Передбачення погоди по спостере-женню за рослинами, деревами. Якщо листя на деревах скоро жовтіє — бу-дуть ранні морози, якщо ні — буде довго тепло. Якщо на модрині кілька

гілочок пожовкнуть внизу, буде сніг у селі, якщо зверху — сніг випаде в горах.

Якщо в лісі багато грибів, буде су-вора зима. Якщо опеньки ранні, буде рання зима.

Якщо дерево зацвіте і відцвіте про-тягом одного круга місяця по небу, буде добрий врожай.

Коли дерева цвітуть у холодну по-году, буде добрий врожай на фрукти, оскільки цвіт не їсть мошка.

Якщо восени розвивається кульба-ба, буде довга осінь.

Якщо спочатку розвивається береза, буде сухий рік, а як вільха — мок-рий.

Якщо бук розвивається перед віль-хою, буде мокре літо. Якщо дерева розвиваються в такій послідовності: береза, вільха, а потім бук — буде теп-ле літо.

Якщо перший поліг скошеного сіна змочить дощ, то вже все сіно змочить дощ.

Якщо восени з'являться підсніжники, осінь буде довга.

Передбачення погоди на основі спо-стережень за поведінкою тварин. Якщо влітку на полонинах худоба йде у верхи, то буде добра погода, якщо спускається вниз — насувається него-да. Якщо має випасти сніг, то вівці, хоч би яка була добра паша, йдуть їсти готове сіно.

Олені, дикі свині відчувають вели-кий сніг. Вони збираються по п'ятеро і більше і спускаються вниз.

На добру погоду порпаються кури. На погану погоду кури допізна зали-шаються на вулиці, на добру — скоро сідають на сідало.

На добру погоду ягниці перевер-таються, а на дощ — махають голова-ми, відганяють комашню. На добру погоду ягниці бігають, чухаються («острі»), на сльоту ліниві, дрі-мають («клюсят»).

Свині на бурю зносять в кучу соло-му з загороди.

Бджоли ховаються у вулики — на дощ. Бджоли на негоду кусають силь-ніше. Якщо бджоли виходять на ніч «в літавку», буде дощ.

Як увечері співає півень, на другий день буде дощ.

Якщо у білки вуха голі, буде довга осінь.

На погану погоду сова кричить уве-чері.

Якщо рано відлітають журавлі, то осінь і зима будуть ранні. Якщо в означений час не видно журавлів, осінь запізнюється.

Якщо бузьки прилітають літом у гори, буде буря, холод.

Кіт дряпає дерево чи інший пред-мет — на вітер.

Якщо жаби «рохкають» посередині болота, буде дощ, якщо скраю — доб-ра погода.

Передбачення погоди за небесними світилами. Наявність «білої доро-ги» — Молочного шляху віщує по-году.

Якщо сонце заходить за небосхил у хмару, це віщує погану погоду, а якщо сонце заходить у ясне, світле небо, буде хороша погода. Якщо при заході від сонця ніби простягаються світлі пасма, буде погода.

Якщо має бути мороз, сонце «стоїть в обгороді», тобто в мареві.

Якщо місяць білий — буде хороша погода, якщо червоний — сльота. Якщо місяць сходить догори ріжками, буде погода, якщо ріжками вниз — буде дощ.

Якщо місяць у «крузі» взимку — на снігопад, якщо влітку — на дощ.

Зорі в небі – на погоду.

Передбачення погоди по вітру, хма-рах, вигляду небосхилу. Коли жовто-багрові хмари тягнуться з заходу на схід і не чорніють, буде добра погода.

Якщо мряка підніметься високо і згасне, буде погода. Якщо хмара стоїть і розростається, буде дощ.

Якщо вітер віє згори, це на погоду, якщо з низів — па сльоту.

Передбачення погоди за станом води, виглядом снігу, льоду. Вода під-німається в криниці — на погану по-году.

Якщо на воді утворюється піна, буде сльота.

Якщо «видуває лід з землі зверхи», то влітку буде повінь.

Коли восени падає сніг, а на дере-вах ще є листя, то обов'язково «упаде зима навесні на лист».

Звичайно, ці передбачення вима-гають наукових досліджень і обґрунтувань. Але в переважній більшості в них відбився стихійний матеріалізм, здоровий глузд працюючої людини: «Хто ворожить, а не працює, тому бог не дарує».

На народні знання впливали і знан-ня наукові, які населення одержувало шляхом освіти. Багаті емпіричні знан-ня гуцулів допомагали їм конструюва-ти різноманітні пристрої, в тому числі і для прогнозування погоди, на взі-рець тих, які пропонувала наука.

На розумінні гуцулами властивостей органічних і неорганічних речовин, їх змін у зв'язку із зміною температури, вологості повітря будувались самороб-ні пристрої для передбачення пого-ди — барометри. Саморобний баро-метр, зафіксований у с. Голови Вер-ховинського р-ну Івано-Франківської обл., являє собою скриньку у вигляді фасаду будинку з ґанком. У стіні — два отвори — вікна. Якщо у вікні з'являється вирізана з дерева фігурка чоловіка з косою — буде сонячна по-года, якщо з'являється фігурка жінки

НАРОДНА МЕДИЦИНА ТА ВЕТЕРЕНАРІЯ

Однією з найцікавіших галузей тра-диційних народних знань гуцулів є на-родна медицина — комплекс засобів і методів лікування, набутих у процесі багатовікового досвіду шляхом усної передачі від покоління до покоління. Вона має свою місцеву специфіку, обумовлену характером соціально-еко-номічних, політичних, культурно-побу-тових, екологічних умов, і характери-зується різноманітністю народних за-собів лікування, збереженням, як і в побуті горян взагалі, багатьох архаїч-них елементів, наявністю спільних рис з народною медичною практикою ін-ших слов'янських народів, перш за все східних слов'ян.

Ця ділянка народної культури при-вернула увагу дослідників у другій половині XIX ст. Крім роботи В. Шухевича «Гуцульщина», в якій народній медицині гуцулів присвячено окремий розділ, деякі дані про способи й ме-тоди народного лікування, погляди народу на причини хвороб містять праці українських та польських авто-рів А. Онищука, С. Вітвицького, Р. Гарасимчука і В. Табора, О. Кольберга, Л. Вайгеля, Ю. Шнайдера, Я. Фаль-ковського та ін.1 Псиною мірою висвіт-лене це питання у працях радянських дослідників.

В дорадянський період народна ме-дицина була основним