основну політичну мелодію і нав’язувати зміст рішень, що приймаються. Однак в цьому і полягає заслуга такої демократичної організації як ОБСЄ, яка покликана розвивати і поглиблювати відносини справжнього співробітництва між державами як рівними і поважаючими один одного партнерами в сьогоднішню пост конфронтаційну епоху [7, c.37].
Шлях до інтеграційних процесів в Європі без розмежувальних ліній лежить через зміцнення ОБСЄ як загальноєвропейської організації, через трансформацію НАТО яка б слугувала б інтересам підтримання безпеки всіх країн регіону ОБСЄ, і через налагодження кооперативного співробітництва між ОБСЄ, ЄС та іншими євроатлантичними організаціями, які займаються проблемами безпеки в регіоні.
Що стосується Співробітництва ОБСЄ і Європейського Союзу в галузі прав людини, то воно містить в собі певні переваги [2, c.68]. Людський вимір в рамках ОБСЄ можна було б гнучко пов’язати з відповідними конвенціями Європейського Союзу. На основі цього держави–учасниці ОБСЄ могли б зробити подальші кроки на шляху зміцнення міжнародно–правової обов’язковості своїх рішень і завдяки цьому піднятися на одну сходину вище у справі створення єдиної системи людських цінностей.
На Московській конференції з людського виміру було одноголосно досягнено нової ступені в галузі прав людини. На першому місці у справі захисту прав людини знаходиться обов’язкове в міжнародно – правовому відношенні використання механізмів контролю і застосування санкцій [4, c.71]. На рівні ОБСЄ діє Віденський механізм з людського виміру, який передбачає тільки дві з трьох можливих процедур розгляду скарг у випадку порушення прав людини: доповідь держави і скарги держави–учасниці. Подання скарг в індивідуальному порядку можливе лише в Комісію з прав людини Європейського Союзу. В цьому випадку, слід було б допустити до підписання Європейської Конвенції з прав людини східноєвропейської держави, які не є членами ЄС.
Дещо краща ситуація складається на інституційному рівні. Так, згідно з Гельсінськими рішеннями – 92 було утворено інститут Верховного комісара у справах національних меншин який входить в склад Бюро з демократичних інститутів і прав людини і покликаний вирішувати конфлікти в цій сфері. На рівні ЄС згідно з Європейською конвенцією з прав людини, Парламентською Асамблеєю ЄС був прийнятий додатковий протокол до ЄКПЛ для захисту меншин, на підставі якого представник меншин міг би подати скаргу на недотримання прав людини в Європейському Союзі [2, c.72-73].
Отже, з усього викладеного можна прийти до висновку, що фундаментальний камінь співпраці між ЄС і ОБСЄ закладено. Надалі ОБСЄ і ЄС повинні розвиватися пліч–о–пліч, взаємодоповнювати одна одну, вести плідне співробітництво на рівні інститутів і в жодному разі не конкурувати. ЄС покликаний сприяти зміцненню інтеграційних процесів у Європі, розширенню організації на Схід за рахунок нових і асоційованих членів і тим самим підтримувати розвиток демократичних процесів, економічної стабільності, захисту прав людини з метою створення єдиної системи цінностей в рамках ОБСЄ.
Доцільним є також створення на всьому просторі ОБСЄ інститутів ЄС, які б сприяли інтеграційним процесам перш за все на Схід, створення “єдиного європейського простору”, а також вироблення єдиного підходу до розуміння домовленостей прийнятих в рамках Організації з безпеки і співробітництва в Європі.
Організація з безпеки і співробітництва в Європі є єдиною за своїм кількісним складом міжнародною організацією в Європі, що покликана зміцнювати процеси безпеки, інтеграції, співробітництва і розвивати демократичні інститути з метою гармонізації відносин між державами-учасницями та глибшої співпраці між міжнародними організаціями. Цей фактор є визначальним у здійсненні тих цілей і завдань, які ставить перед собою ОБСЄ.
Про конкретні питання співпраці йдеться в “Щорічному звіті про діяльність Організації з безпеки і співробітництва в Європі”. Зокрема, в ньому пікреслюється, що Верховний представник спільної зовнішньої політики і політики безпеки Хав’єр Солана звернувся до Постійної ради ОБСЄ з підтвердженням того, що ОБСЄ і ЄС є справжніми партнерами. Він також наголосив на тому, що співробітництво між ЄС і ОБСЄ особливо щодо розширення ЄС призведе до зміцнення і поглиблення стосунків між двома організаціями в майбутньому[1, с.100].
В сфері врегулювання конфліктів представники ОБСЄ поділилися досвідом з ЄС, а також обговорили питання подальшого співробітництва коли предстаники ЄС відвідали Секретаріат ОБСЄ двічі за звітний період. Важливий крок вперед в стосунках між ОБСЄ і ЄС було зроблено у Відні, коли Комітет з питань політики і безпеки ЄС здійснив свій перший офіційний візит дипломатичного рівня.
Оскільки ОБСЄ розширює свою сферу діяльності впродовж останніх років, співробітництво між ЄС і місіями ОБСЄ набуло значного розвитку. Так, у 2002 році Голова делегації ЄС був вперше запрошений на неофіційну зустріч представників держав-учасниць. У цьому випадку, це був голова делегації ЄС в Хорватії, котрий провів розмову з головою місії ОБСЄ в цій країні щодо демократизації процесів та забезпечення верховества права[1, с.100].
Співробітництво між ЄС і ОБСЄ в Центральній Азії є також надзвичайно важливим. Майже половину проектів Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) в Центральній Азії фінансувалися Європейським Союзом. БДІПЛ і ЄС продовжили другу спільну програму щодо забезпечення прав людини і демократизації в Центральній Азії. Нові проекти охоплюють два головних напрямки: посилення верховенства права забезпечуючи підтримку реформ щодо регіональної пенітанціарної системи, органів з прав людини і відповідного законодавства; здатність до забезпечення прав людини в рамках суспільства шляхом моніторингу та інших проектів підтримки.
Представники ОБСЄ запрошувалися з візитом до Брюселю. Діючий голова і Генеральний Секретар ОБСЄ зустрілися з Міністровою “Трійкою” ЄС в Брюселі, високопоставлені представники ОБСЄ були в черговий раз запрошені на звернення Робочої