життю.
Можна в це не вірити, але воно – працює. Подібними технологіями давно користуються, наприклад, у транснаціональних компаніях (ТНК). Саме там не шкодують грошей на проведення семінарів по особистому росту і фаховому розвитку співробітників. Саме там розвивається новий напрям –коучинг. „Каучер” – інструктор, тренер. Каучер працює з динамічними цілеспрямованими людьми і допомагає їм зрозуміти і досягти того, чого вони дійсно хочуть. Персональне тренування (каучинг) допомагає співробітнику з’ясувати, що він хоче змінити, встановити ясні, конкретні вимірні цілі для створення цих змін.
Коуч як тепер пропонує „потрібні” ??? і конструктивний зворотний зв’язок. Це дозволяє:
проектувати пріоритети, вигоди і робити вибір;
визначати наявні й необхідні ресурси, а також шляхи їх одержання;
досягти результату, приймаючи найбільш зважені і конструктивні рішення.
Каучинг спрямований на удосконалення вмінь політичного діяча чи державного службовця, випробувати свій імідж, формувати команду, приймати нетривальні рішення, пребудовувати емоційну спрямованість в залежності від ситуації ділового спілкування. Коучинг служить для розкриття потенціалу особистості з метою максимізації продуктивності й ефективності власної діяльності [3, с.88-90].
Є декілька причин, які вказують на те, що особистий імідж є важливою складовою для кар’єри:
- імідж впливає на тих, хто приймає рішення в питаннях професійног росту;
- ми віримо в те, що бачимо;
- ми всі зайняті люди і часто приймаємо рішення на основі першого враження;
- ми діємо, усвідомлюючи це чи ні, як посли своєї організації чи професії;
- добре виглядати і впевнено почуватися – це добре для нас самих.
Насправді з усієї величезної кількості матеріалу по створенню іміджу люди беруть те, що використовувати легше усього: посміхатися усім і скрізь, демонструвати щирість і увагу, стежити за взуттям і зачіскою, одягом. Проте люди н подив швидко розкушують усі наші „хитрощі”. Можнаудавати щирість, скільки завгодно, але рано чи пізно буде виявлена. Отже, імідж – це завжди єдність внутрішнього і зовнішнього єства керівника.
Імідж, що постійно не підкріплюється реальними вагомими справами, зокрема, таке з часом, як сніг на весняному сонечку. Для професіонала дуже важливий ефективний взаємовигідний контакт з навколишнім світом, тому визначною частиною його іміджу є:
висока самооцінка, впевненість в собі;
віра в доброзичливість Всесвіту і віра в добру людину;
соціальна і особиста відповідальність;
бажання змінюватися й уміння ризикувати при здоровому почутті самозбереження.
Державний службовець більшу частину свого життя проводить у контактах з людьми. Надзвичайно важливо, щоб ці стосунки були якнайкращі, адже від них , як правило, залежить настрій, а часом і щастялюдини. А тому дуже важливо державним службовцям піклуватися за свій зовнішній вигляд. Турбота про добрий зовнішній вигляд виявляється передусім в систематичному додержанні гігієни всього тіла, догляді за шкірою, за власним, за руками й нігтями, правильному харчуванні, нормальному сні [13, с.124].
Одяг має бути зручний і давати відчуття комфорту. Костюм має бути підібраний правильно, так, щоб службовець виглядає респектабельно, впевнено і авторитетною людиною. Сорочки повинні бути темних кольорів, без манжет. Бажано носити довгі темні шкарпетки. Взуття повинно бути добре почищене і блистіти. Бажано уникати галстуків в кліточку, полоску, в горошок, дуже яскравих кольорів і блискучих матеріалів. Галстук підбирають відповідно кольору очей. Годинник і персні не повинні блистіти і не повинні бути прикрашені алмазами, рубінами чи смарагдами. Треба також вміти користуватися кремами, пудрою і дезодорантом. З прикрас рекомендується тільки обручальне кільце. При цьому держслужбовець повинен бути сучасною людиною і відповідно одягатися. Важливу роль також відіграє вартість ручки, ділового блокнота, наявність автовідповідача, зручного мобільного телефону [15, с.60-65].
Під час спілкування важливе значення має вміння долати бар’єри спілкування:
бар’єр негативних емоцій;
бар’єр сприйняття;
бар’єр мови;
бар’єр установки;
бар’єр першого враження;
бар’єр непорозуміння [6, с.132-138]. Отже велике значення має вміння долати бар’єри спілкування.
В книзі „Робота над сосбой” К.С.Станіславський писав, що при спілкуванні потрібно шуукти в людині її душу, пізнавати її внурішній світ [16, с.184]. А тому керівнику бажано володіти трьома „Д”: доступність, доброзичливість, доброборятність. Щоб володіти такими трьома „Д” необхідно щиро поважати людей, бути принципово вимогливим до себе і, що особливо важливо, „відкритим” до суспільної думки й критичних зауважень. Керівник, який володіє трьома „Д”, не розцінює критику як замах на престиж своєї посади на особистий авторитет.
Мистецтво керівництва дається не кожному, але навіть коли такий талант у людини є, цього ще не досить. Мистецтво керівництва має бути підтримане такими рисами, як ввічливість, коректність у спілкуванні, пунктуальність, дотримання даного слова чи обіцянки. ???, що працювати під керівництвом людини доброзичливої і людини, яка поважає своїх підлелих, проявляє високу культуру й тактовність у спілкуванні з ними, буває і цікаво, і плідно, і розважливо. Яким в очах підлеглих має бути їхній керівник? А ось яким:
він знає, як звуть його працівників на ім’я та по-батькові;
він завжди вітається з усіма;
він не зганяє злість на інших, коли винен сам;
він не підвищує голос при розмові;
він не нагадує підлеглому безліч разів про зролену ним помилку;
він уміє оцінити добрий жат і посміхається разом з усіма;
він довіряє своїм працівникам;
він цінує їх час і не відволікає їх від занять якимось дрібницями;
він дає завдання у ввічливій формі;
він знає всі дрібні вади своїх підлеглих (і свої власні) і враховує їх у повсякденній роботі [10, с.167].
На думку Дейла карнегі, існують наступні прийоми ??? людини:
Не критикуйте і не звинувачуйте людей;
Чесно хваліть людей;
Старайтесь викликати в людини бажання зробити те, що вам потрібно;
Проявляйте щирий інтерес до проблем і занять інших людей;
Дайте відчути співбесіднику свою значимість;
Відносьтеся до думки співбесідника з повагою;
Розмовляйте з