Сільське розселення більшою мірою визначається природними умовами, які впливають також і на господарську діяльність. Тому в степовій та лісостеповій зоні найбільша густота сільського населення. Тут села великі як за розміром, так і за людністю (500-1000 чоловік), а в Нечорнозем'ї, навпаки, переважають малі села (до 200 чоловік).

На демографічних процесах у країні позначилась сучасна ситуація в еко-номіці й політиці, пов'язана з переходом до ринкових відносин. Вона призвела до зниження рівня життя, а в психологічній сфері - до втрати впевненості в май-бутньому. Це позначилося насамперед на народжуваності, а отже, і на природно-му прирості населення, який нині в країні становить 0,7 %, а в окремих ра-йонах (Поволжя, Західний Сибір) має ще нижчі показники.

Водночас у Росії, порівняно з державами Центральної Європи, - незначний рівень безробіття. Структура зайнятості типова для постсоціалістичних країн: більша частина населення зайнята в матеріальному виробництві і тільки третина -у невиробничій сфері.

Росія має значний економічний потенціал, що становить майже 60 % колишньо-го економічного потенціалу СРСР. Проте за рівнем економічного розвитку країна посідає 25-27 місце в світі. Для господарства Російської Федерації характерна склад-на багатогалузева структура, в якій переважає промислове виробництво (мал. 72) .

У своєму розвитку господарство країни спирається на власну добре розвинуту сировинну базу. На території Росії концентрується 9/10 запасів вугілля і торфу, близько 3/4 горючих сланців, майже 3/4 гідроресурсів та 2/3 залізної руди й понад 9/10 запасів деревини країн колишнього СРСР.

Міжгалузеві комплекси забезпечують Росії відповідне місце в міжнародному та регіональному поділі праці, хоч останнім часом її економіка зазнала значного спа-ду. Кризові явища охопили всі галузі виробництва. Причини цього криються в ек-стенсивному розвитку в попередні десятиліття, в моральному і фізичному зношенні обладнання, застосуванні застарілих енергомістких, трудомістких, екологічно не-безпечних технологій, що веде до випуску дорогої й неконкурентоспроможної про-дукції. Підприємства банкрутують і дуже гострою є проблема взаєморозрахунків між ними та окремими галузями. До того ж вони зв'язані поставками сировини, па-лива, устаткування, комплектуючих, що були встановлені ще в період командне-

адміністративної системи СРСР, що за сучасних умов переходу до ринкових форм

§ання призводить до розриву зв'язків або до їх ускладнення, нсдовості дереважають галузі важкої індустрії, яка спирається на по-йвно-енергетичну базу, о-енергетичний комплекс країни орієнтований на інтенсифікацію видо-Ірщї,ош_гаау, нафти, дешевого вугілля. Сучасний стан цього комплексу ) того, який був у США на початку 60-х років: зростання експорту газу, )топродуктів при одночасному падінні їх виробництва. Так, видобуток нафти скоротився з 570 млн тонн в 1991^. до 300^310^І_1994__р., і за обсягами її ви-добутку Росія поступається нині Саудівській Аравії та США. Зменшився обсяг екс-порту нафти і нафтопродуктів у країни СНД та Балтії. Через брак коштів понад 40 тис. свердловин, або третина від загальної їх кількості, законсервовані й можуть бути закриті. Втрати нафти стадожать~10_Уо_Л!^

За оцінками спеціалістів, на Росію припадає 36 % світових запасів природ-ного газу, з них 78 % знаходяться в Західному Сибіру, 4 % - в Східному Сибіру й на Далекому Сході, 7 % - в зоні шельфу Охотського, Баренцового, Карського морів, півострова Ямал. Нині головними районами видобутку газу є Західний Сибір (в основному території Ямало-Ненецького національного округу), Повол-жя, Північний Кавказ, острів Сахалін.

У Росії продовжує формуватися найбільша в світі загальнодержавна система газопостачання, яка об'єднує близько 200 газових і газоконденсатних родовищ системою магістральних газопроводів довжиною понад 140 тис. кілометрів.

Вугільна промисловість виявилась у найважчому становищі: понад 70 % шахт, в яких концентрується близько 50 % промислових запасів вугілля, не реконструю-вались останні 20 років. Припинення державних дотацій у галузь призвело до щорічного зменшення видобутку на 8-10 %. Проте нині частка вугілля становить 40 % в енергетиці, 15 % - в коксохімії, 10-20 % - в інших видах енергоспоживан-ня. В умовах, коли нафта й газ стають переважно експортною продукцією, частка вугілля на внутрішньому ринку зростатиме. Основними^у^ільщм]й_басейнами.Росії є Кузнецький, Печорськ^^Щщшшякутсьщда (перебуває в стадії формування) та Кансько-Ачинський.

В енергетиці країни ІЩШШШ .ЖС.ДЄ посідають теплові електростанції, які працюють переважно на низькосортному кам'яному та бурому вугіллі^ торфі, го-рІбГчих сланЕ^я^^Ттдкож на газі (в районах видобутку).

На атомну енергетику припадає близько 11 % загального виробництва елек-троенергії, а в європейській частині країни - 25 %. Планується нарощування енергоблоків на діючих АЕС: Кольській, Білібінській, Курській, Калінінській, Балаковській.

Майже_5_% від заг^дьааш--Дашбництва електроенергії дають так звані нетра-дціц^ні^щ^щіяи^^^ Це Кислогубська припливна, Паужетська геотер-мальна^ станцп, вітрові електростанції різної потужності (їх близько 1500), а також станції сонячного теплопостачання і біоенергетичні установки. Крім Курило-Кам-чатської зони7 де знаходяться основні запаси термальних вод, перспективними є ра-йони Північного Кавказу, півдня Західного Сибіру, Східний Сибір (Бурятія, Тува).

На^ШвІічнрму Кавказі (Дагестан, Ставропольський та Краснодарський краї) тер-мальні воддвж^^ик^ристовуються для теплопостачання. В північних та північно:

східних районах Росії, які не були охоплені централізованим енергопостачанням, є значні резерви комбінованого використання традиційних та нетрадиційних джерел (особливо використання вітрової енергії).

На власній сировинній базі розвивається й металургійна промисловість. У Росії дістала розвиток чорна та кольорова металургія. Основними базами чорної

МЄТ^Щ)ГІЇ_Є]

1) Уральська, що працює переважно на власній руді та девізному (з Кузбасу і Казахстану) паливі. Тут розміщені комбінати повного циклу, що випускають ча-вун, сталь, прокат. Основні центри - Магнітогорськ, Нижній Тагіл, Новотроїцьк, Челябінськ.

2) Центральна, використовує залізні.руди КМА та паливо з Донбасу і