шкірна сітка капілярів. У безхоботних п'явок кровоносна система зовсім відсутня, її функції взяв на себе целом. Поздовжні лакунарні канали у безхоботних п'явок з'єднані безліччю дуже розгалужених проміжних лакун, які утворюють густу сітку капілярів у паренхімі між шкірно-м'язовим мішком і кишечником (рис. 33). Від по-здовжніх каналів також відгалужуються лакуни, що утворю-ють густу мережу в шкірних покривах. їхні розгалуження лежать між основами епідермальних клітин. Наявність сітки капілярів у шкірі має велике значення для забезпечення газообміну. Целомічна рідина, яка заміщує у цих п'явок кров, рухається завдяки пульсації бічних лакун, що мають м'язові стінки.
Травна система п'явок починається ротом, роз-ташованим, як правило, на дні переднього присоска. У хо-ботних п'явок (Rhynchobdellea) частина глотки та передній кінець стравоходу перетворилися на хобот, здатний висову-ватися й пробивати шкіру тварин. У безхоботних п'явок (Arhynchobdellea) у ротовій порожнині є три валики з зубчиками — щелепи, якими черв прокушує шкіру тварин. Зубчики утворені твердою органічною речовиною, просякну-тою вуглекислим кальцієм. У деяких хижих п'явок (родина HerpobdeUidae) щелепи редуковані.
У ротову порожнину відкриваються протоки слинних за-лоз. До складу слини в кровосисних п'явок входить білкова речовина — гірудин, що перешкоджає згортанню крові, за-вдяки чому п'явки висисають великі порції крові без переш-код. Гірудин має також бактерицидні властивості, і кров, що міститься в кишечнику, не загниває. У хижих п'явок, які живляться іншими тваринами, заковтуючи їх цілком або частинами, гірудин відсутній. За глоткою та стравоходом іде шлунок, що належить до середнього відділу кишечника. У кровосисних видів він має від 6 до 11 пар бічних відростків, останні з них особливо великі й тягнуться до заднього кінця тіла. У шлунку нагромаджується та зберігається (більше двох місяців) випита кров.
Шлунок переходить у задній відділ середньої кишки, що має вигляд тоненької трубочки, на початку якої є пара невеличких залозистих придатків. Тут їжа перетравлюється та всмоктується. Середня кишка переходить у коротеньку ектодермальну задню кишку, яка відкривається назовні анальним отвором, що міститься над заднім присоском. У хижих п'я-вок шлунок має лише одну пару бічних відростків, а в деяких і вони зникають.
Основними органами виділення п'явок є мета нефридії. Проте у зв'язку з редукцією целома метанефридії п'явок мають деякі особливості: їх значно менше, ніж сег-ментів тіла (не більше ніж 17 пар). На внутрішніх кінцях мета-нефридії сліпо замкнені, але сліпий кінець нефридіального каналу щільно прилягає до вкри-тої війками лійки, яка широким кінцем відкривається в лакуну Целома, а звуженим — у неве-личкий мішечок-резервуар. Продукти обміну дифундують через стінки останнього в нефридіальний канал. Він довгий, утворює ' петлі й оточений безліччю нефридіальних клітин, пронизаних внутрішньоклітинними канальцями, що впадають у головний канал. Ця частина зветься зало-зистим відділом. Нефридіальний канал впадає у сечовий міхурець, який відкривається назовні ви-дільним отвором — иефропором.
Функцію виділення виконує також так звана ботриоїдна тка-нина (хлорагогенні клітини). Це скупчення великих зернистих клітин, що вкривають стінки ча-стини целомічних лакун. Особ-ливо багато їх навколо капіляр-ної сітки в паренхімі. Вони вилучають із крові і нагромаджують у собі продукти обміну ре-човин.
Література
Г.Й.Щербак, Д.Б.Гарячкова, Ю.Г.Вервес. “Зоологія безхребетних”. – К.: 1995, вид. “Либідь”, Книга 1.
Г.Й. Щербак, Д.Б.Чаричкова, Ю.Г.Вервес. “Зоологія безхребетних”. – К.: 1996, вид. “Либідь”, книга 2.