- готелі та ресторани | одиниць | 25 | 15 | 8

об'єкти незавершеного будівництва | одиниць | 6 | 12 | 8

Структурні зміни в економіці:

Питома вага недержавного сектора у виробництві промислової продукції (спільні підприємства, кооперативи, акціонерні, інші господарські товариства і підприємства) | % | 97,2 | 97,6 | 97,8

Питома вага приватного сектора у виробництві сільськогосподарської продукції (особисті підсобні господарства громадян, городи, дачі і садові ділянки, селянські (фермерські) господарства, у порівнянних цінах 2000р. | % | 91,0 | 90,3 | 90,4

Основний, найбільш очевидний, на перший погляд, висновок – це те, що в області фактично завершена приватизація суб'єктів господарювання, пройшла кардинальна зміна форми господарювання, відбулася трансформація підприємств державної форми власності в колективну. У зв'язку з цим випливає одне питання. Віддаючи собі звіт у, можливо, надмірно критичному відношенні до подій, що відбуваються зокрема, в економіці Прикарпаття, все ж задамось питанням, чи не розглядається політика в області приватизації як самоціль, як свідчення втрати почуття реальності по відношенню до цього процесу. Ми досягли майже 100% результату в області приватизації, практично всі в недалекому минулому державні підприємства набули статусу підприємств колективної форми власності. А чи оправдано це з точки зору досягнення оптимального поєднання функціонування підприємств різної форми власності в період становлення і налагодження механізму ефективного функціонування ринкових відносин в економіці України? Мусимо ж визнати, що ми фактично стали світовими рекордсменами в плані досягнення питомої ваги приватизаційних підприємств. Ніде, ні в одній розвинутій країні світу не зустрінеш такого превалювання колективних (акціонерних) форм господарювання. І чи зміна форми власності дає 100% гарантію підвищення ефективності виробництва? Досвід сільського господарства, між іншим, свідчить й про протилежне.

ІІІ. Основні показники соціального розвитку області.

Розвиток соціальної сфери в тій чи іншій територіально-адміністративній одиниці, по суті, є показником ефективності функціонування матеріального виробництва. Основні показники соціально-економічного розвитку Івано-Франківщини за останні роки приведені в табл.17.

Табл.17

Зведені показники рівня життя і соціального захисту населення в Івано-Франківській області

Показники | Одиниця виміру | 2001 р., звіт | 2002

р., очік. | 2003р., прогноз

Середньомісячна заробітна плата робітників і службовців в галузях економіки | грн. | 259,5 | 320,0 | 358,0

Пенсії та допомоги | млн. грн. | 440,6 | 630,2 | 731,4

Стипендії (установи обласного підпорядкування) | тис. грн. | 117,8 | 330,3 | 430,3

Загальний обсяг продажу споживчих товарів на душу населення | грн. | 895,1 | 1037,9 | 1198,7

в т.ч. роздрібний товарооборот торгових організацій і підприємств усіх форм власності | грн. | 517,7 | 581,2 | 653,5

Середня забезпеченість населення житлом (у середньому на 1 жителя) | кв.м | 20,5 | 20,6 | 20,7

Кількість телефонних апаратів на 100 чоловік | номерів |

16,0 |

16,5 |

17,0

Кількість лікарів усіх спеціальностей на 10 тис. осіб | осіб | 40,1 | 38,9 | 38,9

в т.ч. - в сільській місцевості | осіб | 5,2 | 4,9 | 4,9

Кількість бібліотек на 10 тис. осіб | одиниць | 5,8 | 5,8 | 5,9

Кількість закладів культури клубного типу на 10 тис. осіб | одиниць | 5,4 | 5,4 | 5,4

Пожвавлення економіки безпосередньо вплинуло на ріст середньорічної заробітної плати робітників і службовців, розміри пенсій і стипендій. До основних же особливостей соціального розвитку області слід віднести існування значних диспропорцій при наданні медичної допомоги жителям міст і сільської місцевості.

Аграрні відносини в Україні: історія, сучасність.

І. З історії регулювання аграрних відносин в Україні.

Першим кодифікованим актом земельного законодавства України був Тимчасовий земельний закон, прийнятий Україн-ською Центральною Радою 18 січня 1918 р. Однак через по-літичні причини його положення не були реалізовані. Тому першим реально діючим кодифікованим законодавчим актом нашої країни прийнято вважати Земельний кодекс УСРР, прийнятий 25 жовтня 1922 р. Він складався з преамбули і 227 статей, які були згруповані в розділи (деякі з них ділили-ся на глави) та чотири частини:

1) Про трудове землекористування.

2) Про міські землі.

3) Про державне земельне майно.

4) Про землеустрій та переселення.

Відображаючи політичні й економічні реалії того часу, Ко-декс 1922 р. закріплював націоналізацію землі й скасування приватної власності на неї, забороняв купівлю-продаж та ін-ші угоди, пов'язані з відчуженням землі. Усі громадяни неза-лежно від статі, віросповідання та національності наділялися правом на одержання землі в користування безоплатно. Кодекс надавав право громадам обирати будь-яку форму землекористування, заохочуючи насамперед земельні товариства. У першому кодифікованому земельно-правовому акті України визначалося також поняття і детально регламентувалося землекористування селянського двору, допускалася «трудова оренда» землі й обмежувалося землекористування так званих куркулів, тобто селян, що використовували в своїх господарс-твах найману працю.

Крім цього, в Кодексі 1922 р. містилися й норми, що регу-лювали землеустрій, земельну реєстрацію, переселення і ви-значали правовий режим міських земель, земель спеціально-го призначення та земель державного запасу.

Другий Земельний кодекс УРСР був прийнятий 8 липня 1970 р. і введений в дію 1 січня 1971 р. Він складався із 173 ста-тей, які були об'єднані у 28 глав та 11 розділів:

1) Загальні положення.

2) Землі сільськогосподарського призначення.

3) Землі населених пунктів.

4) Землі промисловості, транспорту, курортів, заповідни-ків та іншого несільськогосподарського призначення. 5) Землі державного лісового фонду.

6) Землі державного водного фонду.

7) Землі державного запасу.

8) Державний земельний кадастр.

9)