ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

Промисловий переворот — це перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого манганного фабрично-заводського виробництва. Важливою складовою промислового перевороту було впровадження у виробництво і транспорт робочих машини механізмів, які замінили ручну працю людей; парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі.

Промисловий переворот - це світовий процес. Для нього були характерними як загальні закономірності так і специфіка та особливості у кожній окрема взятій країні.

Промисловий переворот в Англії: передумови, і хід, наслідки

Батьківщиною першого промислового перевороту була Англія — в останній третині XVIII — середня XIX ст. Соціально-економічні передумови для його здійснення визріли в цій країні у середині ХУПІ ся Важливим чинником промислового перевороту стала буржуазно-демократична революція середи™ XVII ст., яка ліквідувала основні перепони розвити підприємництва, розчистила шлях для становлення індустріального суспільства.

Цьому сприяв і аграрний переворот XVI — ХУЩ ся внаслідок якого прискореними темпами розвивали ся високотоварне, базоване на фермерській основа сільське господарство. Англійські фермери інтенсивного господарювали, поліпшуючи агротехніку і агро-культуру. Поширилася сівозмінна система, травосі-яння. Широко застосовували парові плуги, машини, дренажні роботи, використовували мінеральні доб-рива. Аграрні зрушення сприяли вивільненню ве-ликої кількості людей і створили резерв дешевої робочої сили, необхідної для розвитку фабрично-за-водської промисловості.

До другої половини XVIII ст. в Англії завершило-ся формування нації — важливого політичного чин-ника, який мав великий вплив на становлення еко-номічної основи цивілізації нового типу. У цей же час у країні відбулося становлення єдиного націо-нального ринку, який стимулював розвиток госпо-дарства в цілому.

Зовнішньоекономічні передумови промислового пе-ревороту в Англії полягали у безоглядному погра-буванні колоній. На кінець XVIII ст. Англія пере-творилася у найбільшу морську і колоніальну дер-жаву світу. Величезні прибутки, які забезпечували-ся пануванням у світовій торгівлі, використанням незліченних багатств Північної Америки, Індії та інших колоніальних володінь, вкладалися в англій-ську промисловість.

Надзвичайно сприятливими для промислового пе-ревороту було географічне розташування Велико-британії та природно-економічні умови країни — водні комунікації, зручні гавані, великі поклади за-лізної руди та вугілля, наявність сировини для тек-стильної промисловості.

Зовнішньоекономічні умови — постійний попит в Європі на англійські вироби, викликаний безпере-рвними війнами, забезпечував їм ринок збуту і теж сприяв здійсненню промислового перевороту. Не останню роль в цьому відіграла і політика про-текціонізму та меркантилізму, яку проводив англій-ський уряд.

Важливим фактором промислового перевороту був вихід на якісно новий технічний рівень англійської бавовняної промисловості, що забезпечувався посту-повим впровадженням у текстильне виробництво нових машин і механізмів.

Механік Джон Кей у 1733 p. удосконалив ткацький Я верстат "летючим човником". Винахідником — ткачем Джеймсом Харгривсом у 1764 p. була винайдена механічна прядка "Дженні", на якій можна було працювати з 16—18 веретенами. В останній третиніїї XVIII ст. С. Кромптон створив "мюль-машину", яка базувалася на принципах роботи прядки "Дженні", але виготовляла тонку і міцну бавовняну пряжу. Вона поширилася у виробництві і стала технічною основою механізованого прядіння.

Процеси ткацтва деякий час відставали від механізованого прядіння, але ця невідповідність була ліквідована винаходом механічного ткацького верстату Е. Картрайта у 1785 р. Він заміняв роботу 40 ткачів. Так в англійській промисловості з'явилися перші машини і фабрики. У 60—80-х роках XVIII ст. вони з'явилися в інших галузях промисловості.

Епохальне в історії промисловості значення мали винаходи шотландського механіка Джеймса Уатта який у 1769 р. винайшов першу парову машину. У 1782 р. Дж. Уатт удосконалив її, і з цього часу паровім машина стала основним джерелом енергії британської текстильної промисловості. Це дало змогу широко використовувати вугілля як основне паливо ліквідувало залежність від водяного двигуна, відкрив л о для промисловості нові регіони країни. Невдовзі після відкриття заводу парових машин (неподалік Бірмінгема), парові машини почали застосовуватися у різних галузях промисловості. У 1820 р. у Великобританії працювало 320 парових машин Дж. Уатта їхня кількість та потужність постійно зростала. Ш

Застосування машин прискорило розвиток металургії, вугільної промисловості. Виникло машинобудування, основу якого складали винахід і широке застосування токарного верстата та свердлильної машини. Зростання промислового виробництва зумовило появу нових досконаліших та швидкісніших транспортних засобів. Наявність парових машини зробила можливим її застосування на залізничному і морському транспорті. У 1812 р. в Англії пущенний пароплав на р. Клайд. У той же час розпочалися експерименти на залізницях. Р. Тревтик збудував декілька моделей парових повозок. Продовжив його пошуки Дж. Стефенсон, який створив самохідну паро-силову установку на основі стаціонарної парової ма-шини. Локомотив Стефенсона у 1829 р. пройшов пер-ші випробування і розвивав швидкість 22 км/год. У 1830 р. була збудована перша в Англії та світі заліз-ниця, яка з'єднала Манчестер і Ліверпуль та мала велике господарське значення. Будівництво заліз-ниць викликало докорінні зміни в економіці Англії, створивши стабільні комунікації між різними ра-йонами та галузями промисловості.

Промисловий переворот змінив економічну геогра-фію Англії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів то-варів і продуктів. Значно зросли обсяги промисло-вого виробництва. На середину XIX ст. Англія пере-творилася у "майстерню" світу, виробляючи близько половини світової промислової продукції, і зайняла виняткове становище в світовому господарстві й міжнародній політиці.

Промислово-торговій гегемонії Англії сприяла еко-номічна політика держави. До 40-х років XIX ст., коли індустріалізація ще не була завершена, в Англії панували високі митні збори на іноземні товари. Коли ж англійська промисловість наскільки зміцніла, що перестала боятися іноземної конкуренції, буржу-азія проголосила необмежену свободу торгівлі — так зване фрітредерство (від "фрі тред" — вільна тор-гівля). Його суть полягала в повному звільненні від мита