обладнання перукарень спеціальними технологічними меблями, а також оформлений приймальний салон.

Друга категорія присвоюється перукарням, що забезпечують :

виконання окремих видів послуг, що здійснюються спеціалістами, які мають кваліфікацію, котра відповідає номенклатурі й складності виконуваних робіт;

обладнане місце для очікування відвідувачів.

Велика увага приділяється оформленню інтер’єрів і вітрин перукарень. Зали очікування потрібно обладнати сучасними меблями, а вітрини – постійно обновленими фотографіями модних зачісок і стрижок. Робочі зали салонів мають бути забезпечені повним комплектом необхідного обладнання, інструментів і приспосіблень. Для зручності обслуговуванні клієнток в жіночих залах бажано встановити робочі туалети без раковин. Для виконання робіт, пов’язаних з миттям голови , фарбуванням, фіксажом і нейтралізацією при хім. завивці рекомендується виділити приміщення, обладнане стаціонарними зручностями з кріслами. В цьому ж приміщенні можна розмістити апарати для обробки волосся парою.

Усі виробничі приміщення сучасних перукарень у залежності від призначення можна поділити на 4 групи :

1)приміщення для обслуговування відвідувачів – сюди відносяться робочі зали, приміщення для фарбування і миття волосся, кімната для сушки волосся, кімната для манікюра, педікюра, косметичний кабінет, таке приміщення звичайно займають 50-60% загальної території перукарні;

2)приміщення для їх приймання – це зали очікування, прихожа з гардеробною, каси, таке приміщення займає приблизно 20% загальної території;

3) клодові приміщення – вони призначені для зберігання парфумерії та інших матеріалів. Ці приміщення можуть розміщуватись в давальних або під підвальних поверхах. Чиста і брудна білизна зберігається окремо : чисте – на спеціальних стелажах, а брудне – в мішок з кришками, кладові для зберігання білизни бажано зберігати рядом з підсобними приміщеннями.

4) приміщення для обслуговуючого персоналу – це підсобні кімнати, це приміщення з шкафчиками для для роздільного зберігання звичайного і робочого одягу, препаратів, інструментів і приспосіблень, душ, кабінет завідуючого.

У виробничих приміщеннях перукарень необхідно робити побілку в пастельних тонах. Інтер’єр перукарні оформлюють картинами або фотографіями модних зачісок і стрижок, зеленими насадженнями, на вікнах можуть бути вітражні або художні малюнки, що рекламують специфіку роботи в перукарні. Перукар робота пов’язана з напруженням зору, тому перукарі мають вікна вітринного типу, що мають до освітлення природного. Для освітлення робочого залу у вечірню пору використовують лампи денного світла, що не дають додаткового тепла, тому що у них світиться газ неон. Щоб гарно бачити голову клієнта, з лівої сторони дзеркала на висоті 2 метра на стіні встановлені лампи бра.

Температура в перукарні має бути +18-+20°С.

Велике значення нормального функціонування перукарні має вентиляція у вигляді вентилятора, який встановлений у форточці вікна або над дверима. Виповнення перукар робіт потребує велику кількість води. Тому перукарні повинні бути обладнанні гарячим з холодним водопостачанням і каналізацією. В перукарнях можна встановити кондиціонери, що регулюють вологість повітря у приміщенні, а також належний температурний режим. До сантехобладнання водонос система опалювання, яка також може бути централізованою і місцевою. Це можуть бути теплові батареї, газові конвектори. Сантехобладнання перукарень потребує постійного догляду, його треба тримати в чистоті і порядку.

Розрізняють робочі місця чоловічого і жіночого залів. По санітарних нормах відводиться 4,5м.кв. на 1 робоче місце. Робоче місце перукаря складається з румбового стола з шухлядами, над якими встановлене велике дзеркало любої форми і гідравлічного крісла. Відносно санітарних норм столик перукаря має бути покритий пластиком, для того, щоб краще його протирати, бо після роботи треба дезінфікувати поверхню стола. Перукар крісло має бути оббите дерматином, для того, щоб можна було легко його чистити. Дзеркало повинно мати правильне відображення. На робочому столі потрібно розмістити в певному порядку (з права наліво). Майстер повинен утримувати в чистоті своє робочу місце і перукар предмети. Після закінчення роботи все треба протерти 0,5% розчином хлораміну. Перукар повинен виконувати правила особистої гігієни, щоб не стати переносником хвороби. Перед обслуговуванням кожного клієнта майстер повинен помити руки з милом. При всіх видів робіт перукар повинен при обслуговуванні клієнтів використовувати білизну, щоб захистити одяг клієнта.

Перукарське ремесло виникло на основі ремесла, як потреби зручності, виконувати той чи інший вид роботи. Волосся зв’язувалось у вузли або підрізалося за допомогою бронзового, або залізного ножа. Відрізнялися ремісники, які уміли робити цю роботу краще. І так розвивалась перукарська галузь. Із розвитком суспільства ремесло розвивалось до вищого рівня і ми можемо говорити про розвиток мистецтва. Приблизно у X-XII ст. починає розвиватись перукарське мистецтво, з’являється професія споріднена з перукарського - цирульник, вони виконували стрижки, голили бороди, робили зачіски. Зачіска з’явилась в перукар суспільстві значно раніше ніж одяг і змінювалась з еволюцією людства. Історія розвитку зачіски має для працівників перукарської справи не тільки пізнавальний процес, але й професійну цінність, бо деякі деталі зачіски минулого з успіхом використовують і в наш час. Наприклад : буслі, локони ті інші елементи, плетіння кіс, коракульовий пучок, грецький вузол, хвилі. В теперішній час зачіски удосконалились, виконуються у різному стилі, різними методами, з використанням нових елементів зачіски з поєднання каркасів, шиньойонів, накладних елементів. Виконуються з допомогою плойки, бігудів, феном та різних фіксуючих засобів. Роблять зачіски високими, низькими, асиметричними, симетричними, концентрованими. Також носять перуки. Здавна до нас дійшли способи укладки волосся: парою, укладка холодним способом, щипцями методом Марселя, та повітряним струменем, укладка волосся на дифузор, укладка волосся на бумеранги.

Більш досконалою є укладка волосся повітряним струменем за допомогою фена 1952р. Пінсон запропонував запропонував кокошечник який поділявся на вихідний отвір