3) Сибірська, що розвивається _н^^ласщй, сивовині. ЩЕЕПОТ^^ЩЕІШІ^ДД-приємства, що виробляють чавун, сталь, прокат, концентруються в Новокузнець-к%. Сталь і прокат дають також підприємства Новосибірська, Красноярська,-Крм-сомольська-на-Амурі.

"Великим металургійним цеІгг^юм^^^ц^^_забезпечує металом промислово розви-н^І^П^ніч^й^^^^д^рей^^ї Росії, є Череповець, підприємства якого ви-користовують руди Кольського півострова та вугілля Печорського басейну.

^[е^алу^Ігійн2^^Іі!5пр^Іємства Росії спеціалізуються на випуску окремих марок сталі,, прокату^^що зумовлює широкий обмін продукцією та розгалужені зв'язки щодо збуту. За цією продукцією Росія посідає четверте місце д,щщ.

Підприємства кольорової металургії розміщені на Уралі (мідна та алюмінієва промисловість), Кольському півострові (нікелево-кобальтова, алюмінієва), Північно-му Кавказі (свинцево-цинкова), Східному Сибіру та Далекому Сході (свинцево-цинкова, нікелево-кобальтова, олов'яна, титано-магнієва, алюмінієва). Саме в східних районах зосереджені нові родовища (Удоканське міднорудне). На базі елек-троенергії потужних„ГЕС (Красноярськ, Іркутськ, Братськ) розвивається алюмінієва промисловість;. В Якутії добувають алмази. За обсягами їх виробництва Росія посідає одне з провідних місць у світі.

Металургійна промисловість майже всюди поєднується з хімічною проми-словістю, виробництвом будівельних матеріалів. Хімічна промисловість Росії спеціалізується як на продукції основної хімії (передусім це - мінеральні добри-ва, лаки, фарби, кислоти), так і на продукції хімії полімерних матеріалів (пла-стмаси, синтетичний каучук, хімічні та штучні волокна, гумо-технічні вироби). В цілому визначає розміщення підприємств хімічної промисловості різноманітна сировинна база. Основними районами її розвитку є Центральна Росія, Поволжя, Урал, Західний Сибір. У Західному Сибіру є перспективи щодо розвитку галузі на основі комплексного використання ресурсів нафти і газу.

Машинобудування є однією з провідних галузей промисловості Росії. Воно має бага^6гаЗгузевйй""дйнамічний характер, віддзеркалюючи в своїй структурі зміни потреб господарства країни. Машинобудуванню властива глибока спеціалізація та_ Інироке кооперування виробництва. "

Машинобудування та металообробка - одна з найстаріших галузей промисло-*

4 /* К

врсті Росії. Ще у царській Росії вона розвивалася переважно в Центральному, Петербурзькому та Уральському районах. П^їас^ндустріалізації машинобудівні виробництва перемістилися в східні райони - Сибір, Далекий Схід, а науково-технічний прогрес істотно змінив галузеву структуру,^ підвищив роль середнього 1^грчн^г^|^лашинобудуваннж,«у'

ТВажке машинобудування тяжіє до металургійних баз, тому переважно кон-центрується на Уралі (Єкатеринбург, Орськ), в Сибіру (Красноярськ, Іркутськ), в Центральній Росії (Бєлгород), де виробляють устаткування для гірничої та мета-лургійної промисловості, енергетики. Історичним центром енергетичного маши-нобудування є Санкт-Петербург.

Транспортне машинобудування, зокрема виробництво локомотивів, вагонів зосе-реджене в Центральній Росії (Коломна, Брянськ, Твер), на Північному Кавказі (Но-вочеркаськ), Уралі (Нижній Тагіл). Суднобудування тяжіє до морських (Санкт-Пе-тербург, Астрахань, Мурманськ, Владивосток) та річкових портів (Нижній Новгород, Волгоград, Тобольськ).

Сільськогосподарське машинобудування орієнтується на споживача. Перева-жає виробництво зернових (Ростов-на-Дону, Таганрог, Красноярськ), льоно- та картоплезбиральних (Центральний район) комбайнів.

