Гель-віск надає блиску зачісці. Цей гель-віск дозволяє підкреслити окремі прядки волосся. Цей гель наноситься на волосся дуже просто. Потрібно взяти невелику кількість геля, взявши кінцями пальців, нанести на всю довжину волосся.

Туш для волосся – це декоративний засіб „макіяж” для волосся. Туш надає волоссю цілу райдугу модних кольорових прядей. Туш дуже зручна і проста у використанні, легко змивається при першому митті волосся. Туш на волосся наноситься спеціальною кісточкою, нагадуючи кісточку для туші.

Спирти використовують у перукарській справі як речовини, які знижують температуру замерзання парфумерно-косметичних виробів, запобігають їх висиханню, являються добрими розчинниками їхніх речовин, а також добрими дезінфікаторами і консерваторами. В перукарській справі використовується етиловий спирт і спирт денатурат, як дезінфікуючий засіб перукарських інструментів методом пропалювання, протирання.

Зачіска – це структурна фігурна укладка волосся на основі стрижки або хімічної завивки з можливими декоративними накладними елементами. Зачіска створюється з натурального і штучного волосся. Вона сприймається в нерозривному зв’язку з макіяжем і одягом. У чоловіків – у сполученню з бакенбардами, вусами і бородою. Перукар, коли виконує зачіску, повинен пам’ятати про стиль і моду.

Стиль – це художня мова епохи, якою вона виражає економічне, соціальне і політичне становище суспільства на даний період.

Мода – це поняття красивого, розуміння гармонії в зачісках і стрижках у порівнянні із індивідуальністю, соціальним становищем людини.

Зачіски, як чоловічі, так і жіночі, поділяються на видовищні і побутові.

Побутові зачіски – це повсякденні і вечірні. Повсякденна зачіска повинна бути красивою, підходити до індивідуальних особливостей клієнтки і відповідати професії. Повсякденна зачіска не повинна бути переобтяжена елементами зачіски, як декоративними, так і накладними, а також не слід використовувати сильно-фіксуючі матеріали. Для ділової жінки-підприємця, директора, депутата рекомендуються зачіски у класичному стилі, орієнтуючись на основу зачіски.

Вечірня зачіска виконується на замовлення клієнтки. У вечірніх зачісках допускається начісування волосся і фіксування зачіски сильнофіксуючими матеріалами. А також при такому виді роботи можна використовувати декоративні елементи (перуку, косу, заколки, невидимки із камінцями). Дуже гарно дивить вечірня зачіска тоді, коли є поєднання кольорів волосся різноманітних відтінків, тобто це мілірування або кольорування.

Побутові зачіски повинні відповідати напрямові моди, індивідуальним особливостям клієнта, роду діяльності, бути зручними, практичними.

Видовищні зачіски – це зачіски спеціального призначення (для наречених, балів, маскарадів); конкурсні (в історичному стилі, класичні, фантазійні, авангардні). Ці зачіски ще також призначені для виступу на сцені (в театрі, цирку).

Путові зачіски значно відрізняються від видовищних. Так як побутові зачіски на мають такої складності. При їх виконанні роботі не використовується велика кількість фіксуючих засобів, а також недоречно було б прикрасити цю зачіску декоративними елементами. Головне завдання перукаря – це прикрасити жінку зачіскою: підкреслити природні достоїнства обличчя і приховати його недоліки. Тому, вибираючи зачіску, майстер мусить детально визначити особливості зовнішнього вигляду клієнтки. Вибрати зачіску жінці з правильними рисами і овалом обличчя, з красивою шиєю, природно простіше. Але таке вдале поєднання зустрічається не так дуже й часто. У зачісці дуже важливий силует, який більше, ніж решта деталей, напрям моди. Майстер має композиційно правильно об’єднати всі елементи зачіски. Майстер повинен запропонувати варіант зачіски, який зробить жінку красивішою, чарівнішою, підкреслить її індивідуальність. Часто-густо зачіска не прикрашає обличчя і навіть підкреслює його недоліки. Приміром, при вузькому довгому обличчі роблять зачіску високо над лобом, відкриваючи вуха, чим ще більше видовжують обличчя. При повному і круглому обличчі нерідко затягують волосся на скронях, скріплюючи його на потилиці і відкриваючи тим самим усе обличчя, підкреслюючи його округлість. Жінки маленького росту намагають споруджувати башту, думаючи, що це зробить їх вищими на зріст. Вищою від цього жінка не стає, а пропорція її порушується.

При моделюванні зачісок розрізняють такі типи обличчя: овальні, круглі, прямокутні. трикутні. Майстри-перукарі вважають, що для моделювання зачісок ідеально підходить овальний тип обличчя. Для обличчя такого типу підходять зачіски, виконані в будь-якому стилі. Для овального обличчя характерний плавний перехід ліній лоба, висків, скулів і підборідка, які підкреслюють овал. Можливі навіть такі контрасти у виконанні, як чубчик, або відсутність чубчика, висока або низька зачіска, відкриті або закриті вуха. проділ будь-якого типу, або навпаки, відсутність його, симетрична або асиметрична зачіски.

Ще також для овального обличчя характерні зачіски як високі або низькі, гладке волосся або кучеряве. Для такого типу обличчя підійдуть як довге волосся, так і будь-яка стрижка.

Деякі зачіски можна виконувати за допомогою фена, хімічної завивки або простої стрижки ножицями. Будь-яка зачіска – це творча робота над зміною зовнішнього вигляду людини. За допомогою зачіски можна зменшити або збільшити ріст людини, змінити пропорції обличчя, а також приховати повноту людини.

Головне в сучасних зачісках – не форма, а краса самого волосся з відтінковими пасмами.

Перукарські інструменти – це знаряддя праці майстра-перукаря. за допомогою якого він виконує різні види перукарських робіт, в результаті використання перукарських інструментів волосся змінює свій вигляд, форму і структуру. До перукарських інструментів відносяться різні види гребенів, ножиць, бритви, машинки для стрижки волосся. електричні щипці (плойка), ручний електричний фен (сушка для волосся), бігуді, палички-коклюшки (для хімічної завивки), масажні щітки.

Пристрої – це допоміжні інструменти перукаря. які сприяють виконанні того чи іншого виду перукарської роботи. До пристроїв відносяться зажими, щіточки-помазки, резинові рукавички, утеплюючі ковпачки, пластмасові мисочки.

Розрізняють перукарські інструменти по групах:

Інструменти для розчісування:

гребінці;

масажні щітки.

Ріжучі інструменти:

ножиці;

бритва;

машинки для стрижки волосся.

Інструменти