нормативних документів. Надмірна регламентація і відсутність фінансування - ось, по суті, визначальні особливості політики держави по відношенню до сільського господарства. По-четверте, з розвитком особистих підсобних господарств особливої актуальності набуває питання вдосконалення ціноутворення на основні види сільськогосподарської продукції. В питанні ціноутворення на сільськогосподарську продукцію потрібен єдиний, загальнодержавний підхід. Більше того, саме ціноутворення є тим дієвим механізмом, який спонукає селян виробляти продукцію не для власних потреб, а для її реалізації. По-п'яте, зазначена раніше тенденція зниження об'ємів сільськогосподарського виробництва характерна не тільки для Прикарпаття, але й для всього агропромислового комплексу України. Якщо вже сьогодні, незважаючи на ряд об'єктивних причин, не вжити відповідних заходів, вона набере стійкого і безповоротного характеру. Особисті підсобні господарства на сучасному етапі розвитку, в принципі, забезпечують необхідний мінімум продуктів харчування, але з огляду на довготривалу перспективу цього недостатньо.
Проблеми агропромислового комплексу
Розвиток агропромислового комплексу Прикарпаття є наглядною ілюстрацією тих процесів, які відбуваються сьогодні в суспільно-політичне му, економічному, соціальному житті нашої країни. Динаміка його розвитку, проблеми, які неминуче супроводжують будь-який процес росту, перебувають у тісній взаємозалежності від успішного вирішення тих завдань, які постають перед економікою України в цілому. В той же час функціонування агропромислового комплексу в значній мірі визначається специфічними особливостями цієї сфери діяльності, природнокліматичними умовами, характером виробництва, що склався на тій чи іншій території, традиціями населення конкретного регіону, його побутовими умовами, світоглядом. Тому розгляд питань, пов'язаних з розвитком агропромислового комплексу, вимагає передусім збалансованого підходу, врахування, крім суто економічних, історичних, вікових, психологічних та інших факторів. Тільки з цих позицій можна правильно зрозуміти й всю глибину процесів, які проходять сьогодні в агропромисловому секторі економіки як країни в цілому, так і в її окремих регіонах.
Характерними особливостями агропромислового комплексу сучасного Прикарпаття є: по-перше, відсутність чітко визначеної специфікації сільськогосподарського виробництва (див.табл. 27 і 28).
Так, зокрема, в рослинництві визначальним є вирощування картоплі в особистих підсобних господарствах населення, що обумовлюється його потребами. Цікаво й те, що порівняно висока питома вага зернових культур
Табл.27
Структура продукції рослинництва сільського господарства Івано-Франківщини у 2002 році
(%)
Показники | В цілому по
сільському | в тому числі:
господарстві | сільськогосподарські
підприємства | господарства
населення
Продукція рослинництва,
всього ........................................ | 100,0 |
100,0 |
100,0
з неї:
зернові культури...................... | 20,7 | 62,1 | 16,2
технічні культури .................... | 3,1 | 11,3 | 2,3
картопля, овочі та баштанні ... | 63,7 | 12,8 | 68,8
плодоягідні культури .......... ... | 4,5 | 2,9 | 4,7
кормові культури .................... | 7,7 | 9,5 | 7,5
інша продукція......................... | 0,3 | 1,4 | 0,5
досягнута головним чином за рахунок спеціалізації на їх виробництві сільськогосподарських підприємств. Неприпустимо низька доля плодоягідних культур.
Табл.28
Структура продукції тваринництва в сільському господарстві Прикарпаття у 2002 році
(%)
Показники | В цілому по сільському господарстві |
В тому числі:
сільськогосподарські
підприємства | господарства
населення
Продукція тваринництва,
всього........................................ |
100,0 |
100,0 |
100,0
з неї:
вирощування худоби та птиці .. | 46,2 | 55,0 | 45,6
молоко......................................... | 44,3 | 26,9 | 45,4
яйця ................................................. | 7,2 | 16,2 | 6,7
вовна ................................................ | 0,1 | 0,1 | 0,1
інша продукція ............................. | 2,2 | 1,8 | 2,2
Основними видами продукції тваринництва в області є вирощування худоби та птиці і виробництво молока.
По-друге, кардинальні зміни в організаційній структурі власне сільськогосподарського виробництва (див.табл.29).
У зв'язку з цим ми не можемо не сказати, що наріжним каменем будь-якого суспільного устрою в тій чи іншій державі є спосіб вирішення нею питання форми власності на основні засоби виробництва. Україна не виняток. Більше того. Специфіка сучасного періоду розвитку її народногосподарського комплексу, визначальною особливістю якого є формування і налагодження механізму ефективного функціонування ринкових відносин, що по природі своїй базуються на приватній формі
власності на засоби виробництва, підтверджує це з особливою наглядністю. Без вирішення питання власності про будь - які кардинальні зміни в житті нашої країни не може бути й мови. У цьому плані надзвичайно важливим і актуальним є прийняття Верховною Радою України 25 жовтня 2001 року нового Земельного кодексу. Цей крок дозволяє, зокрема, визначити мету і завдання державної політики у сфері регулювання відносин, принципи формування земельних відносин і розвиток ринку землі; включення землі як основного засобу виробництва в економічний обіг; визначення механізму купівлі — продажу земельних ділянок державної та комунальної власності; формування інфраструктури ринку землі; здійснення і захист земельних прав, тобто всіх необхідних елементів ринкової економіки.
Центральне місце в Земельному кодексі займає питання про права власників на землю та структури власності на неї. Основним принципом, який визначає напрям земельного формування, є відміна монополії власності держави. Множинність форм прав власності на землю - об'єктивна необхідність, зумовлена розвитком ринкових відносин.
Табл. 29
Зміни в організаційній структурі сільськогосподарського виробництва на Івано-Франківщині за основними групами товаровиробників
(в % до підсумку) |
Роки
1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002
Сільське господарство в цілому... | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0
в тому числі:
1. Сільськогосподарські підприємства | 85,3 | 75,4 | 64,1 | 54,1 | 45,4 | 38,7 | 31,3 | 28,3 | 17,2 | 8,0
в тому числі:
державні сільськогосподарські підприємства........................................ | 71,1 | 61,3 | 51,3 | 42,3