у роздріб, тесляр, автомеханік, повар, комерційний службовець, перукар, офіціант, муляр, електрик та слюсар.
1.1.Проміжні професійно-технічні школи
їхнє завдання — не тільки забез-печити добру загальну освіту, а й навчити певної професії. Як правило, ці школи можуть відвідувати учні, які успішно закінчили восьмий клас початкової школи: Залежно від технічної спеціальності, курси трива-ють від одного до чотирьох років.
Найважливішими серед проміж-них професійно-технічних шкіл є такі: технічні, торгові, художньо-ремісничі, комерційні школи, школи канцелярії та менеджменту, жіночі школи з домашнього та громадського харчування, школи готельного господарства, туристичного обслугову-вання, соціальних професій та лісництва.
Середні професійно-технічні школи
Вони пропонують п'ятирічний курс, який дає добру загальну освіту та повне навчання з певної професії. Ці курси закінчуються випускними екзаменами, що дає право учням нав-чатися в університеті (для деяких університетських курсів необхідно складати додаткові екзамени).
Випускники середньо-технічних навчальних закладів, вищих сільсько-господарських інститутів та Вищого інституту лісництва отримують інже-нерні дипломи після здобуття відпо-відного практичного досвіду (як правило, це триває три роки). Серед-ньо-технічні та професійно-технічні школи можуть відвідувати учні, які успішно закінчили вісім класів. Перед допуском до першого року навчання здібності кожного учня перевіряються за допомогою цілого ряду стандартизованих тестів.
Серед закладів такого типу є середньо-технічні школи та установи з професійного навчання, Інститут професій з туризму, Академія Біз-несу, середні навчальні заклади для навчання жінок у сфері домашнього та громадського харчування, середні сільськогосподарські інститути та інститути лісництва.
В останні роки в країні почала створюватися мережа вищих про-фесійних навчальних закладів — Fachhochschulen, кожного року з'являються нові курси, що макси-мально орієнтовані на підготовку кадрів вищої кваліфікації, відповідно до потреб сучасної економіки.
1.2 Університетська освіта
Австрійські університети та вищі школи мистецтв (за значенням прирівняні до університетів) є основними центрами для навчання та досліджень. Вони мають монополію викладання, підготовки та пере-підготовки кадрів з найвищим рівнем професійної кваліфікації та у підго-товці молодих вчених. Також вони є найбільшими навчальними та дослід-ницькими установами у країні. Закін-чення університету з дипломом, інженерним дипломом чи ступенем магістра відкриває шлях до обраної професії та до навчання на рівні докторського ступеня.
Сьогодні в Австрії нараховується 12 університетів та 6 вищих шкіл мис-тецтв, де навчається понад 170 тисяч студентів (8 відсотків з них — іноземці). Вони пропонують курси з близько 180 предметів, що підроз-діляються на 440 окремих курсів.
В Австрії доступ на будь який факультет будь-якого університету чи коледжу є відкритим для кожного, хто відповідає навчальним вимогам. З 1972 року, навчання в австрійських університетах для громадян країни стало безкоштовним, хоча студенти повинні платити за підручники та інші матеріали. Студенти, що не мають достатніх коштів на життя, можуть отримувати стипендію, якщо вони навчаються успішно.
Принцип "відкритих універси-тетів" дотримується для того, щоб гарантувати рівність у навчанні. Незважаючи на постійне збільшення кількості студентів, стало можливим, шляхом великих зусиль з боку суспільства, забезпечити місце в університеті для кожного австрійця, який бажає навчатися.
Нині близько 20.000 австрійських громадян щороку вступають до закладів вищої школи. Це становить близько 16 відсотків від кількості людей, що народжуються щороку в Австрії, понад чверть відвідують старші класи середньої школи, близь-ко 60 відсотків тих, хто склав випуск-ний іспит, продовжує навчання в університеті. Приблизно три чверті тих, хто здобув середню освіту в загальній середній школі та третина тих, хто має середню професійно-технічну освіту, продовжує навчання в університеті. Жінки становлять половину від кількості студентів університетів.
Понад 14.000 чоловік працюють в складі викладачів університету, серед них — 2.000 професорів.
Австрійські університети та коледжі є закладами демократичного суспільства, тому вони гарантують, що наукові та академічні знання загальнодоступні всьому суспільству.
В останні десятиріччя в прак-тичних аспектах життя австрійських університетів відбулися значні зміни. Рівень університетської підготовки підвищився завдяки введенню нових предметів та удосконаленню навчальних курсів. Одночасно були засновані нові університети.
1975 року Австрійський парламент прийняв Закон про організацію університетів. Цим документом передбачалися структурні та адміні-стративні реформи, що відповідають часові. Зокрема, зверталася увага на демократизацію університетського життя: викладачі, студенти, адміні-стративний персонал мають право захищати свої інтереси на Вченій раді. Цей процес свідчить, що універ-ситети з елітних закладів перетво-рюються на дійсно демократичні інституції сучасного австрійського суспільства.
Іноземні студенти в австрійських університетах та коледжах
До іноземних студентів ставляться такі ж основні вимоги вступу, як і до австрійських. Вони повинні мати австрійський сертифікат про зараху-вання до вузу чи еквівалент. У противному разі студент повинен скласти деякі додаткові екзамени перед зарахуванням.
Періоди заочного навчання не враховуються в подальших курсах повного навчання.
Рішення про прийом іноземних студентів відноситься до компетенції ректора університету чи вищої школи мистецтв. Керівництво цих закладів вирішує, чи відповідають іноземні сертифікати австрійському сертифікату про середню освіту, і додаткові екзамени повинні складати іноземні студенти перед зарахуванням.
Існують міжнародні угоди про рівність шкільних сертифікатів. Одна з них — Європейська конвенція про рівність шкільних сертифікатів, до якої приєдналися більшість європейських країн. Ця Конвенція вста-новлює базову рівність шкільних сертифікатів всіх країн, що підпи-сали Конвенцію.
Всі заявники повинні володіти німецькою мовою.
Документи подаються в оригіналі або завіреними копіями. Документи на іноземних мовах повинні бути перекладені на німецьку мову і бути завірені офіційними органами в країні, що видала їх, а також австрій-ською місією в тій країні.
Дуже важливим для іноземних заявників на університетські місця є отримання інформації про можли-вість допущення до певного універ-ситету від університетського адміні-стративного офісу.
Заяви про вступ до університету повинні подаватися не пізніше 1-го вересня (для початку навчання в зимовому семестрі) та не пізніше 1-го лютого