Для галузей середнього машинобудування характерне широке кооперування і технологічна спеціалізація. Автомобілебудування, орієнтуючись у розміщенні на трудові ресурси, починало розвиватись у центрі європейської частини Росії (Москва, Брянськ), згодом перемістилося на схід і нині його основним районом є Поволжя. Тут випускають великовантажні (Набережні Човни), середньовантажні (Нижній Новгород, Ульяновськ) та легкові автомобілі (Тольятті, Нижній Новгород), автобуси. Виробництво тракторів розміщене в Поволжі (Волгоград, Чебоксари), в Центральній Росії (Володимир, Липецьк, Санкт-Петербург), на Уралі (Челябінськ) та в Сибіру (Рубцовськ). Верстатобудування історично склалося в Центральній Росії (Москва, Санкт-Петербург), а нині розвинуте повсюдно, часто визначаючи спеціалізацію еко-номічного району, вузла, центру.

До середнього машинобудування належить і військово-промисловий комп-лекс (ВПК), діяльність якого та розміщення підприємств донедавна вважалися державною таємницею. Основні райони зосередження ВПК - Урал (20 %), Цен-тральна Росія (17 %), Волго-Вятський район (13 %), північно-західні райони Росії (10 %). У Москві третина підприємств та майже половина наукових уста-нов зв'язана з військовим виробництвом. Нині ВПК зазнав значної перебудови в зв'язку з конверсією, яка відкрила можливості використання великого науково-технічного потенціалу для потреб економіки країни.

-Електротехнічна, радіотехнічна, електронна промисловість, приладобудування, виробництво обчислювальної техніки, новітні виробництва (робототехніка, біотехно-логії тощо) концентруються в районах з розвинутим науковим потенціалом, забезпе-ченим кадрами високої кваліфікації - в Центральній Росії (Москва, Санкт-Петер-бург), на Уралі (Єкатеринбург), в Сибіру (Новосибірськ).

У Росії сприятливі умови для розвитку лісового комплексу. Близько 65 % те-риторії країни розташовано в зоні лісів. У європейській частині Росії це темно-хвойна тайга, в азіатській - світло-хвойна, представлена цінними породами дерев (кедр, модрина), на південному заході - мішані ліси. Розвинуті всі ланки лісового

комплексу: заготівля, механічна та хімічна обробка. На значній сировинній базі працює целюлозно-паперова промисловість. Виробництва концентруються пере-важно на півночі європейської частини країни та Уралі, у Західному та Східному Сибіру, Далекому Сході.

Легка промисловість, зокрема текстильна, є однією з найстаріших галузей гос-подарства, що визначала спеціалізацію країни ще на початку століття. Підприємства текстильної промисловості використовують в основному девізну сировину (крім льо-ну). Спеціалізуються на випуску льняних, бавовняних та шовкових тканин. Нала-годжене швейне, взуттєве, трикотажне виробництва. Основним районом концент-рації підприємств легкої промисловості є Центральна Росія (Іваново, Орєхово-Зуєво, Москва, Ярославль, Твер). Другий район розвитку легкої промисловості, який також майже повністю використовує девізну сировину, формується в Сибіру (Барнаул, Бійськ, Красноярськ).

Агропромисловий комплекс Росії базується на розвинутому сільському госпо-дарстві та потужному переробному виробництві харчової промисловості. Росія -значний виробник зерна, м'яса, масла, інших видів сільськогосподарської про-дукції, посідає за обсягами цієї продукції 2— 4 місце в світі.

У структурі сільського господарства переважає тваринництво. Зернові виро-щують на родючих чорноземних грунтах лісостепової та степової зон. Під цими культурами знаходиться 3/5 посівних площ, з них більша частина - під пшени-цею. Вона є основною культурою в Поволжі, Центральному Чорнозем'ї, Західно-му Сибіру, на Північному Кавказі, Уралі, Далекому Сході (мал. 73).

Основними технічними