У гуманітаріїв програма PhD пе-реважно - це самостійні досліджен-ня. У багатьох профілях вона пере-дбачає відвідування складних і важ-ливих спецкурсів, засвоєння методики досліджень тощо. Все це ви-значає ВЗО за своїми стандартами. Таке навчання завершується екза-менами чи тестом (письмово, усно ми й комбіновано).

Створення дисертації високої яко-сті є головною вимогою для отриман-ня PhD. І написати її слід на основі результатів самостійних досліджень. Назва затверджується керівником, як-що треба — і ВЗО, фіксується в офі-ційних документах аспіранта. Аспі-рант має також написати анотацію та коротку статтю про дисертацію для участі в засіданнях, де буде аналізу-ватися його робота.

Зміст дисертації повинен засвід-чувати помітний науковий внесок аспіранта у тему дослідження, ово-лодіння ним науковою методологією та апаратурою, навички критичного аналізу та співставлень.

Дисертація має бути написана як монографія, містити повну бібліог-рафію і мати належні посилання. Два рецензенти розглядають її: один із ВЗО, де вона виконувалася, другий — зовнішньої організації. Як-що рецензію робить і науковий кері-вник аспіранта, то він буде просто третім рецензентом, подібне не за-бороняється. Рецензенти затвер-джуються ВЗО, в якому дисертація готувалася до захисту.

Рецензенти вільні у вимогах до аспіранта у сенсі його пояснень змі-сту і важливості виконаного (пись-мово, усно, у формі доповіді тощо).

Саме рецензенти можуть дійти висновку, що рівень роботи не від-повідає вимогам для PhD, рекомен-дуючи присудити лише ступінь магі-стра філософії (MPhil).

Перед захистом дисертація по-винна експонуватися в бібліотеці ВЗО для ознайомлення з нею науко-вої громадськості. Копія анотації пу-блікується у списку дисертацій, за-хищених в OK.

У багатьох країнах існують кілька шляхів руху до наукового ступеня доктора, але у Великобританії вико-ристовується лише описаний варіант, а інших немає [8; с. 11].

Другий докторат - це найвищий науковий ступінь в країні. ВЗО вирішують можливість його надання лише на підставі бага-тьох публікацій, які незаперечно свідчать про великий науковий до-робок певного визнаного і відомого науковця.

Навчання студентів-іноземців Великобританія залишається із найпривабливіших місць навчання для іноземців. Однак країна не може задовольнити усі прохання, тому допуск у ВНЗ йде через суворий відбір. Для підвищення шансів на вступ абітурієнт-іноземець повинен звернутися до Служби прийому (UCAS) восени за рік до навчання. Відомим джерелом інформації є відділення Британської Ради (British Council), видання Ради Європи, з нових – дані з ORTE LIUS, TRACE чи мережі Інтернету

Абітурієнт-іноземець повинен подати документ про середню освіту, який дає доступ до університету, й супровідні папери. Варто звернути увагу на підготовку до співбесіди, від якої залежить результат процедури відбору.

Абітурієнти з країн Європейського Союзу, як і британські, повинні до 15 грудня надіслати запити до Служби прийому в університети і коледжі (UCAS), а вступники у мистецькі заклади - до Центрів прийому з мистецтв і дизайну (ADAR). За формальної відсутності обмежень у прийомі все ж існує суворий відбір претендентів.

У випадку вступу на другий цикл вищої освіти чи на докторські студії претендент повинен звернутися безпосередньо до обраного закладу вищої освіти для отримання зразків форм запиту і необхід-ної інформації з процедурних питань.

У Шотландії є своя служба обслуговування абітурієнтів-іноземців, яка, крім мовних курсів, організовує також навчальні програми різної тривалості для підвищення знань вступників до рівня, необхідного для навчання в одному з 13 шотландських університетів [4; с.47]

Плату за навчання встановлюють самі навчальні заклади, але для упорядкування Держсекретар з освіти встановлює верхню межу, яку заборонено перевищувати.

Об'єднане Королівство підписало всі конвенції про взаємовизнання Ради Європи і ЮНЕСКО, а також повністю визнає Європейський бакалаврам Міжнародний бакалаврах визнається частково, немає и автоматичного визнання всіх закордонних університетських кваліфікацій, посвідчень, дипломів. Питання їх визнання вирішуються на індивідуальній основі, чим займаються спільно NARIC і Британська Рада.

Вимоги до знання мови високі, аж до швидкого і правильного писання. Більшість ВЗО вимагають подання абітурієнтом документа про складання мовного тесту. Визнаються кілька тестів: TOEFL, CITO-вивчити TEUFEL, IELTS, CPE (що є, власне, дипломом) тощо. Якщо необхідно вивчити мову радимо, звернутися до Британської Ради й отримати адреси таких систем курсів, як BASCELT i ARELS-FELCO.

ВИСНОВОК

На завершення хочу відмітити, що система вищої освіти у Великобританії – одна з найстаріших в Європі, а британські університети – це великі науково-навальні комплекси, що включають коледжі, магістерські та докторські школи, дослідні інститути, наукові центри, обсерваторії та ін. Міцними залишаються традиції найстаріших університетів Великобританії: Кембриджа, Оксфорда, Глазю, Едінбура, а також Манчестера, Бірнінгема. Це досить формальні, суворі, з високими вимогами до студентів, університети, що забезпечують своїм виконавцям насамперед широку загальну освіту і найменше заклопотані прищепленням їм професійних навичок. Поряд із традиційними університетами існують так звані нові, технологічні університети, що мають професійно-технічну або природничо-наукову спрямованість (Батський і Астанський університети).

Характерною рисою британських університетів є і високий рівень автономії у визначенні курсів, програм і методів навчання, про що говорилося вище. Наступна риса, яка не залишилась поза моєю увагою це те що всі вузи Англії – державні і тільки Букінгемський університет – приватний.

Вищі навчальні заклади Великобританії чітко диференційовані за своїм престижем. І найбільш престижними є найстаріші університети – Оксфордський і Кембріджський.

На відміну від українських британські дипломи мають переважно академічне наповнення, надаючи право продовжувати навчання і виконувати певні професійні обов’язки на невисокому рівні. У регульованих та інших професіях (юристи, медики, вчителі, інженери тощо). Необхідний період стажування і складання додаткових екзаменів відповідній фаховій комісії.

До перспективних шляхів розвитку системи вищої освіти Великобританії відносять встановлення безпосередніх зв’язків вузів з промисловістю,