціального відродження села, створення повноцінного середовища для проживання населення в сільських населених пунктах.

На першому етапі реалізації Програми (1999-2000 роки) передбачалося здійснити заходи, пов'язані з призупиненням спаду та стабілізації агропромислового виробництва, реалізація основних напрямів його реформування, в тому числі остаточного визначення подальшої земельної реформи, створення основних економічних механізмів функціонування в умовах ринку, започаткування іпотечного кредитування. Першочергового значення набуває вдосконалення територіального розміщення виробництва, організація раціонального використання наявного ресурсного потенціалу, концентрації фінансових і матеріально-технічних ресурсів на пріоритетних напрямах в галузях рослинництва і тваринництва, застосування енерго- та ресурсозберігаючих технологій.

На другому етапі (2001-2005 роки) на основі реструктуризації агропромислового виробництва, поліпшення фінансового стану, створення умов та залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій, зміцнення матеріально-технічної бази з використанням технічних засобів переважно вітчизняного виробництва, збільшення обсягів застосування мінеральних добрив, засобів захисту рослин і тварин нарощуватимуться обсяги виробництва сільськогосподарської продукції проти 1998 року на 17-20 відсотків, наповнюватиметься внутрішній і зовнішній ринок продовольства. В основному завершиться формування соціальної інфраструктури села як об'єктів комунальної власності.

На третьому етапі (2006-2010 роки) в основному буде сформована багатоукладна аграрна економіка, забезпечуватиметься розвиток агропромислового комплексу на основі збалансованих за структурою, кількістю ресурсів та обсягами виробництва, а також виконання окремих державних, галузевих та регіональних програм.

Третій аспект, на якому ми вважаємо за необхідне акцептувати нашу увагу, - психологічний. Сьогодні перевага віддається здебільшого суто економічним факторам, а значимість вищевказаного явно недооцінюється. А, між тим, це дуже важливе і, у відомому, насамперед, з історичної точки зору, болюче і окреме питання. В даному випадку виділимо такі його складові. По-перше, мусимо визнати, що в силу ряду причин в сьогоднішнього селянина повністю відсутнє почуття власника, і в тому числі - власника землі. Сучасне покоління селян виросло і виховане на принципах колективної форми власності на землю, одним з безпосередніх наслідків яких є повна відсутність заінтересованості в кінцевих результатах своєї праці. Це питання, по суті, не вирішено і понині, оскільки передусім ще не створений оптимальний і гнучкий механізм ціноутворення на основні види сільськогосподарської продукції. Поряд з цим, попри свої добрі наміри цьому навряд чи сприяє й відмічена раніше активізація діяльності державних органів в плані кількості прийнятих законодавчих і нормативних документів. Одним з негативних наслідків, очевидно, буде зневіра селян в ефективності і довговічності прийнятих документів. Селянин, до того ж, взагалі більш консервативні по своїй природі індивідууми. І, по-друге, як вчили нас у свій час класики марксизму, наша свідомість визначається матеріальними передумовами. Розвиваючи цю думку, очевидним є той факт, що обов'язково приймати до уваги саме сприйняття людиною того чи іншого акту, його актуальність, зрілість необхідних передумов. Адже від цього, в кінцевому підсумку, залежить і адекватність її поведінки, діяльності, життєвої позиції. В цьому відношенні цікавими виглядають результати спеціального соціологічного дослідження по проблематиці реформування народногосподарського комплексу України [ 25, с. 31] (див. табл. 19).

Не підлягає найменшому сумніву, що реформування аграрного сектору в плані утвердження там ринкових відносин - не лише веління часу, це, як свідчить вся світова практика , об'єктивна необхідність. Але з таким же правом слід задатися й питанням, наскільки для такого переходу на даний час в тій чи іншій країні склалися об'єктивні передумови.

В контексті вищесказаного наведемо цитату з статті акад. Юрчишина В.В. „До аналізу причин і наслідків занепаду сільського господарства”:

„Великий негативний вплив на проведення і результативність аграрної реформи справила недооцінка важливості формування єдиного реформаційного середовища, з його політичними, соціальними, економічними та організаційними складовими. Як відомо, в останні

Табл. 19

Ставлення населення України ( виборців) до економічних реформ на селі

Ставлення до економі-чних реформ | По Україні на час | У тому числі по регіонах

Виборів депутатів ВР, 1998р | Виборів Президента України | Центр | Схід | Південь | Захід

І тур 1999 | 11 тур 1999 | Вибори депутатів ВР, 1998р. | Вибори Президента України | Вибори депутатів ВР, 1998р | Вибори Президента України | Вибори депутатів ВР, 1998р | Вибори Президента України | Вибори депутатів ВР, 1998р | Вибори Президента України

І тур 1999 | II тур 1999 |

І тур 1999 | II тур 1999 |

І тур 1999 | II тур 1999 |

І тур 1999 | II тур 1999

Проти реформи | 45,8 | 44,3 | 37,9 | 52,4 | 56,2 | 50,0 | 66,3 | 66,5 | 53,8 | 57,0 | 54,8 | 52,8 | 18,7 | 12,5 | 9,1

За реформи | 36,4 | 49,3 | 56,6 | 30,6 | 37,3 | 43,6 | 19,2 | 33,0 | 42,9 | 23,8 | 38,5 | 42,3 | 61,4 | 81,3 | 86,8

Не визначились | 17,8 | 6,4 | 5,5 | 17,0 | 6.5 | 6,4 | 14,5 | 6,2 | 6,3 | 19,4 | 6,7 | 4,9 | 19,9 | 6,2 | 4,1

Кількість виборців, млн. чол. | 19,6 | 19,4 | 19,5 | 7,5 | 7,3 | 7,3 | 3,3 | з,з | 3,3 | 3,4 | 3,4 | 3,4 | 5,4 | 5,4 | 5,4

десятиріччя перебування України у складі Радянського Союзу з великого ряду причин селяни не тільки не вимагали