який акумулює кисень. Переднім кінцем тіла трубочники занурені в мул, а заднім, в якому є багато шкірних кровоносних капілярів, роблять ко-ливальні рухи у воді, полегшуючи газообмін. Живляться тру-бочники мулом, засвоюючи з нього органічні рештки. Вони можуть витримувати значне забруднення водойм різними речовинами (нафтопродукти, пестициди, миючі засоби то-що). У багатих на органіку водоймах їх концентрація досягає 100 тис. особин на 1 м2 дна. Серед трубочників є й морські форми. У прибережній смузі тропічних морів мешкають види роду Phalodrilus, для яких характерний своєрідний симбіоз із бактеріями, що селяться під кутикулою червів. Ці бактерії здатні засвоювати сірководень, що утворюється при розкладі решток організмів. Кишечник у Phalodrilus відсутній, і вони живляться за рахунок симбіонтів.
Представники родини ракових п'явок — Branchiobdellidae — мешкають на зябрах і поверхні тіла прісноводних вищих раків. Пристосування до ектопаразитизму різко змі-нило їхню будову: раніш цих олігохет вважали п'явками. їхнє тіло невелике (не більше 10—12 мм), потовщене, складається з головного відділу, що утворився злиттям простоміуму й чотирьох сегментів, та 11 сегментів тулуба, на кінці якого є присосок. Рот має хітинові верхню та нижню щелепи. Мо-лоді особини живляться детритом, дорослі — кров'ю раків.
Види родини Enchytreidae мешкають у морях, прісних водоймах і ґрунтах. їх налічується понад 400 видів. Це білу-ваті черви завдовжки 2—3 мм, інколи до 45 мм, із добре розвиненими щетинками. Деякі види, особливо ґрунтові, розмножуються у величезних кількостях. Вони живляться
КЛАС П'ЯВКИ
(HIRUDINEA)
П'явки — це прісноводні, рідше — морські чи наземні хижі або кровосисні тварини, розмірами від кількох мілі-метрів до 20 і більше сантиметрів. Відомо близько 400 видів, із них в Україні — близько 30.
Тіло п'явок сплющене, видовжене і складається зі сталої кількості сегментів. Простомій та пігідій зде-більшого розвинені слабо, тіло має вторинну кільчастість. Є навколоротовий (передній) та задній присоски. Передній утворився з чотирьох, а задній — із семи злитих сегментів.
Шкіра п'явок утворює багато поперечних кілець, що не збігаються зі справжньою сегментацією: на кожний сегмент припадає три—п'ять таких кілець. У більшості п'явок відсутні не тільки параподії, а й щетинки, виняток становлять види підкласу Archihirudinea, в яких на передніх п'яти сегментах є щетинки, як і в олігохет. У статевозрілих особин, як і в олігохет, на певних сегментах з'являється потовщення — поясок.
Шкірно-м'язовий мішок складається з одношарового епідерміса, що виділяє на поверхні тонку кутикулу, підстилаю-чого його сполучнотканинного шару і кільцевих, діагональ-них та поздовжніх шарів м'язів. Тонка прозора кутикула часто злущується у вигляді тонких плівок. Це мож-на спостерігати при утриманні п'явок у лабораторії. Епі-дерміс складається з одного шару циліндричних клітин, про-те в певних ділянках тіла (наприклад, у зоні пояска) епідерміс може бути багатошаровим. Війки в епідермальних клітинах відсутні. Шкірні покриви дуже багаті на залози, що виді-ляють слиз, який сприяє пересуванню п'явок і роботі їхніх присосків. Залозисті клітини пояска виділяють матеріал для формування кокона, куди відкладаються яйця. У більшості п'явок базальні кінці епідермальних клітин занурені в спо-лучнотканинний шар, зовнішню паренхіму, де знаходяться різноманітні пігментні клітини, м'язові волокна та капіляри лакунарної системи. Пігментні клітини визнача-ють забарвлення. Майже кожний вид п'явок має характерне забарвлення і своєрідний рисунок (смуги, плями).
Мускулатура у п'явок добре розвинена. Об'єм м'язів може становити до 65 % загального об'єму їхнього тіла. Крім м'язів шкірно-м'язового мішка, у них є ще пучки спинно-черевних м'язів. Способи пересування у п'явок різноманітні. Вони крокують по субстрату, присмоктуючись поперемінно перед-нім та заднім присосками, підтягуючи тіло вперед; здатні швидко плавати, вигинаючи тіло то вгору, то вниз. Для ба-гатьох п'явок характерні дихальні рухи: вони прикріплю-ються заднім присоском до субстрату і роблять тілом хви-леподібні рухи для полегшення газообміну в шкірі.
У п'явок, на відміну від інших кільчастих червів, досить добре розвинена паренхіма. Вона складається з двох шарів: зовнішнього та внутрішнього. Зовнішня паренхіма розви-вається між епідермісом і шаром поздовжніх м'язів. Внут-рішня паренхіма заповнює проміжок між органами. Зовніш-ній і внутрішній відділи паренхіми тісно зв'язані між собою. Паренхіма складається з основної речовини, в якій містяться різні клітини: жирові, пігментні, а також особливі клітини, які огортають у вигляді чохлів пучки м'язів. У жирових клі-тинах нагромаджується багато поживних речовин, які вико-ристовуються в періоди голодування. Пігментні клітини зе-леного, бурого та червоного кольорів разом із шкірними пігментами визначають забарвлення п'явок. У різних клі-тинах паренхіми нагромаджуються продукти розпаду.
Сильний розвиток паренхіми в поєднанні з надзвичайно розвиненою мускулатурою зумовлює особливу щільність і міцність тіла п'явок. Розірвати п'явку, на відміну від інших кільчаків, дуже важко.
У щетинконосних п'явок є ще досить великий целом, в якому розташовані спинна й черевна кровоносні судини, черевний нервовий ланцюжок та кишечник. Паренхіма ж розвивається лише між шкірно-м'язовим мішком і стінками целома. У справжніх п'явок паренхіма розростається значно більше, і від целома залишаються чотири поздовжні лаку-нарні канали: спинний, черевний і два бічні, з'єднані між собою складною системою розгалужених поперечних лакун. У глоткових п'явок родини Herpobdellidae зникає ще й спинний канал.
Паралельно з розвитком паренхіми у п'явок спостері-гається редукція кровоносної системи і заміна її новою тран-спортною системою — лакунарною, що є системою каналів целома. Справжня замкнена кровоносна система, подібна за будовою до системи олігохет, є лише в щетинконосних п'я-вок. У хоботних кровоносна система також замкнена, є спинна та черевна кровоносні судини, що залягають відповідно у спинній та черевній лакунах целома, проте у них відсутні кільцеві судини і
