зворотному напрямі. Для гостріння бритви треба виробити чуття: вона проводиться легко і без натискання. Якщо ж лезо бритви не ковзається по поверхні бруска, а немовби прилипає до нього, можна випробувати його гостроту. Для цього мокрою внутрішньою стороною великого пальця треба легко провести по лезу бритви. Якщо бритва гостра, від-чувається, що палець немовби липне до леза. Інший спосіб перевірки — за допомогою волосини, для чого беруть великим і вказівним пальцями одну волосину і пробують відрізати ЇЇ не нижче сантиметра від пальців. Якщо виявляється, що лезо бритви має зазубринки, слід провести ним по змоченому нігтю великого пальця і знову гострити, але вже на м'якому бруску.
На протилежність бритви з вискобленим (порожнин-ним) клинком, французькі бритви з повним клинком гостряться на щільній, злегка пружній дерев'яній дощечці з ручкою. Дощечка покривається пастою, що складається із суміші масла з найдрібнішим порошком карборунду. Оскільки при цьому досягається особлива гострота леза, то бритва з повним клинком піддається гострінню достатньо часто. Якщо ж після тривалого застосування повноклинкова бритва остаточно затупи-лася, її заміняють новою.
б) Ножиці для стрижки волосся
Ножиці для стрижки волосся відрізняються від звичайних якістю сталі і спеціальним шліфуванням їх лез. Вони складаються з двох половинок, замка і ручок з кільцями для великого та безіменного пальців.
Розрізняються звичайні ножиці для стрижки волосся різних розмірів, маленькі загнуті ножиці для бороди і ножиці для філірування волосся, які мають особливу конструкцію, що дозволяє відрізати волосся тільки в певних місцях, тоді як решта волосся проходить між різальними зубцями, залишаючись цілою.
в) Гребінь
Перші різновиди гребнів свідчать про те, що модел-лю для їхнього створення послужила людська рука. Як матеріали для їх виготовлення використовувалися де-рево, ріг, кістки, слонова кістка і метали. Сучасні гребені виготовляються з рогу, металу, галаліту, це-лулоїду і твердої гуми (ебоніту). Останні є найбільш економічними і поширеними. Чоловічий перукар ко-ристується легким, тонким 1- і 3-міліметровим гребе-нем для різання, стрижки і розчісування волосся. Чищення гребенів здійснюється спеціальною малень-кою сталевою щіткою. Під час миття гребенів треба стежити за тим, щоб, окрім дезинфікуючих засобів, застосовувалася тепла мильна вода, бо ебоніт у гарячій воді розм'якшується і гребінь втрачає при цьому свою форму і стає непридатним.
г) Машинки для стрижки волосся
На противагу тим часам, коли стрижка виконува-лася тільки ножицями, у 80-х роках минулого сто-ліття поширилися з Америки перші машинки для стрижки волосся. Відтоді їхня конструкція постійно вдосконалювалася. У наші дні використовуються для стрижки волосся ручна і електрична машинки.
Ручна машинка для стрижки волосся. Складаєть-ся вона з двох ручок, двох різальних пластинок, спіральної пружини для правої руки, одного болта, пружинної шайби і гайки. Ці машинки розрізняють-ся за довжиною стрижки — від 0,5 до 3 мм. Є також підкладні гребені, що подовжують стрижку до 7 мм.
Електрична машинка для стрижки волосся. Якщо ручна машинка приводиться в дію тиском руки на праву ручку, то електрична машинка працює за допомогою електромотора.
Ручна машинка дозволяє робити стрижку тільки певної довжини, тоді як електрична при заміні її головок може виконувати стрижку від 0,05 до 5 мм довжини. Є машинки, які завдяки особливій кон-струкції можуть бути встановлені на всю довжину стрижки без заміни головки.
Машинки, в яких і електромотор, і головка поєднані в одному апараті, дуже практичні.
Машинка, крім електромотора і головки, скла-дається із:
1) вмикача, що приводить машинку в робоче поло-ження;
2) важеля для перемикання номерів пластинок;
3) різальних ножів;
4) регулятора для фіксації положення різальних ножів.
Для бездоганної роботи машинку треба регулярно чистити, дезинфікувати і змащувати. При застосу-ванні електричних машинок, електромотор яких спо-лучений з головкою, треба ретельно стежити за тим, щоб ковзаючі частини головки були добре змащені. Після тривалого користування площини ковзаючих частин головки (ножі) можна обновлювати шліфу-ванням.
д) Щипці для завивки вусів та бороди
На початку нашого століття і незадовго до Першої світової війни ці інструменти були у великій моді. Щипці для вусів загострені до кінця, внутрішній же бік їх плоский. Щипці для бороди схожі на нинішні для завивки волосся. Обидва ці види робіт тепер практично не знаходять застосування.
е) Помазки для гоління
Помазок для гоління складається з ручки і щетини. Для виготовлення ручок використовуються дерево, слонова кістка, ебоніт, галаліт і метал. Щетина для помазка вживається свиняча, але особливо цінуються помазки із щетини борсука. Щетина зв'язується в пучок і вище зв'язки склеюється смолою. Кожний новий помазок перед застосуванням має бути добре вимитий у гарячій воді. Крім того, одним помазком можна обслуговувати лише одного клієнта, бо небез-пека зараження в даному випадку досить велика. З цього виходить, що після кожного користування помазок треба вимити і продезинфікувати.
ж) Щітка
Розрізняються: головна щітка з ручкою, так звана "крута щітка", кругла щітка дамського перукаря для локонів, а також щітки без ручок. Першою щіткою користуються під час завивки, другу і третю застосовує дамський перукар для розчісування волосся, четверта за формою щітка — це ручна, так звана "чесалка". Нею користуються для зняття дрібного зрізаного волосся після стрижки. Слід нагадати і про гумову щітку для масажу голови. Верхня її частина і ручка зроблені з дерева, нижня складається з гумової про-кладки із штучною щетиною з тонкого нержавіючого сталевого дроту.
Як робляться щітки? Існують два способи їх виготовлення. В одного різновиду щіток щетина прикріплюється спочатку до дерев'яної дощечки, потім до неї кріпиться верхня частина з ручкою. Другий різновид щіток виготовляється з одного суцільного