Тенденції розвитку художнього ковальства на межі XX — XXI ст.

У вмілих руках найкращий скарб-ремесло

Що з ним в цілому світі зрівнятись б змогло?

Ключові слова: художня творчість, художнє ковальство, стиль, психологічні аспекти.

Завдання статті - досягнення цілей, що є визначенням задачі дослідження, яка передбачає вивчення культурних умов розвитку художнього ковальства.

На даний час сучасні наукові дослідження в галузі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва в більшості випадків звернені в бік народного промислу на виявлення національного характеру художніх виробів та на виділення місцевих витоків того чи іншого виду мистецтва.

Часто попри ці пошуки ми забуваємо про широкі пласти мистецьких явищ іншого походження, які в тій чи іншій мірі істотно вплинули на подальший розвиток нашої культури. [5].

На вершині "пошуків" в кінці 70-х склався стиль "хай-тек", у межах якого спроби формоутворення підтримані для техно-світу, звільнені від свого початкового змісту, а її візуальні ознаки використані для історичних метафор.

У малому масштабі "хай-тек" показав можливість створювати образи ігрового середовища. Пов'язуючи форми техніки з людськими значеннями, "хай-тек" гуманізував ЇЇ, допомагаючи зняти одну з особливих суперечностей культури XX ст.

Не тільки уявлення про стиль, але і сама категорія стилю на даний час стали ефемерними. Стійкість стилю витіснилась із зміною модних тенденцій [5].

Щоб осягнути тенденції, які проявляються в сучасному ковальстві, перш за все нам потрібно виявити їх у взаємозв'язку із тенденціями які панують в оформленні сучасних екстер'єрів та інтер'єрів. У даному випадку сміло можна сказати про те, що всі види творчості взаємопов'язані і впливають один на одного тому, що переслідують одну єдину мету – створення середовища сучасної людини.

В цьому плані також і ковальське ремесло є однією із гілок художнього ремесла, починаючи від вільної пластики до якихось дрібних художніх виробів, які прикрашають сучасний інтер'єр так само, як прикрашає кімнату картина, ваза, килим чи просто принесені в дім квіти.

На даний час вже можемо прослідкувати повернення художників до природнього матеріалу, будь це камінь, дерево, шкіра і т.д. Зупинимо свій погляд на стіл чи скриню, де поєднані дерево з кованим металом тільки тому, що ці речі несуть в собі явні ознаки ручної роботи. З таким розумінням підходимо до роботи, яку майстерно виконав художник, перемагаючи здавалося б майже непереможний матеріал. Сьогодні можна говорити про поворотний потяг до металу, як до декоративного матеріалу серед художників, які шукають засоби для самовираження, і серед ремісників, які володіють давно створеною технікою ковальства, будь вони виконавцями проектів чи майстрами творчого плану.

Ворота, решітки, настінні панно, об'ємно-просторова пластика на синтез матеріалів, свічники, бра, а також монументальні скульптури, оформлення фронтів знаходять своє застосування, як доповнення в сучасній архітектурі. Вони беруть участь в створенні єдиного художнього образу поряд з іншими декоративними елементами.

Сьогодні з'являються безліч нових імен майстрів майже у всіх європейських країнах, і кожен з них намагається внести якусь частку своєї особистості в це старовинне мистецтво, мистецтво художнього ковальства прагне збагатити його виражальні можливості на крок вперед, за новий, сучасний образ.

Складність загальної системи збільшувала драматичне протистояння і інтернаціоналістичних тенденцій і прагнення до національного самоутвердження. Розповсюдження універсальних виробничих стандартів, розвиток глобальних інформаційних мереж, зростання доступності прямого знайомства з новими культурами слугували міжнаціональному поширенню системи цінностей. Але однією з граней культури сторіччя є прагнення нації до самоідентифікації, в чому можемо переконатися на прикладі України із здобуттям незалежності.

Нові імена з'являються в Чехії, Польщі, Австрії, Україні. В Україні у місті Львові нині працюють такі знамениті майстри художнього ковальства, як: Шоломій В.О. (викладач Львівської академії мистецтв), Боньковський О.В. (завідувач кафедри художнього металу ЛАМ), в місті Івано-Франківську - Полуботько С.О. (директор ковальської фабрики ТзОВ "Арма", Клочко М.В. - (директор колективного підприємства "Гефест") та ін.

На сучасному етапі розвитку художнє ковальство постає як засіб вираження внутрішнього переживання митця, його психологічно-емоційного стану. У цьому стані мистецтво завжди буде пов'язане з психологією, з психологією самої людини, з психологією суспільства.

Мистецтво художнього ковальства на зламі XX - XXI ст.ст.., підійшло до нових можливостей спів падіння мети і результату саме завдяки наявності нових технічних засобів, комп'ютеризації, застосуванню найсучасніших верстатів, пресмолотів, різноманітних пристроїв для обробки металів і т.д., що забезпечує скорочення кількості часу, а також зусиль самого митця. [5].

У місті Івано-Франківську в травні 2004 року завдяки організаторам ковальської фабрики ТзОВ "Арма" директора Полуботка С.О. та колективного підприємства "Гефест" директора Клочка М.В., а також підтримці голови обласної організації національної Спілки художників України Токарука І.П. була проведена регіональна виставка "Орнаментальне ковальство", де були представлені творчі роботи майстрів-художників зі всієї України.

Перед нами відкрився безмежний простір технічного виконання, фантазії самих учасників виставки, де вони постають справжніми героями, творцями, якими вони хотіли стати, позбавляючись від необхідності дійсного перетворення зовнішнього світу.

Долі необхідно було випробувати і безпосередніх ініціаторів, і організаторів, і – головне учасників таким чином на витривалість і віру в можливість працювати в ключі ідей. Ми здобуваємо досвід життя в незвичнихv для здорового суспільства обставинах. Молодий світ, що народжується, дивиться в майбутнє сміливо, усвідомлюючи своє призначення, на порозі нового тисячоліття. Мистецтво чекає приходу нового покоління, з пошануванням опираючись на досвід тих, хто готував