Амбівалентність (від лат. ambo – обидва, valentia – сила) двоїстість ставлення особистості до явищ зовнішньої реальності або внутрішнього світу, одночасне існування протилежних почуттів, думок, бажань. Тому людина не здатна інколи до однозначної оцінки й прийняття рішення і перебуває в стані поєднання приязні та відкидання, суперечності вчинку.

Розрізняють три типи амбівалентності:

конкордатна (інтегрована, гармонійна);

дискордатна (деінтегрована, трансформована);

патологічна (патологічні протилежності активізуються по черзі).

Підґрунтям інтеграції слугує толерантність, а дезінтеграції – інтолерантність.

Американська модель ринку праці – характеризується децентралізацією законодавства про зайнятість і допомогу безробітним, що приймається кожним штатом окремо. За необхідності скорочення виробництва працівників звільняють, робочий час не змінюється. Просування по службі здійснюється не по лінії підвищення кваліфікації, а при переході на іншу роботу.

Амортизація – поступове перенесення вартості основних виробничих фондів (основного капіталу) мірою їх зношування на продукцію, що виготовляється. Перенесена вартість після реалізації продукції повертається до виробника.

Аналіз розміщення кадрів – вивчення організації виробництва, ступеня завантаження працівників корисною роботою, відповідності чисельності діючим нормативам обслуговування.

Антимонопольне законодавство – сукупність правових законів, спрямованих на обмеження діяльності монополій і законів про нечесну конкуренцію. Воно поліпшує розвиток ринкових відносин, основою яких є конкуренція.

Антропологічна криза – суперечності людського світовідношення, нездатність людини пристосовуватись до нею ж створеного світу, розбалансованість між почуттями, розумом і волею, деградація людського організму (зростаючий імунодефіцит, гіпотонія і гіпертонія, послаблення генофонду, постійне нервове перенапруження, послаблення чутливості і збіднення духовності). За допомогою комп’ютера, Інтернету з’явився віртуальний світ, що теж негативно впливає на людину, оскільки реальні речі і явища підмінюються уявними.

Апріорний – той, що передує досвіду, не залежний від досвіду.

Аномалія (ЬнщмблЯб – неправильність) – вроджене постійне відхилення від нормальної структури та функції, притаманне тому чи іншому біологічному виду. До аномалій не відносяться відхилення від норми набуте після народження. Всі нестійкі, минущі, прогресуючі захворювання не відносяться до аномалій. Найбільш глибокі причини аномалій – впливи зовнішнього середовища особливо в критичні періоди розвитку ембріону. Розрізняють різні групи аномалій: ті, які можна виявити мікроскопічно; ті які не спотворюють зовнішнього виду; і ті, яким властиво функціональне відхилення від норми.

Аномія (від грец. ньмпт – закон; б – приставка, що означає заперечення) – порушення в соціальних нормах і цінностях. Такими порушеннями можуть бути неефективність соціальних норм як засіб соціальної регуляції поведінки, нечіткість соціально-нормативних приписів, суперечність між нормами щодо цілей діяльності і засобів їх досягнення, або взагалі відсутність нормативного регулювання.

У Платона аномія означає беззаконня, безпорядок, несправедливість. В кінці ХІХ ст. французький філософ і соціолог Ж.-М.Гюйо (1854-1888) починає користуватись поняттям аномія і розуміє під ним як процес звільнення індивіда від влади догматичних і універсальних правил. Широко ним користується також французький соціолог Е.Дюркгейм (1858-1917), який під аномією розуміє появи соціальної патології (ненормальний розподіл праці, широке поширення самогубств). Аномія, за ним, це відсутність соціальних регулюючих норм або їх регулятивна слабкість. Аномія виражає суперечність між соціальними нормами і біотехнічною природою людини (безмежність людських бажань). Американський соціолог Р.Мертон вважає аномію як результат конфлікту в самій нормативно-цілісній системі, коли соціальних цілей не можливо досягти “законним” шляхом.

Атомізація соціальна – відособлення людей один від одного. Соціальним змістом атомізації соціальної є розірвання безпосередньо особистісних зв’язків між людьми і встановлення зв’язків опосередкованих, безособових, які набувають форми (грошей, товару) тобто “речі”. Атомізація соціальна має місце при переході від традиційних суспільств (первісне, рабовласницьке, феодальне) до сучасного (капіталістичного) з товарно-грошовими відносинами.

Аудит у трудовій сфері – періодично проведена система заходів для збору інформації, її аналізу й оцінки ефективності діяльності підприємства.

Базис і надбудова – взаємовідношення між економічною структурою суспільства та іншими сферами життєдіяльності суспільства, особливо, духовно-ідеологічними і політичними. Вперше введені в науку К.Марксом. Економічна структура суспільства, сукупність об’єктивних суспільних відносин між людьми у процесі матеріального виробництва є базисом, а властиві певному суспільстві форми ідеологічного і політичного життя, його державний устрій, правові, моральні, художні та релігійні погляди, дії, організації, установи визначаються як надбудова. В радянському марксизмі базис зводили до панівних виробничих відносин, а також базис і надбудову розуміли як співвідношення матеріального та ідеологічного.

Безробіття – соціально-економічне явище в суспільстві, коли частина активного працездатного населення не може знайти роботу, яку воно здатне виконувати. Негативними наслідками безробіття є зростання соціальної напруженості, створення загрози демократії, сприяє посиленню кримінальних форм тіньової економіки, погіршує здоров'я нації.

Існують різні форми безробіття: фракційна (плинна, короткострокова), інституціональна (відсутність належних умов для функціонування інститутів ринкової економіки), добровільна, циклічна (пов’язана з процесом скорочення виробництва), технологічна (як наслідок використання нових технологій), структурна (з причин відставання сільського господарства, мілітаризації економіки, вузької спеціалізації підприємств, що імпортують сировину й деталі тощо), конверсійна (спричиняється скороченням армії і зайнятих у ВПК), прихована, економічна (зумовлена коливанням ринкової кон’юнктури, банкрутством підприємців), молодіжна, застійна.

Бізнес – діло, яке приносить прибуток. Слід розвивати соціально відповідальний бізнес. Розвиток бізнесу повинен супроводжуватися просвітництвом і зростанням духовності.

Біологізація виробництва – сучасний напрям науково-технічного прогресу, який ґрунтується на зближенні виробництва і законів біологічного коловороту для пом’якшення впливу людини на біосферу.

Біржа (від лат. bursa - гаманець) – організаційна форма оптової торгівлі, яка здійснюється за певними стандартами у спеціальному місці, де цілі формуються на основі вільної конкуренції. Діють біржі: універсальні, товарно-сировинні, товарні, товарно-фондові, біржі праці, біржі нерухомості.

Біржова ціна – ціна на товари і послуги, що реалізуються в процесі біржової торгівлі.